- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •1. Предмет та функції макроекономіки. Основні макроекономічні проблеми.
- •2. Методологія макроекономічного аналізу. Типи макроекономічних величин.
- •I спосіб.
- •II спосіб.
- •III спосіб.
- •IV спосіб.
- •3. Історія розвитку макроекономвки.
- •Тема 2: «Макроекономічні показники, кругообіг доходів та витрат»
- •Модель кругообігу та умови макроекономічної рівноваги.
- •Суть та засади національного рахівництва. Показники обсягу виробництва та рівня зайнятості.
- •Номінальні та реальні величини. Валютний курс та ставка відсотку. Паритет купівельної спроможності валют. Показники рівня цін.
- •Основна макроекономічна тотожність та її аналіз. Платіжний баланс країни.
- •Тема 3. Довгострокова макроекономічна рівновага.
- •1. Інвестиційний попит та пропозиція заощаджень: класичне та кейнсіанське.
- •2. Позичковий ринок у закритій та малій відкритій економіці.
- •3. Валютний ринок у малій відкритій економіці. Криві чистого експорту та чистих іноземних інвестицій.
- •4. Вплив економічної політики на заощадження та інвестиції. Ефект витіснення в закритій економіці.
- •Тема 4. Короткострокова економічна рівновага. Кейнсіанська модель “доходи-видатки”.
- •1. Видатки та заощадження як функції доходу. Автономні величини та їх чинники. Крива планових видатків.
- •2. Економічна рівновага: аналіз иетодами витрати-видатки та вилучення-ін’єкції. Інфляційний та рецесивний розриви.
- •3. Мультиплікативний вплив сукупних видатків на ввп. Простий мультиплікатор видатків. Мультиплікатор з урахуванням прибуткового потоку.
- •4. Парадокс заощадження.
- •5. Аналіз фіскальної політики за допомогою моделі “доходи-видатки”. Дискреційна та автоматична політика. Мультиплікатори державних закупівель та чистих податків.
- •Тема 5. Товарний ринок. Модель ad-as.
- •2. Сукупна пропозиція у коротко- та довгостроковому періодах. Коротко та довгострокова криві сукупної пропозиції та їх екзогенні чинники.
- •3. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції попиту.
- •4. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції витрат виробництва.
- •5. Механізм наближення до довгострокової рівноваги в умовах зміни природного обсягу виробництва.
- •Тема 6. Грошовий ринок.
- •2. Спекулятивний та трансакційний попит на гроші. Рівняння обміну.
- •3. Цілі та інструменти монетарної політики. Криві пропозиції грошей. Дорогі та дешеві гроші. Циклічна асиметрія.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку та її застосування до аналізу монетарної політики.
- •Тема 7. Валютний ринок.
- •2. Пропозиція національної валюти за рахунок поточних товарів. Крива пропозиції у випадку високо- та низькоеластичного попиту на імпортні товари. Її екзогенні чинники.
- •3. Чистий попит за рахунком руху капіталів. Крива чистого попиту та її екзогенні чинники.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на валютному ринку.
- •5. Валютні режими та валютна інтервенція. Вплив валютної інтервенції на грошову масу. Стерелізація.
- •Тема 8. Подвійна рівновага на товарному та грошовому ринках.
- •2. Залежність ставки відсотку від обсягу виробництва. Крива “ліквідність-гроші” та її екзогенні чинники.
- •3. Механізм досягнень подвійної рівноваги в закритій економіці. Модель подвійної рівноваги (is-lm) та її застосування до аналізу економічної політики. Нейтральність грошей.
- •4. Механізм досягнення подвійної рівноваги у відкритій економіці. Модель манделла-флемінга та її застосування до аналізу економічної політики. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
Тема 6. Грошовий ринок.
ПЛАН:
1. Модель банківської системи. Норма обов’язкових резервів. Депозитний, кредитний та грошовий мультиплікатори.
2. Спекулятивний та трансакційний попит на гроші. Рівняння обміну.
3. Цілі та інструменти монетарної політики. Криві пропозиції грошей. Дорогі та дешеві гроші. Циклічна асиметрія.
4. Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку та її застосування до аналізу монетарної політики.
1. МОДЕЛЬ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ. НОРМА ОБОВ’ЯЗКОВИХ РЕЗЕРВІВ. ДЕПОЗИТНИЙ, КРЕДИТНИЙ ТА ГРОШОВИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОРИ.
В країнах з ринковою економікою банківська система має 2 рівні:
Вищий рівень – національний або центральний банк країни. Всі інші банки (комерційні) складають другий рівень.
Національний банк є єдиним емісійним центром країни.
Національний банк називається банком банків. Всі інші банки забовязані тримати свої резерви як обов’язкові так і надлишкові на рахунку в національному.
Грошова маса складається з певних частин – грошових агрегатів:
М0 – готівка в обігу (гроші поза межами банків).
Кожний наступний грошовий агрегат включає попередній.
М1 = М0 + строкові депозити.
Всі інші агрегати в різних країнах рахуються по – різному.
Розглянемо спрощені баланси комерційного та національного банків.
КБ |
|
Активи |
Пасиви |
|
|
Згідно законодавства НБ має право встановлювати певним комерційним банкам певні економічні нормативи. Одним з таких нормативів є норма обов’язкових резервів, яка встановлюється у вигляді відсотка від суми депозитів комерційного банку. Цей відсоток комерційний банк забовязаний відрахувати в обов’язкові резерви.
Ці обов’язкові резерви комерційний банк не може використовувати (не може видавати позики, купувати інші активи за цей рахунок).
Надлишкові резерви комерційний банк може вільно використовувати.
НБ використовує облікову ставку (ставка НБ, ставка рефінансування). За цією ставкою НБ здійснює кредитування КБ. Ставка НБ має наступне значення: вона виступає як нижня межа для ставок КБ, ставка НБ використовується як певний індикатор, який показує зокрема рівень інфляції.
Розглянемо баланс НБ
НБ |
|
Активи |
Пасиви |
|
|
Теоретично можливості НБ з кредитування КБ необмежені, оскільки його боргові забовязання і є грошима.
Розглянемо модель банківської системи
На величину грошової маси впливають лише кредитно – позичкові операції КБ та операції з державними цінними паперами. Ці операції змінюють резерви в усій банківській системі і відповідно загальну суму резервів.
Навпаки чекові (розрахункові) операції лише перерозподіляють резерви та депозити між КБ і тому не змінюють їх загальну величину в усій банківській системі, а отже і не впливають на грошову масу.
Розглянемо спрощену модель банківської системи.
MR = rr*D, де MR- обов’язкові резерви; rr – норма обов’язкових резервів; D – величина депозитів в банківській системі.
∆ MR = rr*∆D
∆D = (1/rr)*∆MR
Приріст депозитів с усій банківській системі дорівнює (1/rr)*∆MR.
m = 1/(rr) – банківський мультиплікатор.
В даній моделі він має такий економічний сенс:
m = (∆D)/(∆MR), показує на яку величину збільшаться депозити в усій банківській системі, якщо обов’язкові резерви збільшаться на 1 одиницю.
B = R + c, де В – грошова база; R – резерви комерційних банків; с – готівка в обігу.
Грошова база – це величина, що дорівнює сумі резервів КБ та готівки, що знаходиться в обігу.
M = D + C, де М – грошова маса; D – депозити; С – готівка.
R = MR + UR, де MR – обов’язкові резерви; UR – надлишкові резерви.
D=R+K, де D – депозити в КБ; R – резерви; K – кредити.
rr = (MR)/D
er = (UR)/D – норма касових залишків КБ.
cr = C/K – частка готівки в сумі кредитів, що видані КБ.
В даній моделі буде 3 мультиплікатори – депозитний, кредитний, грошовий.
Кожен з цих мультиплікаторів показує як змінюється відповідна величина, якщо грошова база змінюється на 1 одиницю.
∆ D = (1/((rr+er(1-er)+er(1-rr)))*∆ B
∆ K = ((1-rr-er)/((rr+er(1-er)+er(1-rr)))*∆ B
∆ M = ((1+er(1-rr-er))/(rr+er(1-er)+er(1-rr)))*∆ B
Розглянемо процеси, якими супроводжується ефект мультиплікатора.
Нехай є певна сума.
S частину відрахувань в резерви rr*S, решту в надлишкові резерви (1-rr)*S. Припустимо, що банки видають кредити на повну суму надлишкових резервів; позичальник отримує ці кредити, не витрачаючи їх, а знов кладуть їх на рахунок в банк. Тоді:
∆D = S + (1-rr)*S + (1-rr)2*S+………..= (1/(rr))*S
Т. чином грошовий мультиплікатор показує на яку величину збільшиться загальна сума депозитів в усій банківській системі, якщо депозити в одному з банків збільшаться на 1 одигицю.