- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •1. Предмет та функції макроекономіки. Основні макроекономічні проблеми.
- •2. Методологія макроекономічного аналізу. Типи макроекономічних величин.
- •I спосіб.
- •II спосіб.
- •III спосіб.
- •IV спосіб.
- •3. Історія розвитку макроекономвки.
- •Тема 2: Макроекономічні показники в системі національних рахунків. Макроекономічний кругообіг.
- •Суть та засади національного рахівництва. Показники обсягу виробництва та методи їх обчислення.
- •1. Показники соціально-економічного стану країни
- •2. Суспільний добробут
- •3. Індекси дюдського розвитку та економічної свободи
- •2) Грамотнiсть та охоплення навнчанням.
- •3. Рівень глобалізації Рiвень глобалізації — агрегований показник, який включає чотири параметри:
- •Номінальні та реальні величини. Валютний курс та ставка відсотку. Паритет купівельної спроможності валют. Показники рівня цін.
- •Модель кругообігу доходів та видатків. Вилучення та ін’єкції.
- •Основна макроекономічна тотожність та її аналіз. Платіжний баланс країни.
- •Тема 3. Споживання, інвестиції та заощадження. Довгострокова економічна рівновага.
- •Кейніанська теорія споживання та заощадження. Коротко- та довгострокова функції.
- •Теорії споживання Фішера, Фрідмена та Модильяні.
- •Інвестиційний попит та пропозиція заощаджень: класичне та кейнсіанське трактування. Позичковий ринок у закритій та малій відкритій економіці.
- •Валютний ринок у малій відкритій економіці. Криві чистого експорту та чистих іноземних інвестицій ().
- •Вплив економічної політики на заощадження та інвестиції. Ефект витіснення у закритій економіці.
- •Тема 4. Сукупні видатки та рівноважний обсяг виробництва. Кейнсіанська модель “доходи-видатки” .
- •Видатки та заощадження як функції доходу. Автономні величини та їх чинники. Крива планових видатків.
- •Економічна рівновага: аналіз методами “видатки-випуск” та “вилучення-ін”єкції”. Інфляційний та рецесійний розриви.
- •Мультиплікативний вплив сукупних видатків на валовий внутрішній продукт. Простий мультиплікатор видатків. Мультиплікатор з урахуванням прибуткового податку.
- •Парадокс заощадження.
- •Аналіз фіскальної політики за допомогою моделі “доходи-видатки”. Дискреційна та автоматична політика. Мультиплікатори державних закупівель та чистих податків.
- •Тема 5. Товарний ринок. Модель «сукупний попит-сукупна пропозиція» (ad-as).
- •2. Сукупна пропозиція у коротко- та довгостроковому періодах. Коротко та довгострокова криві сукупної пропозиції та їх екзогенні чинники.
- •3. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції попиту.
- •4. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції витрат виробництва.
- •5. Механізм наближення до довгострокової рівноваги в умовах зміни природного обсягу виробництва.
- •Тема 6. Грошовий ринок та його взаємодія з товарним ринком. Модель .
- •1. Модель банківської системи. Норма обов”язкових резервів. Депозитний, кредитний та грошовий мультиплікатори.
- •2. Спекулятивний та трансакційний попит на гроші. Рівняння обміну.
- •3. Цілі та інструменти монетарної політики. Криві пропозиції грошей. Дорогі та дешеві гроші. Циклічна асиметрія.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку. Модель грошового ринку та її застосування до аналізу монетарної політики.
- •Тема 7. Ринок праці та його взаємодія з товарним і грошовим ринками.
- •Безробіття, його види, причини та наслідки. Закон Оукена. Модель природного рівня безробіття.
- •Теорія жорсткої реальної заробітної плати.
- •Модель ринку праці: класичне та кейсіанське трактування.
- •Рівновага трьох ринків. Модель Хікса-Хансена.
- •Тема 8. Інфляційний механізм та розподіл національного доходу.
- •Інфляція, її темп, види та наслідки. Методи антиінфляційної політики.
- •Зв’язок безробіття з інфляцією. Коротко- та довгострокова криві Філіпса.
- •Цикли економічної політики.
- •Проблема нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца.
- •Тема 9.Економічна динаміка. Довгострокове зростання та економічні цикли.
- •Макроекономічна виробнича функція. Розподіл національного доходу між факторами виробництва.
- •Модель економічного зростання Солоу. Стійкий рівень капіталоозброєності та золоте правило нагромадження.
- •Зростання населення та технічний прогрес у моделі Солоу.
- •Економічні цикли, їх види та причини.
- •Модель «мультиплікатора-акселератора» Самуельсона-Хікса.
- •Тема 10. Держава в системі макроекономічного регулювання. Монетарна та фіскальна політика
- •1. Основні економічні функції держави
- •2. Взаємодія монетарної та фіскальної політики. Проблема дефіциту державного бюджету. Державний борг. Сеньйораж та інфляційний податок.
- •10.4 Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
- •Тема 11. Валютний ринок.
- •1. Попит на національну валюту за рахунок поточних операцій. Крива попиту та її екзогенні чинники.
- •2. Пропозиція національної валюти за рахунок поточних товарів. Крива пропозиції у випадку високо- та низькоеластичного попиту на імпортні товари. Її екзогенні чинники.
- •3. Чистий попит за рахунком руху капіталів. Крива чистого попиту та її екзогенні чинники.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на валютному ринку.
- •5. Валютні режими та валютна інтервенція. Вплив валютної інтервенції на грошову масу. Стерелізація.
- •Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність та зовнішньоекономічна політика.
- •Теорії міжнародної торгівлі. Абсолютна та порівняльна переваги. Криві виробничих та торговельних можливостей країни.
- •Протекціоністська зовнішньоторговельна політика. Економічні наслідки запровадженння мита. Дискусія щодо протекціонізму.
- •Механізм досягнення подвійної рівноваги на товарному та грошовому ринках в умовах відкритої економіки. Модель Мандела-Флемінга.
- •Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
2. Суспільний добробут
Суспільнийй добробут — повнота забезпеченостi крани життєво необхiдними засобами: матерiальними, соцiальними, культурними, духовними та екологiчними благами. З огляду на таке визначення суспiлъний добробут, звiсно, визначасться обсягом виробленого ВВП, але не в цiлому, а на душу населення. Це узагальнюючий показник рiвня добробуту країни. Але як ринковий показник вiн залишас поза увагою багато iнших дуже важливих аспектiв добробуту, спотворюючи його реальний стан. Розглянемо їх детальніше.
По-перше, показник ВВП,а тому i всi похiднi вiд нього показники, не враховують стан природного довкiлля. Ця проблема дуже багатогранна. З одного боку, система показникiв економiчного розвитку враховує позитивний результат — виробництво благ, але не враховує збитки, завданi супутнiм виробництвом антиблаг. Адже вiдомо, що суспiльство в цiлому за рiк добуває 25 – 30 тонн корисних копалин на одного жителя. Але технологiчнi можливостi належно переробки їх дуже обмеженi. Тiльки –7 % пiднятих з надр копалин використовуються як сировина. Все iнше забруднює атмосферу, йде у вiдвали, терикони, стiчнi води, завдаючи шкоди довкiллю. Катастрофiчно зменшусться площа лiсiв, кiлькiсть прiсної води, вимирають бiологiчнi види, забруднюються води океану, виснажуються грунти, порушусться озоновий шар, погiршується стан здоров’я людей. Цi негативнi зовнiшнi ефекти мають бути вилученi iз показника добробуту ВВП на душу населення.
По-друге, показник ВВП iгнорує такий важливий компонент добробуту, як вiльний час. Адже люди можуть мати досить високi доходи, але їм нiколи їх витрачати. Вони живуть, щоб заробляти. Їм не вистачає часу на спiлкування з природою, дiтьми, нiколи зважено осмислити сенс свого буття і виважено оцiкити свої дiї та їх наслiдки. Про здоров’я вони загадують тодi, коли вже не можна запобiгти захворюванню i т. iн.
По-третє, це послуги сектору домогосподарств, якi надаються на платних умовах iншим домогосподарствам, дiяльнiсть яких не зареєстрована (послуги будiвельникiв будiвництва гаражiв, дач, ремонту квартир, послуги з пошиття одягу, репетиторства, надання медичної допомоти тощо). Дрiбне виробництво, послуги i торгiвля можуть бути представленi і власне пiдприємницьким сектором економiки.
Законспiрований сектор легальних видiв дiяльностi, на вiдмiну вiд сектору домогосподарств, пов’язаний з придбанням ресурсiв і продажем товарiв і послуг, а тому обов’язково має бути врахований у вартiснiй оцiнцi ВВП.
Практика зумовила появу методiв опосередкованого визначення та облiку цього сектору. Наприклад, досвiдно установлено, що сприятливими галузями для тiньового сектору є будiвництво, виробництво горiлчаних виробiв, торгiвля тощо. Опосередкованим проявом тіньової економiки є вiдмiнностi у середньорiчних заявлених доходах та середньорiчному рiвнi споживання у регiонах.
Вказує на “тiнь” i значна частка готiвкового обороту в загальнiй масi економiчних опiерацiй.
Є ще один дуже важливий показник, який суттєво впливає на рiвень добробуту, але не знаходить вiдображення у вартiснiй оцiнцi ВНП. Це показник якостi товарiв та послуг. Важливим показником добробуту е ступiнь економiчно свободи та задоволенiсть свосю дiяльнiстю. “Втеча iнтелекту” за кордон — свiдчення низького рiвня цього показника.
З метою здійснення точнішого виміру рівня добробуту американські вчені Вільям Нордхауз і Джеймс Тобін зопропонували показник чистого економічного добробуту (ЧЕД).
ЧЕД = ВВП – (Негативні еоклогічні ефекти у грошовому вираженні) + (Позаринкова діяльність підприємств у грошовому вираженні) + (Результати тіньової діяльності підприємств, що виробляють блага) – (Резальтати тіньової діяльності підприємств, що виробляють антиблага) + (Грошове вираження збільшення вільного часу та якості відпочинку) – (Негативні наслідки свавілля монополій та урбанізації).
Пiдсумовуючи сказане, слiд зазначити, що країни з однаковим рiвнем ВВП на душу населення можуть мати рiзний рiвень суспiльного добробуту, оскiльки вiн характеризується, окрiм названого вище показника, ще багатьма не менш важливими: тривалiсть життя, рiвень освiти, рiвень законослухняностi, збалансованiсть харчування тощо. Цi показники значною мiрою залежать не тiльки вiд обсягу ВВП, а i вiд ступеня диференцiацiї доходiв у суспiльствi, соцiальної полiтики держав i т. iн. У зв’язку з цим з’являються новi макроекономiчнi показники, призначенi для вiдображення нових цiннiсних характеристик економiчного буття.