2.3. Податкова база та масштаб податку

У кінцевому підсумку для визначення розміру податкових зобов’язань необхідно вийти на конкретні кількісні показники, тобто, для обчислення податку необхідно застосувати ставку податку до певної кількісної величини. Наприклад, ставка в 30 % застосовується до суми доходу чи прибутку, вираженої у гривнях. Для виразу кількісної характеристики об’єкта оподаткування застосовується поняття податкової бази. Отже, податкова база — це кількісна характеристика, кількісний вираз об’єкта (предмета) оподаткування. Вона є основою для обчислення суми податку, оскільки до неї, власне, і застосовується безпосередньо ставка податку. Поняття податкової бази використовується саме для обчислення податку.

Податкові бази класифікують переважно за двома критеріями — ступенем пов’язаності з предметом оподаткування та харак­тером показників.

В одних випадках податкова база фактично є частиною предмета оподаткування, до якої застосовується ставка оподаткування. Це стосується предметів оподаткування, які безпосередньо визначають і дозволяють застосувати до себе міру обчислення. Наприклад, оподатковуваний прибуток безпосередньо й достатньо однозначно може бути виражений та обчислений лише в грошових одиницях.

В інших випадках предмет оподаткування безпосередньо не вказує на якусь міру, через яку його можна було б виразити і обчислити. Тоді такий вимір, параметр, що кількісно характеризує предмет, має бути спеціально вибраний.

За характером показників розрізняють податкові бази з вартіс­ними показниками (сума доходу) та фізичними або натуральними (обсяг видобутої сировини).

Іноді предмет оподаткування має лише один очевидний і прийнятний параметр, кількісну характеристику, що дозволяє безпосередньо застосувати податкову ставку. Наприклад, оподатковуваний прибуток з очевидністю характеризується його сумою і безпосередньо може бути виражений та обчислений лише через грошові одиниці.

Проте частіше предмет оподаткування має декілька параметрів чи вимірів, фізичних характеристик і не може бути безпосередньо й однозначно виражений певними одиницями оподаткування. Наприклад, предметом (об’єктом) податку з власників транспортних засобів є транспортний засіб. Але виміряти цей предмет можна різними способами. У різних країнах вибрано неоднакові параметри оподаткування одного й того ж предмета: у Франції, Італії та Бельгії — потужність двигуна, у Бельгії та Нідерландах — вага автомобіля, у ФРН — об’єм робочих циліндрів. У деяких випадках застосовується такий параметр, як габа- ритні розміри.

Таким чином, предмет (об’єкт) оподаткування вимагає свого кількісного виразу (виміру). Між предметом (об’єктом) оподаткування та його кількісним виразом (базою оподаткування) стоїть спосіб цього кількісного виразу (виміру), який називається масштабом оподаткування. Отже, масштаб оподаткування — це встановлена законом характеристика, параметр, спосіб виміру предмета оподаткування. Об’єкт (предмет) оподаткування може бути виміряний різними способами, тобто до нього можуть бути застосовані різні масштаби.