[Попереднє] [До змісту] [Наступне] [Попереднє] [До змісту] [Наступне] написання курсової роботи

Письмове викладення курсової роботи потребує від студентів великої зосередженості та досить багато часу. Головне завдання під час написання тексту – проявити вміння економічно грамотно, логічно та послідовно викладати свої думки, орієнтуватися в умовах ринкових відносин.

Перш ніж приступити до написання тексту, слід уважно пере­гля­нути всі свої робочі записи, зроблені при вивченні літературних, ін­формаційно-статистичних та відомчих матеріалів, а також зібрану ци­фрову інформацію, підготовлені форми аналітичних таблиць, діа­гра­ми, графіки та ін., визначити правильність групувань підібраних мате­ріалів за окремими розділами курсової роботи. Оформлюючи вино­ски, посилання та ін., слід керуватися відповідним стандартом щодо оформ­лення такого роду робіт.

Мова написання курсової роботи має бути державною. При ви­користанні джерел на російській та інших мовах назви та цитати слід подавати мовою оригіналу (за необхідності – з перекладом). У списку літератури такі джерела теж записуються мовою оригіналу.

Усі використані цифрові матеріали у теоретичному розділі курсо­вої роботи як за текстом, так і у вигляді таблиць, повинні мати по­си­лання на першоджерело.

Теоретичні положення курсової роботи мають бути сформульовані не тільки на підставі глибокого вивчення літературних джерел, але і шляхом їх критичного переосмислення, узагальнення практичного досвіду господарської діяльності підприємств. Як правило, теоретичні положення у курсовій роботі мають бути спрямовані на з’ясування зв’язків досліджуваного питання з основними проблемами подаль­шо­го розвитку та удосконалення процесів, що вивчаються.

Текст курсової роботи слід викладати літературною мовою з обов’яз­ковим використанням усіх необхідних економічних і спеці­аль­них термінів. Студентам слід прагнути чіткості та ясності викла­дення тексту, конкретності висновків, стислості та виразності думки. Не до­пускається наявність у тексті скорочення слів, орфографічних і сти­ліс­тичних помилок.

Особливу увагу слід звернути на правильність та економічну гра­мотність аналітичних таблиць, діаграм, графіків, рисунків та їх назви. Таблиці мають бути простими, не громіздкими, щоб читач міг легко усвідомити значення розміщених у них даних. Не слід наводити таб­лиці у формі затвердженої статистичної звітності. Форми (макети) таблиць, діаграм, графіків та ін. розробляються студентами самос­тій­но, виходячи з завдань найбільш наочного викладення цифрового ма­те­ріалу, який характеризує явища та процеси, що аналізуються. Як правило, перед кожною таблицею роблять перехід до неї, тобто про­понують звернутися до її даних з метою підтвердження попередніх висновків, з’ясування певних тенденцій розвитку явища, поглиблення дослідження. Після кожної таблиці подають основні висновки, що ґрун­туються на її цифрових даних. При цьому студенти викладають свою точку зору, особисту думку з того чи іншого питання.

Текст курсової роботи повинен викладатися послідовно, тому не рекомендується наводити поряд декілька таблиць, оскільки у цьому ви­падку може виникнути плутанина в описі власних міркувань, ви­снов­ків і пропозицій з наведених у декількох таблицях підряд ци­фро­вих даних.

У курсовій роботі доцільно використовувати секторні, стовпчикові та інші діаграми, а також лінійні графіки, картограми та ін., які більш виразно та чітко відображають порівняльні характеристики, тенденції у розвитку та взаємозв’язках показників.

Дуже важливо всі наведені у роботі звітні, самостійно розраховані показники та цифрові матеріали в обов’язковому порядку перевірити з технічної та логічної точки зору. Технічна перевірка полягає в уточ­ненні правильності наведених цифр, арифметичних підсумків, під­ра­хун­ків і розрахунків, взаємоузгодженості цифрових показників. Ло­гіч­на перевірка наведених цифрових матеріалів має довести, чи об’єк­тивно вони висвітлюють той чи інший процес діяльності, коло питань, що вивчаються.

Використовуючи у роботі математичні формули, слід давати роз’яс­­нення значення кожного символу у тій послідовності, у якій вони на­ведені у формулі.

Під час написання тексту слід забезпечити послідовне та чітке викла­дення сутності питань, які розглядаються. Матеріали, що наво­дяться в окремих частинах роботи, повинні логічно взаємопо­в’я­зу­ватися, кожний наступний матеріал є продовженням попереднього.

Слід пам’ятати, що послідовність викладення, співвідношення ок­ремих частин роботи, продуманість переходу від одного напряму до­слідження до іншого, лаконічні та точні речення можуть допомогти автору глибше розкрити тему, виділити головне, відтінити деталі. Не­достатньо чітка композиція та бідна, невиразна мова викладення зав­жди утруднюють сприйняття тексту, збіднюють зміст роботи.