- •Міністерство освіти і науки України
- •Модуль 1: арифметичні і логічні основи еом
- •1.1 Термінологія одиниць вимірювання
- •1.2 Аналогові та цифрові системи
- •1.3 Логічні булеві вентилі
- •1.4 Системи числення
- •Десяткова система важка для технічної реалізації. Елементи з 10 стійкими станами ( на основі сегнетокераміки, декатрони і т.Д.) мають невисоку швидкість переключення.
- •1.5 Десяткова та двійкова системи числення
- •1.6 Десятково-двійкова конвертація
- •1.7 Шістнадцяткова система числення
- •1.8 Конвертація з двійкової до шістнадцяткової системи числення
- •1.9 Конвертація з шістнадцяткової до двійкової системи числення
- •1.10 Конвертація у систему числення з будь яким базисом
- •1.11 Прямий, зворотний і додатковий коди
- •Нуль у додатковому коді має одне представлення
- •Правила виконання додавання двійкових чисел
- •1.12 Ознака переповнення розрядної сітки
- •1.13 Лабораторна робота 1
- •Порядок виконання:
- •1.14 Питання з підготовки до модульного контролю
- •Модуль 2: класична структура еом
- •2.1 Комп’ютерні системи і програми
- •2.2 Типи комп’ютерів
- •2.3 З’єднання комп’ютерних систем
- •2.4 Поява Internet
- •2.5 Вартість технологій
- •2.6 Основні пристрої еом.
- •2.7 Структурна схема еом.
- •2.8 Структура і типи команд.
- •2.9 14 Регістрів мікропроцесора Intel 8086
- •Сегментні регістри
- •Регістри зсуву
- •Регістр прапорів
- •2.10 Лабораторна робота 2
- •Порядок виконання:
- •Короткі теоретичні зведення Операційна система ms-dos
- •Ім'я команди перемикачі параметри
- •Команди загального призначення.
- •6) Форматування дисків.
- •Format дисковод: [/1] [/4] [/8] [t:доріжки] [n:сектора] [/V][/s]
- •Каталоги
- •Робота з каталогами:
- •Робота з файлами.
- •1) Створення файлів
- •1 File(s) copied ( 1 файл скопійований )
- •2) Видалення файлів.
- •3) Перейменування файлів.
- •4) Копіювання файлів
- •5) Відображення умісту файлу на екрані.
- •6) Порівняння файлів.
- •7) Пошук
- •2.11 Лабораторна робота 3
- •Порядок виконання:
- •Утиліта налагоджувача debug.
- •2.12 Лабораторна робота 4 Тема: Команди зсуву та циклічного зсуву Зміст завдання
- •Теоретичні відомості до виконання лабораторної роботи
- •Команди циклічного зсуву
- •2.13 Питання з підготовки до модульного контролю
- •3.2 Типи запам'ятовуючих елементів озп
- •3.3 Організація основної пам'яті еом - стекова пам’ять
- •3.5 Лабораторна робота № 5
- •Порядок виконання:
- •Теоретичні зведення до виконання лабораторної роботи №5 Пересилка даних
- •3.6 Питання з підготовки до модульного контролю
- •Модуль 4. Організація систем переривання програм
- •4.1 Стан процесора. Вектор стану
- •4.2 Принципи організації систем переривання програм
- •4.3 Організація переходу до програми оброблення переривання
- •4.4 Пріоритети
- •4.5 Лабораторна робота 6 Тема: Стек і його використання для виклику процедур
- •Порядок виконання.
- •Зміст завдання:
- •Короткий опис команд мови assembler, що використовуються в лабораторній роботі 6
- •Короткий перелік основних команд утиліти налагоджувача debug, що використовується у лабораторній роботі 5
- •4.6 Еволюція операційних систем
- •4.7 Архітектура операційних систем
- •4.8 Координація дій машини
- •4.9 Питання з підготовки до модульного контролю
- •Віддруковано друкарнею
- •69006, М. Запоріжжя, пр. Леніна, 226
Команди циклічного зсуву
Циклічний зсув – операція зсуву, при якій висунутий біт займає розряд, що звільнився.
ROR (Rotate Right) Циклічний зсув вправо
ROL (Rotate Left) Циклічний зсув вліво
RCR (Rotate Carry Right) Циклічний зсув вправо з переносом
CF
RCL (Rotate Carry Left) Циклічний зсув вліво з переносом
CF
Приклад 5: RCL BL,1
Ця інструкція циклічно зрушує байт у BL уліво на 1 біт через прапор переносу. Крайній лівий біт зрушується в прапор переносу, а біт із прапора переносу міститься в крайню праву позицію. Інші біти зрушуються вліво.
CF BL
CF BL
1 0 1 1 0 1 0 1 1 6Bh до виконання інструкції
0 1 1 0 1 0 1 1 1 D7h після виконання інструкції
Якщо виконати зазначену команду ще раз, одержимо:
1 1 0 1 0 1 1 1 0
1 0 1 0 1 1 1 0 1 і т.д.
Приклад 6: RCR BL,1
Ця інструкція циклічно зрушує байт у BL вправо на 1 біт через прапор переносу. Крайній правий біт зрушується в прапор переносу, а біт із прапора переносу міститься в крайню ліву позицію. Інші біти зрушуються вправо.
0
01101011
BL
CF
BL
CF
0 1 1 0 1 0 1 1 0 6Bh до виконання інструкції
0 0 1 1 0 1 0 1 1 35h після виконання інструкції
Приклад 7: ROR BL,1
Ця інструкція переносить правий одиничний біт регістра BL у ліву позицію, що звільнилася.
01101011


6Bh до виконання
інструкції
1 0 1 1 0 1 0 1 B5h після виконання інструкції
Приклад 8: ROL BL,1
Ця інструкція переносить лівий біт регістра BL у праву позицію, що звільнилася.
01101011



6Bh до виконання
інструкції
1 1 0 1 0 1 1 0 B6h після виконання інструкції
Приклад 9: ROR BL,CL
Якщо CL=3, то відбувається циклічне зрушення вправо на 3 біти.
0 1 1 0 1 0 1 1 6Bh до виконання інструкції
0 1 1 0 1 1 0 1 6Dh після виконання інструкції
2.13 Питання з підготовки до модульного контролю
-
Структура ЕОМ.
-
Типи команд ЕОМ.
-
Регістри мікропроцесора Intel 8086.
-
Операційна система MS-DOS.
-
Налагоджувач DEBUG.
-
Команди зсуву та циклічного зсуву.
-
Типи комп’ютерних систем.
-
З’єднання комп’ютерних систем.
МОДУЛЬ 3. ПОБУДОВА ОСНОВНОЇ ПАМ’ЯТІ
3.1 Класифікація пристроїв пам'яті. Основні характеристики
Пам'яттю ЕОМ називається сукупність пристроїв, що служать для запам'ятовування, зберігання і видачі інформації. Окремі пристрої, що входять в цю сукупність, називають пристроями, що запам'ятовують (ЗП). ЗП складаються з величезного числа елементів, кожний з яких може знаходитися в одному з двох станів, що кодуються двійковою цифрою 0 або 1. Коли йдеться про принцип побудови пристрою пам'яті, говорять про ЗП, у тому випадку, коли підкреслюється логічна функція, що виконується цим пристроєм пам'яті, то говорять про пам'ять.
Зверненням до пам'яті називається операція по занесенню одиниці інформації в пам'ять – запис, або по вибірці одиниці інформації з пам'яті - зчитування. Для пристроїв різного типа такою одиницею може бути байт, слово, блок даних і т.п.
Найважливіші характеристики пристроїв, що запам'ятовують:
Місткість пам'яті - максимальна кількість даних, які можуть в ній зберігатися, вимірюється в бітах, словах, а частіше в байтах, Кілобайтах, Мегабайтах і т.д.
Питома місткість - відношення місткості ЗП до його фізичного об'єму.
Швидкодія пам'яті - визначається тривалістю операції звернення до пам'яті.
Час циклу пам'яті ( час звернення ) при зчитуванні:
tобрсчит = tдостсчит +tсчит+ tрег
де:
tдостсчит - час доступу, проміжок часу між початком операції звернення до моменту, коли стає можливим доступ до даної одиниці інформації;
tсчит - тривалість фізичного процесу зчитування;
У деяких пристроях пам'яті зчитування інформації супроводжується її руйнуванням і цикл звернення повинен містити операцію відновлення (регенерації) інформації на колишньому місці в пам'яті.
tрег - час, що витрачається на регенерацію зруйнованої при зчитуванні інформації (t = 0, якщо ЗП реалізує зчитування без руйнування).
Час циклу пам'яті при записі:
tобрзап = tдостзап+tзап+ tрег
де:
tдостзап - час доступу, проміжок часу від моменту між початком звернення до моменту, коли стає можливим доступ до запам’ятовуючих елементів, в які проводиться запис;
tзап - час занесення інформації, тобто зміни стану запам’ятовуючих елементів.
Зазвичай tдостсчит = tдостзап = tдост
Цикл звернення до пам'яті - це максимальне значення з часу циклу пам’яті при запису та при зчитуванні.
Залежно від операцій звернення, що реалізовані в пам'яті розрізняють:
а) пам'ять з довільним зверненням, що допускає і зчитування і запис даних. ОЗП - що оперативний запам'ятовуючий пристрій, RAM - Random Access Memory.
б) пам'ять тільки для зчитування інформації. ПЗП - що постійний запам'ятовуючий пристрій, ROM - Read-Only Memory.
Інформація в ПЗП не може бути занесена комп'ютером, тому необхідна інформація (мікрокоди мікропроцесора) заноситься в ПЗП при виготовленні. Такі ПЗП називаються не програмованими. Всі пристрої, що запам'ятовують, типу ROM (ПЗП) энергонезалежні
Відрізняють пам’ять:
1) з безпосереднім (довільним) доступом (RAM, ROM);
2) з прямим (циклічним) доступом (диски);
3) пам'ять з послідовним доступом (магнітні стрічки).
