- •Міністерство освіти і науки України
- •Модуль 1: арифметичні і логічні основи еом
- •1.1 Термінологія одиниць вимірювання
- •1.2 Аналогові та цифрові системи
- •1.3 Логічні булеві вентилі
- •1.4 Системи числення
- •Десяткова система важка для технічної реалізації. Елементи з 10 стійкими станами ( на основі сегнетокераміки, декатрони і т.Д.) мають невисоку швидкість переключення.
- •1.5 Десяткова та двійкова системи числення
- •1.6 Десятково-двійкова конвертація
- •1.7 Шістнадцяткова система числення
- •1.8 Конвертація з двійкової до шістнадцяткової системи числення
- •1.9 Конвертація з шістнадцяткової до двійкової системи числення
- •1.10 Конвертація у систему числення з будь яким базисом
- •1.11 Прямий, зворотний і додатковий коди
- •Нуль у додатковому коді має одне представлення
- •Правила виконання додавання двійкових чисел
- •1.12 Ознака переповнення розрядної сітки
- •1.13 Лабораторна робота 1
- •Порядок виконання:
- •1.14 Питання з підготовки до модульного контролю
- •Модуль 2: класична структура еом
- •2.1 Комп’ютерні системи і програми
- •2.2 Типи комп’ютерів
- •2.3 З’єднання комп’ютерних систем
- •2.4 Поява Internet
- •2.5 Вартість технологій
- •2.6 Основні пристрої еом.
- •2.7 Структурна схема еом.
- •2.8 Структура і типи команд.
- •2.9 14 Регістрів мікропроцесора Intel 8086
- •Сегментні регістри
- •Регістри зсуву
- •Регістр прапорів
- •2.10 Лабораторна робота 2
- •Порядок виконання:
- •Короткі теоретичні зведення Операційна система ms-dos
- •Ім'я команди перемикачі параметри
- •Команди загального призначення.
- •6) Форматування дисків.
- •Format дисковод: [/1] [/4] [/8] [t:доріжки] [n:сектора] [/V][/s]
- •Каталоги
- •Робота з каталогами:
- •Робота з файлами.
- •1) Створення файлів
- •1 File(s) copied ( 1 файл скопійований )
- •2) Видалення файлів.
- •3) Перейменування файлів.
- •4) Копіювання файлів
- •5) Відображення умісту файлу на екрані.
- •6) Порівняння файлів.
- •7) Пошук
- •2.11 Лабораторна робота 3
- •Порядок виконання:
- •Утиліта налагоджувача debug.
- •2.12 Лабораторна робота 4 Тема: Команди зсуву та циклічного зсуву Зміст завдання
- •Теоретичні відомості до виконання лабораторної роботи
- •Команди циклічного зсуву
- •2.13 Питання з підготовки до модульного контролю
- •3.2 Типи запам'ятовуючих елементів озп
- •3.3 Організація основної пам'яті еом - стекова пам’ять
- •3.5 Лабораторна робота № 5
- •Порядок виконання:
- •Теоретичні зведення до виконання лабораторної роботи №5 Пересилка даних
- •3.6 Питання з підготовки до модульного контролю
- •Модуль 4. Організація систем переривання програм
- •4.1 Стан процесора. Вектор стану
- •4.2 Принципи організації систем переривання програм
- •4.3 Організація переходу до програми оброблення переривання
- •4.4 Пріоритети
- •4.5 Лабораторна робота 6 Тема: Стек і його використання для виклику процедур
- •Порядок виконання.
- •Зміст завдання:
- •Короткий опис команд мови assembler, що використовуються в лабораторній роботі 6
- •Короткий перелік основних команд утиліти налагоджувача debug, що використовується у лабораторній роботі 5
- •4.6 Еволюція операційних систем
- •4.7 Архітектура операційних систем
- •4.8 Координація дій машини
- •4.9 Питання з підготовки до модульного контролю
- •Віддруковано друкарнею
- •69006, М. Запоріжжя, пр. Леніна, 226
2.9 14 Регістрів мікропроцесора Intel 8086
Мікропроцесор 8086 спроектований так, щоб одночасно виконувати інструкції (команди арифметичні, логічні й ін.), приймати наступні інструкції і звертатися до пам'яті. Це робиться за допомогою 16–розрядних регістрів.
Усього має місце 14 спеціалізованих регістрів. Intel 8086 -шістнадцятирозрядний мікропроцесор, тобто довжина його регістрів 16 розрядів (2 байти) і обмін даними, наприклад з оперативною пам'яттю, можливий тільки порціями по 16 розрядів.
Регістр – пристрій, призначений для проміжного збереження двійкової інформації в процесі виконання обчислювальних операцій, а також для її перетворення.
Register – у перекладі з англ. журнал записів або реєструвати.
|
|
15 8 |
7 0 |
|
|
AX (акумулятор) |
AH |
AL |
Арифметичні |
|
BX (ваза) |
BH |
BL |
(робочі) |
|
CX (лічильник) |
CH |
CL |
регістри |
|
DX (дані) |
DH |
DL |
|
|
|
15 0 |
|
|
|
CS (сегмент коду) |
|
0000 |
|
|
DS (сегмент даних) |
|
0000 |
Регістри |
|
SS (сегмент стека) |
|
0000 |
сегментів |
|
ES (додатковий сегмент) |
|
0000 |
|
|
|
15 0 |
|
|
IP (вказівник команд) |
|
|
|
SP (вказівник стека) |
|
Регістри |
|
BP (вказівник бази) |
|
зсуву |
|
SI (вказівник джерела) |
|
|
|
DI (вказівник призначення) |
|
|
-
15
0
Прапори
FLAGH
FLAGL
Регістр прапорів
|
0000 |
– 4-х розрядний регістр, у дійсності не існуючий. |
Основний час при роботі комп'ютера витрачається на звернення до пам'яті. Якщо проміжні результати обчислень та операнди зберігати усередині процесора, то ефективність роботи програм зросте. Для цього служать 4 арифметичних регістри (робочі регістри).
АРИФМЕТИЧНІ РЕГІСТРИ позначаються AX, BX, CX, DX.
Ці регістри допускають довільне використання, тобто можуть містити як дані, так і адреси. Вони взаємозамінні, однак кожний має і деякі спеціальні функції:
AX (Accumulate – акумулювати, накопичувати) – акумулятор, основний регістр, що використовується в арифметичних операціях.
BX (Base – база, основа) – використовується для збереження адреси початку таблиці перекодування символів, для збереження зсуву при непрямій адресації.
CX (Counter – лічильник) – лічильник числа повторень циклів і блокових пересилань.
DX (Date – дані) – використовується у якості розширення акумулятора для операцій, що дають 32х розрядний результат.
Арифметичні регістри використовують також для передачі значень або адрес параметрів до підпрограм.
Кожний з арифметичних регістрів можна розглядати як пари восьмирозрядних (1 байт) регістрів, що адресуються незалежно. Старші половинки (High – високий) позначаються AH, BH, CH, DH, а молодші (Low – низький) – AL, BL, CL, DL.