- •Міністерство освіти і науки України
- •Модуль 1: арифметичні і логічні основи еом
- •1.1 Термінологія одиниць вимірювання
- •1.2 Аналогові та цифрові системи
- •1.3 Логічні булеві вентилі
- •1.4 Системи числення
- •Десяткова система важка для технічної реалізації. Елементи з 10 стійкими станами ( на основі сегнетокераміки, декатрони і т.Д.) мають невисоку швидкість переключення.
- •1.5 Десяткова та двійкова системи числення
- •1.6 Десятково-двійкова конвертація
- •1.7 Шістнадцяткова система числення
- •1.8 Конвертація з двійкової до шістнадцяткової системи числення
- •1.9 Конвертація з шістнадцяткової до двійкової системи числення
- •1.10 Конвертація у систему числення з будь яким базисом
- •1.11 Прямий, зворотний і додатковий коди
- •Нуль у додатковому коді має одне представлення
- •Правила виконання додавання двійкових чисел
- •1.12 Ознака переповнення розрядної сітки
- •1.13 Лабораторна робота 1
- •Порядок виконання:
- •1.14 Питання з підготовки до модульного контролю
- •Модуль 2: класична структура еом
- •2.1 Комп’ютерні системи і програми
- •2.2 Типи комп’ютерів
- •2.3 З’єднання комп’ютерних систем
- •2.4 Поява Internet
- •2.5 Вартість технологій
- •2.6 Основні пристрої еом.
- •2.7 Структурна схема еом.
- •2.8 Структура і типи команд.
- •2.9 14 Регістрів мікропроцесора Intel 8086
- •Сегментні регістри
- •Регістри зсуву
- •Регістр прапорів
- •2.10 Лабораторна робота 2
- •Порядок виконання:
- •Короткі теоретичні зведення Операційна система ms-dos
- •Ім'я команди перемикачі параметри
- •Команди загального призначення.
- •6) Форматування дисків.
- •Format дисковод: [/1] [/4] [/8] [t:доріжки] [n:сектора] [/V][/s]
- •Каталоги
- •Робота з каталогами:
- •Робота з файлами.
- •1) Створення файлів
- •1 File(s) copied ( 1 файл скопійований )
- •2) Видалення файлів.
- •3) Перейменування файлів.
- •4) Копіювання файлів
- •5) Відображення умісту файлу на екрані.
- •6) Порівняння файлів.
- •7) Пошук
- •2.11 Лабораторна робота 3
- •Порядок виконання:
- •Утиліта налагоджувача debug.
- •2.12 Лабораторна робота 4 Тема: Команди зсуву та циклічного зсуву Зміст завдання
- •Теоретичні відомості до виконання лабораторної роботи
- •Команди циклічного зсуву
- •2.13 Питання з підготовки до модульного контролю
- •3.2 Типи запам'ятовуючих елементів озп
- •3.3 Організація основної пам'яті еом - стекова пам’ять
- •3.5 Лабораторна робота № 5
- •Порядок виконання:
- •Теоретичні зведення до виконання лабораторної роботи №5 Пересилка даних
- •3.6 Питання з підготовки до модульного контролю
- •Модуль 4. Організація систем переривання програм
- •4.1 Стан процесора. Вектор стану
- •4.2 Принципи організації систем переривання програм
- •4.3 Організація переходу до програми оброблення переривання
- •4.4 Пріоритети
- •4.5 Лабораторна робота 6 Тема: Стек і його використання для виклику процедур
- •Порядок виконання.
- •Зміст завдання:
- •Короткий опис команд мови assembler, що використовуються в лабораторній роботі 6
- •Короткий перелік основних команд утиліти налагоджувача debug, що використовується у лабораторній роботі 5
- •4.6 Еволюція операційних систем
- •4.7 Архітектура операційних систем
- •4.8 Координація дій машини
- •4.9 Питання з підготовки до модульного контролю
- •Віддруковано друкарнею
- •69006, М. Запоріжжя, пр. Леніна, 226
3.6 Питання з підготовки до модульного контролю
1. Класифікація пристроїв пам’яті. Основні характеристики
2. Типи елементів ОЗП
3. Організація основної пам’яті – стекова пам’ять
4. Організація основної пам’яті – адресна пам’ять
5. Сегментна адресація
6. Команди пересилки даних
Модуль 4. Організація систем переривання програм
4.1 Стан процесора. Вектор стану
Станом процесора ( програми) після даного такту або після виконання даної команди вважається сукупність станів у відповідний момент часу всіх елементів, що запам'ятовують ( тригерів, регістрів, елементів пам'яті).
Вектор стану ( слово стану) процесора ( програми) – це сукупність значень найбільш істотних елементів інформації про стан процесора, що піддаються змінам при переході до іншої команди або програми.
Вектор стану в кожен момент часу повинен містити інформацію, достатню для продовження виконання програми або повторного пуску програми з крапки, відповідної моменту формування даного вектора стану.
При цьому решта інформації ( наприклад вміст регістрів ) зберігається і може бути відновлена по копії в пам'яті програмним шляхом.
Вектор стану формується у відповідних регістрах процесора і зазнає зміни після виконання кожної команди.
Набір інформаційних елементів, що створюють вектор стану, відрізняється у ЕОМ різних типів.
Наприклад: Вектор стану процесора Intel 8086
Вміст вказівника інструкцій IP Вміст сегменту кодів CS Вміст регістра прапорів FLAGS
4.2 Принципи організації систем переривання програм
Призначення системи переривань - реагувати на певні події шляхом переривання роботи процесора по виконанню поточної програми і перемикання його на виконання іншої програми, що обслуговує відповідну ситуацію. Після закінчення цієї програми процесор повертається до виконання перерваної програми.
Запит переривання - сигнал, що оповіщає процесор про подію, яка вимагає переривання. Система переривання програм ( контролер переривань ) - це сукупність апаратних і програмних засобів, які дозволяють ЕОМ реалізовувати переривання швидко і без великих зусиль зі сторони програміста.
Основні функції системи переривань: 1. Запам'ятовування стану програми, що переривається, і здійснення переходу до програми, що обробляє переривання. 2. Відновлення стану перерваної програми і повернення до неї.
Характеристики системи переривань 1. Загальна кількість запитів переривання ( входів в систему переривання) 2. Час реакції - між появою запиту переривання і початком виконання перериваючої програми. Зазвичай цю характеристику визначають для запиту з найвищим пріоритетом. 3. Витрати переривання - витрати часу на перемикання програм (час запам’ятовування стану програми, що переривається і час на відновлення стану перерваної програми) 4. Глибина переривання - максимальне число програм, які можуть переривати одна одну. Глибина переривання зазвичай співпадає з кількістю рівнів пріоритету. Чим вищий цей показник, тим швидше реакція на термінові запити. 5. Насичення системи переривань відбувається якщо запит виявиться таким, що не було обслуговано до моменту приходу нового запиту від того ж джерела. Оскільки попередній запит буде загублений, то це неприпустимо.
Допустимі моменти переривання програм - 1) після закінчення будь-якої поточної команди 2) після будь-якого такту виконання команди
Число класів ( рівнів ) переривання Клас або рівень переривання - сукупність запитів, що викликають до життя одну і ту ж перериваючу програму. Об'єднання запитів в класи переривання дозволяє зменшити об'єм апаратури, але робота системи переривання сповільнюється.