- •Тема 5. Прикріплення деталей низу взуття.
- •5.1. Загальні положення прикріплення деталей низу взуття.
- •5.1.1. Класифікаційна характеристика методів кріплення підошов.
- •5.1.2. Перспективи розвитку методів кріплення підошов.
- •5.2. Хімічні методи кріплення деталей низу взуття.
- •5.2.1. Клейовий метод кріплення підошов.
- •5.2.1.1. Суть і характеристика клейового методу кріплення підошов.
- •5.2.1.2. Фактори, які впливають на міцність клейових кріплень.
- •5.2.1.3. Теоретичні основи процесу склеювання підошви з верхом.
- •5.2.1.4. Розробка технологічного процесу прикріплення підошов із різних матеріалів різними клеями.
- •5.2.2. Литтєвий метод кріплення підошов.
- •5.2.2.1. Суть і характеристика литтєвого методу кріплення підошов.
- •5.2.2.2. Способи та види лиття низу, їх характеристика.
- •5.2.2.3. Устаткування і конструкція прес-форм для лиття низу на взутті.
- •5.2.2.4. Особливості підготовки сліду взуття до лиття, технологічний процес лиття. Дефекти лиття.
- •5.2.2.5. Особливості технології виготовлення взуття литтєвим і строчково-литтєвим методами.
- •5.2.3. Прикріплення підошов методом пресової вулканізації.
- •5.2.3.1. Суть і характеристика методу пресової вулканізації.
- •5.2.3.2. Устаткування і конструкція прес-форм, схеми взаємодії їх частин.
- •5.2.3.3. Способи вулканізації низу на взутті і режими процесу.
- •5.2.3.4. Технологічний процес вулканізації низу на взутті.
- •5.3. Прикріплення каблуків та набійок.
- •6. Опорядження взуття.
- •6.1. Загальні відомості про опорядження взуття.
- •1. Призначення опорядження взуття. Класифікація опоряджувальних операцій.
- •2. Шляхи удосконалення технології опорядження взуття. Нові засоби опорядження.
- •6.2. Опорядження верху і низу взуття.
- •1. Основні операції опорядження верху взуття.
- •2. Заключні опеорації виробництва взуття: вклеювання вкладних устілок, шнурування, застібання, манкіровка та упаковка взуття.
5.2.1.2. Фактори, які впливають на міцність клейових кріплень.
Чинники, що впливають на міцність клейового шва, поділяють на три групи:вид клейової системи; правильність оброблення склеюваних поверхонь; дотримування параметрів процесу склеювання.
Вид клейової системи характеризується: властивостями клейових речовин та умовами утворення клейової плівки (Клей (адгезив) характеризується в’язкістю, концентрацією і тривалістю сушіння. Що вища в’язкість клею, то важче наносити його на поверхню, і навпаки. Що вища концентрація клею, то більшу товщину плівки можна отримати за одного нанесення. Збільшення концентрації різко підвищує в’язкість клею, що ускладнює його нанесення. Міцність клейового шва залежить і від ступеня видалення розчинників із плівки клею. Для повного видалення розчинника з клейової плівки деталі перед склеюванням рекомендується залишати на тривалу витримку (24 год)); товщиною клейової плівки (Встановлено, що зі зменшенням товщини клейової плівки підвищується міцність склеювання. Для клеїв з наіриту товщина клейових плівок має бути 0,2-0,3 мм, для поліуретанових – 0,25-0,31 мм); усадкою клейової плівки (зі зменшенням усадки міцність склеювання збільшується); природою склеюваних матеріалів (Цей чинник суттєво впливає на процес склеювання і вибір клею. У більшості випадків для полярних матеріалів необхідні полярні клеї, і навпаки. Полярні матеріали – шкіра – добре склеюються полярними клеями, неполярні – гума – добре склеюються неполярними. Для підвищення адгезії клею до склеюваних поверхонь з різною полярністю застосовують хімічне оброблення поверхні реагентами, що містять зєднання брому і хлору.); властивостями склеюваних матеріалів та їхнім складом (підвищений вміст жирів, пластифікаторів і помякшувачів, здатних мігрувати на поверхню, різко знижує міцність клейового шва); вологістю матеріалу на момент нанесення клею (вода, що потрапляє до матеріалу, протидіє утворенню зв’язків між ним і клеєм).
Правильність оброблення склеюваних поверхонь залежить від стану поверхні склеюваних матеріалів (Для отримання міцного склеювання необхідно очищати склеювані поверхні від забруднень. Механічне оброблення шершавленням не тільки очищує, а й активізує і збільшує поверхню контакту клею зі склеюваною поверхнею. У деяких випадках, крім механічного оброблення, необхідне хімічне активування поверхонь.) та характеру підготовки поверхні до склеювання (Залежно від використовуваних матеріалів і клеїв оброблення може бути хімічним і механічним. Хімічному обробленню (галогенізації) підлягають поверхні, що не мають в молекулах полярних груп. Галогенізація – це нанесення на неходову поверхню підошви 5%-го розчину дихлораміну в етилацетаті. Їй підлягають підошви із термоеластопластів і сажонаповнених гум. Галогенізацію проводять перед нанесенням клею на неходову поверхню підошов).
Дотримування параметрів процесу склеювання.За дотримання всіх необхідних вимог до клейового кріплення можуть бути й незадовільні результати, якщо не буде дотримано встановленого технологічного режиму склеювання (температура активації клейових плівок, час і тиск пресування).
Наявність на склеюваних поверхнях нерівностей, а також незбіг форми подушки преса з профілем склеюваних деталей спричиняє місцеве не приклеювання й деформацію. Тому після зняття деталей з преса в клейовому шві зявляються напруження. Це спостерігається також при надмірно високому тиску пресування, що викликає деформацію склеюваних деталей. Наявність внутрішніх напружень у клейовому шві призводить до його швидкого руйнування в процесі експлуатації взуття.
Нанесення клею і його сушіння. Наіритовий клей (НТ) рекомендують наносити, дотримуючись таких параметрів: дворазове намащування затягувальної кромки заготовки взуття з натуральної шкіри, шкіряної підошви і підложки (перше – клеєм 10-12%-ої концентрації: друге – 23-24%-ої). Допускається разове намащування затягувальної кромки заготовки верху взуття клеєм 23-25%-ої концентрації й гумових підошов і каблуків клеєм 18-20%-ої концентрації. Клей після першого нанесення сушать протягом 15-20 хв, після другого або разового нанесення – протягом 1-1,5 години. Гумові і шкіряні підошви, а також гумові каблуки з висушеною плівкою перед приклеюванням витримують протягом доби за температури навколишнього середовища. Поліуретановий клей (ПУ) потребує дотримування таких параметрів: дворазового намащування затягувальної кромки верху взуття з натуральної шкіри, а також шкіряних підошов (перший раз клеєм – 8-10%-ої концентрації, другий – 20%-ої).Разове намащування затягувальної кромки заготовки зі штучних і синтетичних шкір, а також поліуретанових підошов проводиться без шенщавлення клеєм 20%-ої концентрації. Гумові підошви підлягають шершавленню. Тривалість сушіння цього клею становить: після першого намащування клеєм 10%-ої концентрації – 10-15 хв, після другого й разового намащування клеєм 20%-ої концентрації – 1-1,5 години.
Активація клейових плівок. Активацію поверхні висушених клейових плівок можна здійснювати трьома способами: розчинником, клеєм низької концентрації – м'які режими дії і температурою. Найчастіше застосовують теплову активацію клейових плівок, що забезпечує високу міцність клейового зєднання. Температура активації повинна бути на 5-10*С вищою за температуру плавлення смоли, що міститься в складі клею. Час активації залежить від обраної температури і становить 0,5-1,5 хв. Клейову плівку на затяжній кромці активують при температурі 80-110*С (для клею на основі наіриту НТ) протягом 20-30 с. і 85-90*С (для поліуретанового клею) протягом 30-90 с. Клейову плівку можна активізувати тепловим ударом (інтенсивні режими дії) за температури 200-250*С протягом 3-5 с.
Приклеювання підошов. Важливим чинником, що впливає на міцність клейового зєднання, є час від кінця активації клейової плівки до накладання підошви на слід взуття. Цей час має бути не більше 8-10 с., протягом якого необхідно виконати такі операції: вивантаження підошов та взуття з термоактиватора і накладання підошов – 5 с.; установку взуття, переміщення пре-подушки і притискання взуття до упорів – 3 с. Тривалість пресування підошов становить 20-30 с. Залежно від матеріалів підошов тиск пресування різний: для приклеювання підошов із пористих і комбінованих гум він становить 0,2-0,3 МПа, для шкіряних – 0,4 МПа, поліуретанових і полівінілхлоридних – 0,35 МПа. Перед виконанням наступних операцій взуття необхідно витримати не менше 30 хв.