3.Модель ринку праці: класичне та кейсіанське трактування.

Модель природного безробіття не пояснює, чому в реальних умовах пропозиція робочої сили постійно перевищує попит на неї. В такій ситуації працівники змушені чекати, коли з*являться вакансії. Виникає безробіття очікування. Існують різні трактування цього явища:

• неокласичне, згідно якого причинами безробіття очікування є: жорсткість заробітної плати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо інфляції;

• кейнсіанське, згідно якого є періодична недостатність ефективного попиту.

а) неокласична модель б) кейнсіанська модель ринку праці.

Рис.9.4. Модель ринку праці: а) неокласична модель; б) кейнсіанська модель. АВ – величина безробіття, - чисельність робочої сили, - номінальна ставка зарплати, - рівень цін, - реальна ставка зарплати, - крива попиту на робочу силу,- крива пропозиції робочої сили, - точка рівноваги ринку праці, в якій попит дорівнює пропозиції.

В точці Е0 безробіття немає, але стака заробітної плати є жорсткою і знаходиться на рівні вище рівноважного. Внаслідок цього виникає безробіття очікування.

З неокласичної точки зору існують такі причини жорстокості заробітної плати:

• закони про про мінімальні зарплати. Якби таких законів не було, то - впали, - зменшилася, а - збільшився.

• монополізм профспілок.

• стимулююча роль завищеної ставки заробітної плати.

Ця роль може реалізовуватися:

5. через вплив на харчування.

6. через зменшення плинністі робочої сили. В умовах, коли існує безробіття працівники будуть боятися звільнення з роботи.

7. через уникнення негативної селекції і підвищення середньої якості персоналу.

8. через уникнення морального ризику і тим самим підвищення старанності працівників.

4.Рівновага трьох ринків. Модель Хікса-Хансена.

Модель Джона Хікса та Елвіна Хансена є першою та най­поширенішою інтерпретацією кейнсіанської моделі "доходи — витрати". Модель Хікса — Хансена доповнює модель IS — LM рівняннями попиту та пропозиції на ринку праці.

Абстрагуючись від державного сектора та сектора "за­кордон", "кєйнсіанська" модель Хікса — Хансена може бути математично представлена наступною системою рівнянь:

1. Y = C(Y, i)+I(Y, і);

2. M^D = M(Y, i)

3. Y = f(L) при f`(L)>0 та f`(L)<0

4. L^D = F(

5. L^S = L, коли WW

де рівняння (1) — функція доходу, в якій споживання (С), як і інвестиції (/) є функціями від Y та і;

рівняння (2) — функція попиту на реальні грошові за­лишки;

рівняння (3) — агрегатна виробнича функція; рівняння

рівняння (4) — функція попиту на працю; рівняння

рівняння (5) — функція пропозиції праці. Зобразимо цю модель графічно на малюнку:

Модель Хікса — Хансена для трьох ринків: Товарного, грошового та ринку праці

У моделі Хікса — Хансена єдиним змінним ресурсом є праця. Попит на працю визначається першою похідного агрегатної виробничої функції. Попит і пропозиція праці є функціями реальної заробітної плати. Всі інші рівняння є функціями реальних величин.

1) У IV квадраті зображена виробнича функція ()рівняння (3)), яка показує зв'язок між обсягом випуску та рівнем зайнятості.

2) У III квадранті зображено графіки, що визначаються рівняннями (4) і (5). Вони показують точку перетину кри­вих попиту на працю та пропозиції праці, якій відповідає повна зайнятість (L ^*₀) за реальної ставки зарплати ^*₀

3) У II квадранті зображено співвідношення процентної ставки (і) та реальної ставки заробітної плати .

4) У І квадранті зображено кейнсіанську модель рівно­ваги системи ринків у трактуванні Хікса — Хансена.

Крива IS у цьому квадранті побудована за рівнянням (1). Вона показу с зв'язок між процентною ставкою і рівно­важним обсягом доходу, який визначається рівністю за­планованих інвестицій та заощаджень (І = S).

Пропозиція грошей є екзогенною змінною, яка визна­чається органами, що здійснюють грошово-кредитну полі­тику. Bona задана рівнянням (2) і в І квадранті представ­лена кривою LM, яка відображає рівноважне співвідно­шення попиту на гроші та їх пропозиції за незмінного рівня ціп.

Згадаймо, що Дж.М. Кейнс розглядав заощадження ви­ключно як функцію доходу, а інвестиції виключно як фун­кцію процентної ставки, тобто S = S(Y), а І = І(і).

У моделі Хікса — Хансена функція доходу (рівняння (1)) зображена таким чином, що заощадження і споживання с функціями і від доходу, і від процентної ставки.

Таке математичне відображення функції доходу не впливає на загальні висновки кейнсіанської системи. Воно тільки підтверджує, що заощадження чутливіше реагують на зміни доходу, ніж па зміни процентної ставки, а інве­стиції, навпаки, чутливіші до змін процентної ставки і менш чутливі до зміни доходу. Тому лінія інвестиційної функції під процентної ставки стрімко спрямована вгору, лінія інвестиційної функції від доходу — дони