- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •1. Предмет та функції макроекономіки. Основні макроекономічні проблеми.
- •2. Методологія макроекономічного аналізу. Типи макроекономічних величин.
- •I спосіб.
- •II спосіб.
- •III спосіб.
- •IV спосіб.
- •3. Історія розвитку макроекономвки.
- •Тема 2: Макроекономічні показники в системі національних рахунків. Макроекономічний кругообіг.
- •Суть та засади національного рахівництва. Показники обсягу виробництва та методи їх обчислення.
- •1. Показники соціально-економічного стану країни
- •2. Суспільний добробут
- •3. Індекси дюдського розвитку та економічної свободи
- •2) Грамотнiсть та охоплення навнчанням.
- •3. Рівень глобалізації Рiвень глобалізації — агрегований показник, який включає чотири параметри:
- •Номінальні та реальні величини. Валютний курс та ставка відсотку. Паритет купівельної спроможності валют. Показники рівня цін.
- •Модель кругообігу доходів та видатків. Вилучення та ін’єкції.
- •Основна макроекономічна тотожність та її аналіз. Платіжний баланс країни.
- •Тема 3. Споживання, інвестиції та заощадження. Довгострокова економічна рівновага.
- •Кейніанська теорія споживання та заощадження. Коротко- та довгострокова функції.
- •Теорії споживання Фішера, Фрідмена та Модильяні.
- •Інвестиційний попит та пропозиція заощаджень: класичне та кейнсіанське трактування. Позичковий ринок у закритій та малій відкритій економіці.
- •Валютний ринок у малій відкритій економіці. Криві чистого експорту та чистих іноземних інвестицій ().
- •Вплив економічної політики на заощадження та інвестиції. Ефект витіснення у закритій економіці.
- •Тема 4. Сукупні видатки та рівноважний обсяг виробництва. Кейнсіанська модель “доходи-видатки” .
- •Видатки та заощадження як функції доходу. Автономні величини та їх чинники. Крива планових видатків.
- •Економічна рівновага: аналіз методами “видатки-випуск” та “вилучення-ін”єкції”. Інфляційний та рецесійний розриви.
- •Мультиплікативний вплив сукупних видатків на валовий внутрішній продукт. Простий мультиплікатор видатків. Мультиплікатор з урахуванням прибуткового податку.
- •Парадокс заощадження.
- •Аналіз фіскальної політики за допомогою моделі “доходи-видатки”. Дискреційна та автоматична політика. Мультиплікатори державних закупівель та чистих податків.
- •Тема 5. Товарний ринок. Модель «сукупний попит-сукупна пропозиція» (ad-as).
- •2. Сукупна пропозиція у коротко- та довгостроковому періодах. Коротко та довгострокова криві сукупної пропозиції та їх екзогенні чинники.
- •3. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції попиту.
- •4. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції витрат виробництва.
- •5. Механізм наближення до довгострокової рівноваги в умовах зміни природного обсягу виробництва.
- •Тема 6. Грошовий ринок та його взаємодія з товарним ринком. Модель .
- •1. Модель банківської системи. Норма обов”язкових резервів. Депозитний, кредитний та грошовий мультиплікатори.
- •2. Спекулятивний та трансакційний попит на гроші. Рівняння обміну.
- •3. Цілі та інструменти монетарної політики. Криві пропозиції грошей. Дорогі та дешеві гроші. Циклічна асиметрія.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку. Модель грошового ринку та її застосування до аналізу монетарної політики.
- •Тема 7. Ринок праці та його взаємодія з товарним і грошовим ринками.
- •Безробіття, його види, причини та наслідки. Закон Оукена. Модель природного рівня безробіття.
- •Теорія жорсткої реальної заробітної плати.
- •Модель ринку праці: класичне та кейсіанське трактування.
- •Рівновага трьох ринків. Модель Хікса-Хансена.
- •Тема 8. Інфляційний механізм та розподіл національного доходу.
- •Інфляція, її темп, види та наслідки. Методи антиінфляційної політики.
- •Зв’язок безробіття з інфляцією. Коротко- та довгострокова криві Філіпса.
- •Цикли економічної політики.
- •Проблема нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца.
- •Тема 9.Економічна динаміка. Довгострокове зростання та економічні цикли.
- •Макроекономічна виробнича функція. Розподіл національного доходу між факторами виробництва.
- •Модель економічного зростання Солоу. Стійкий рівень капіталоозброєності та золоте правило нагромадження.
- •Зростання населення та технічний прогрес у моделі Солоу.
- •Економічні цикли, їх види та причини.
- •Модель «мультиплікатора-акселератора» Самуельсона-Хікса.
- •Тема 10. Держава в системі макроекономічного регулювання. Монетарна та фіскальна політика
- •1. Основні економічні функції держави
- •2. Взаємодія монетарної та фіскальної політики. Проблема дефіциту державного бюджету. Державний борг. Сеньйораж та інфляційний податок.
- •10.4 Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
- •Тема 11. Валютний ринок.
- •1. Попит на національну валюту за рахунок поточних операцій. Крива попиту та її екзогенні чинники.
- •2. Пропозиція національної валюти за рахунок поточних товарів. Крива пропозиції у випадку високо- та низькоеластичного попиту на імпортні товари. Її екзогенні чинники.
- •3. Чистий попит за рахунком руху капіталів. Крива чистого попиту та її екзогенні чинники.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на валютному ринку.
- •5. Валютні режими та валютна інтервенція. Вплив валютної інтервенції на грошову масу. Стерелізація.
- •Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність та зовнішньоекономічна політика.
- •Теорії міжнародної торгівлі. Абсолютна та порівняльна переваги. Криві виробничих та торговельних можливостей країни.
- •Протекціоністська зовнішньоторговельна політика. Економічні наслідки запровадженння мита. Дискусія щодо протекціонізму.
- •Механізм досягнення подвійної рівноваги на товарному та грошовому ринках в умовах відкритої економіки. Модель Мандела-Флемінга.
- •Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
I спосіб.
Ендогенні величини
Екзогенні величини
Ендогенні – це такі величини, які можна визначити з даного рівняння або системи рівнянь, що складають дану модель.
Екзогенні – це такі величини, які не можна визначити з даної моделі.
На практиці такі величини визначаються статистичним шляхом і називаються параметрами. А в теорії такі величини розглядаються або в алгебраїчному вигляді, або підставляються довільні числові значення.
В графічних моделях ендогенними величинами будуть ті, що позначаються на осях координат. Решта величин буде екзогенними.
P – рівень цін
Y – обсяг національного виробництва
AD – сукупний попит
P, Y – ендогенні величини
M – грошова маса (екзогенна величина)
T – податки (екзогенна величина)
C – державні закупки
i – номінальна ставка %
e – номінальний валютний курс.
II спосіб.
Макроекономічні величини поділяються:
Запаси
Потоки
Запаси – це сукупні величини, що вимірюються на певний момент часу (певну дату).
Потоки – це величини, які вимірюються за певний проміжок часу.
Потоки – це швидкості з якими змінюються запаси.
Відрізняють вхідний та вихідний потік.
Запаси – це накопичені потоки.
Наприклад. Обсяг основних фондів – це запаси.
Введення в дію та вибуття з дії основних фондів – це потоки.
Чисельність зайнятих – запас.
Кількість найнятих та звільнених з роботи – це потоки.
Всі доходи та видатки є потоками.
Держбюджет є потоком.
Державний борг є запасом.
III спосіб.
Макроекономічні величини поділяються: Номінальні
Реальні
Номінальні – це вартісні величини, що вимірюються при поточному рівні цін. Містять в собі вплив інфляції або дефляції.
Реальні величини – це величини, що вимірюються при сталому рівні цін і таким чином очищені від впливу інфляції та дефляції.
IV спосіб.
Макроекономічні величини поділяються:
Фактичні
Очікувані
Заплановані.
На практиці видатки можна планувати більш надійно ніж доходи.
Вцілому величини, які використовуються в макроекономіці є агреговані (сукупні).
3. Історія розвитку макроекономвки.
Однією з таких праць була праця Ф. Кене 1758р. “Економічна таблиця”.
Ф.Кене представив економіку Франції XVIII ст. у вигляді сукупних запасів та потоків.
Ф.Кене все суспільство поділив на 3 класи:
1) власники землі (король, аристократія, церква);
2) продуктивний клас (фермери, всі хто займався с/г);
3) безплідний, непродуктивний клас (ремісники).
Ф.Кене представив економіку у вигляді схеми, в якій ці класи обмінюються між собою потоками грошей та продуктів.
К.Маркс поділив все виробництво на дві великі галузі:
1. Перший підрозділ (виробництво засобів виробництва).
2. Другий підрозділ (виробництво предметів споживання).
Маркс в складі валового продукту виділив 3 вартісні частини:
c + v + m
c – постійний капітал (вартість використаних засобів виробництва);
v – змінний капітал (зарплата);
m – додаткова вартість або прибуток.
Умови простого відтворення:
1) I (v + m) = II c (перший v + m дорівнює другому c )
Ліва частина рівняння - національний дохід, що створюється в першому підрозділі
II c. – фонд відшкодування використаних засобів виробництва II підрозділу.
2) I (v + m) + II (v + m) = II (c + v + m)
Ліва частина рівняння – національний дохід всього суспільства.
Права частина рівняння – фонд споживання продукт. II підрозділу.
При простому відтворенні ввесь національний дохід витрачається виключно на споживання.
3) I (c + v + m) = I c + II c
Ліва частина рівняння – продукти I підрозділу (засоби виробництва).
Права частина рівняння – фонд відшкодування обох підрозділів.
В умовах простого відтворення вся продукція I підрозділу використовується виключно для відшкодування використаних засобів виробництва.
Умови розширеного відтворення:
1) I (v + m) > II c
2) I (v + m) + II (v + m) > II (c + v + m)
3) I (c + v + m) > I c + II c
Маркс першим дослідив економічниї цикл і з'ясував його причину і показав, що капіталізм роз-ся циклічно.
В.Леонтьєв в 30-ті роки XIX ст. розробив модель “Витрати-Випуск”.
X = AX + B + c
X – викор. валового продукту X=, де - валовий випуск першого продукту.
A – матриця коеф. Прямих витрат A=
показує скільки одиниць першого продукту необхідно затратити, щоб випустити одиницю другого продукту.
B – матриця коеф. граничної (прирісної) фондомісткості.
- приріст валового продукту
с – вектор споживання
X – ендогенна величина
решта екзогенні.
Дж.М.Кейнс 1936р. “Загальна теорія зайнятості відсотків та грошей”. Зробив висновок, що ринкова система не спроможна забезпечити стабільний розвиток національної економіки при повній зайнятості, тому необхідним є державне регулювання.