Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Макроеконом_ка Конспект Лекц_й (I-VIII).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
07.11.2018
Размер:
1.18 Mб
Скачать

4. Парадокс заощадження.

Розглянемо ситуацію: нехай господарські суб’єкти в економіці мають песимістичні очікування. В цих умовах люди будуть збільшувати заощадження. Збільшення заощаджень означає зменшення видатків сукупний попит на товари зменшиться виробництво товарів скоротиться безробіття, падіння доходів зменшення заощаджень. В цьому полягає парадокс заощаджень.

Розглянемо це з точки зору кейнсіанської моделі “Доходи-Видатки” методом “вилучення-ін’єкції”.

Оцінки песимістичні, господарські суб’єкти автономні заощадження.

В точці інвестиції і заощадження .

Суть парадоксу: Екзогенне заощаджень призводить до зменшення реальної величини рівноважного національного доходу та зменшення рівноважної величини заощаджень.

Скористуємося класичною версією моделі позичкового ринку.

Пояснення: з класичної точки зору діє гнучкий механізм ставки відсотку.

.

5. Аналіз фіскальної політики за допомогою моделі “доходи-видатки”. Дискреційна та автоматична політика. Мультиплікатори державних закупівель та чистих податків.

Відрізняють автоматичну та дискреційну фіскальну політику

Автоматична – це така політика, при якій сальдо державного бюджету змінюється автоматично без застосування спеціальних заходів. А саме внаслідок коливання національного доходу.

Дискреційна – це політика в якій сальдо державного бюджету змінюється в результаті певних заходів.

Отже внаслідок автоматичної політики на фазі кризи та дипресії виникатиме дефіцит держбюджету, а на фазі пожвавлення (піднесення) – профіцит.

Така політика пом’якшує циклічне коливання, хоча і не усуває її повністю.

Такою політикою держава на фазі кризи створює додатковий попит, а це гальмує скорочення виробництва.

На фазі піднесення – навпаки.

Дискреційна фіскальна політика – це свідоме маніпулювання податками та державними видатками з метою зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю за інфляцією, прискорення економічного зростання. Ця політика реалізується через ефекти мультиплікаторів.

Мультиплікатор збалансованого бюджету:

T=G

G – змінна

- мультиплікатор збалансованого бюджету.

Макконел, Брю – спрощена модель мультиплікатора.

t = 0, розглядаються тільки автономні видатки

Це означає, що якщо збільш. G і T на одну ы ту ж саму величину, то Н збільшиться на ту ж величину.

Долан

Тема 5. Товарний ринок. Модель ad-as.

ПЛАН:

1. Сукупний попит. Крива сукупного попиту та її екзогенні чинники.

2. Сукупна пропозиція у коротко- та довгостроковому періодах. Коротко- та довгострокова криві сукупної пропозиції та їх екзогенні чинники.

3. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції попиту.

4. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції витрат виробництва.

5. Механізм наближення до довгострокової рівноваги в умовах зміни природного обсягу виробництва.

1. СУКУПНИЙ ПОПИТ. КРИВА СУКУПНОГО ПОПИТУ ТА ЇЇ ЕКЗОГЕННІ ЧИННИКИ.

AD – це ф-ія, яка показує, який реальний обсяг валового продукту готові купити господарські суб’єкти при будь – якому рівні цін.

Рис 5.1

Крива AD має від’ємний нахил.

Якщо в мікроекономіці від’ємний нахил AD пояснюється ефектами доходу та заміщення, то в макроекономіці це пояснюється іншими єфектами.

В різних точках кривої AD, національний дохід різний.

Отже, цей характер кривої AD можна пояснити:

  1. Ефект відсоткової ставки. Нехай номінальна ставка відсотку ↑, то АЕ(номінальна) ↓, AD↓, С↓.

Р↑, то і↑, АЕ(номінальне)↓, У↓, С↓.

  1. Ефект багатства (реальних касових залишків).

Р↑, (М/Р)↓, люди відчувають себе бідними, то АЕ(ном)↓, У↓.

  1. Ефект імпортних закупок. Р↑, вітчизняні товари порівняно з іноземними дорожчають, покупці переключаюьбся на іноземні товари, М↑, обсяг попиту на вітчизняні товари ↓.

Рівняння обміну: МV=PY,де МV - грошова маса, PY- швидкість грошового обігу. M=(PY)/V.

Роглянемо М = const. Нехай Р↑, то У↓ (обсяг попиту скорочується). Якби при цьому V = const, то на скільки відсотків зросталиб ціни, на стільки б скорочувався обсяг попиту.

А це означало б, що коеф-нт еластичності сукупного попиту = 1.

Але насправді в умовах інфляції V збільшується, отже номінальна велечина нац. Доходу (РУ) також має збільшуватись, а це означає, що коеф-нт цінової еластичності попиту ‌‌Е ‌‌‹ 1. Ціни зростають швидше, ніж падає попит. Отже крива AD є низько еластичною.

Екзогенні чинники кривої AD

(нецінові чинники)

  1. М↑ незалежно від рівня цін, люди сприймають це як збільшення доходу. Крива AD рухається вправо

Рис 5.2

  1. Нехай і↑ незалежно від зміни рівня цін. Крива AD рухатиметься вліво.

  2. G↑ незалежно від зміни рівня цін. Крива AD рухатиметься вправо.

  3. Т↑, то AD рухатиметься вліво.

  4. Е↑, Хп ↓незалежно від зміни рівня цін. Крива AD рухатиметься вліво.

Зниження курсу національної валюти стимулює експорт.