3. Цивілізації в сучасному світі. Особливості техногенної цивілізації.
Обличчя сучасного світу залежить саме від відносин між цивілізаціями, ( а не державами, як було колись), від системи цінностей і ідеалів, притаманних цим цивілізаціям.
Відношення між цивілізаціями досить складні. Кожна з цивілізацій відносно самостійна, але це не виключає можливостей контакту між ними і діалогу культур. Ще з давніх часів мирним шляхом чи шляхом насилля, через торговельні зв‘язки, міждержавні відносини чи воєнні походи і навали відбувалось поширення культурних надбань, мов, традицій, релігійних вірувань. В сучасному світі відношення між цивілізаціями стають все тіснішими, діалог і взаємопроникнення культур постає умовою їхнього існування і збагачення. Але відношення між цивілізаціями не завжди складаються як контакти культур – нерідко вони носять характер конфлікту, іноді військового. В історії людства багато воєн відбувалися по суті як війни між цивілізаціями, наприклад хрестові походи Західної Європи проти мусульманського Сходу. В ХХІ сторіччі відносини між цивілізаціями, засоби запобігання конфліктів між ними становлять одну із найгостріших проблем. Головною загрозою сьогодні є протистояння Заходу і ісламського світу.
С.Хантінгтон, досліджуючи тенденції розвитку цивілізацій, приходить до висновку, що основним джерелом конфліктів в сучасному світі буде вже не економіка чи ідеологія, а культура. Відмінності між культурами і релігіями здатні привести до зіткнення цивілізацій. „ Лінія розлому між цивілізаціями – це лінія майбутніх фронтів” (там же ). В якості причин, що можуть призвести до зіткнення цивілізацій, називаються зростання цивілізаційної самосвідомості і процес „девестернізації” – повернення до свого культурного коріння. Незахідні цивілізації хочуть стати сучасними, не стаючи західними. В ісламській, конфуціанській, японській, індуістській і православній культурі майже не знаходять відгуку такі західні ідеї як індивідуалізм, лібералізм, права людини і т. ін. Зусилля Заходу по пропаганді цих ідей часто викликають ворожу реакцію проти „імперіалізму прав людини” і сприяють зміцненню цінностей власної культури.
В минулі роки національна еліта в більшості складалася з тих, хто набув освіту на Заході. Тепер національну еліту все частіше становлять прихильники докорінних культурних надбань, традицій, вірувань. Незахідні цивілізації не сприймають ідеали західної культури – демократії, свободи, верховенства права як загальнолюдські.
До прогнозу С.Хантінгтона щодо майбутнього зіткнення цивілізацій треба віднестися уважно, хоча б для того, щоб зробити все можливе, щоб прогноз не справдився. Можна закинути американському культурологу, що, ретельно дослідивши протистояння Заходу і незахідних цивілізацій, він надто мало приділив уваги процесам економічного, політичного, культурного співробітництва, які помітно пожвавились між різними цивілізаціями в сучасну добу. Через взаємодію і взаємозбагачення культур людство прискорює свій шлях в майбутнє, закладає основи нових цивілізаційних змін.
Нетотожність культури і цивілізації і одночасно їхня багатовимірна взаємодія можуть привести до певних суперечностей між ними. В сучасну добу культурологи визнають перевагу цивілізаційних процесів над культурними, що несе в собі загрозу пригнічення духовних цінностей суспільства, втрати високих ідеалів і мотивацій до дій. Та історичний досвід свідчить, що нехтування духовної культури і перебільшення значущості розвитку матеріальної культури призводять до уповільнення темпів суспільного розвитку , чи навіть до застою. Не випадково програма суспільно-економічного розвитку нового українського уряду складається із таких духовно забарвлених розділів як „Віра. „, а не з простого переліку кількісних покажчиків майбутніх матеріально-виробничих здобутків. ( Урядовий вісник, ......).
Найбільш суттєвою характеристикою сучасної європейської цивілізації , в якій ми живемо, вважається її техногенний характер. Техніка – штучно створені людиною засоби діяльності – займає проміжне місце між людиною і природою. Стрімкий розвиток техніки в середині ХХ ст.., коли наука стала теоретичною базою розвитку техніки, а техніка – матеріальним втіленням науки, призвів до технізації суспільства і збільшенню залежності людини від різноманітних інструментальних засобів. Головна загроза полягає в тому, що розвиток техніки, який повинен бути лише засобом суспільного прогресу, загрожує стати самоціллю. Звільнюючи людину від тяжкої, одноманітної праці , техніка разом з тим потребує від людини праці по її створенню, обслуговуванню, догляданню. Щоби звільнитися від цієї праці, людина вимушена створювати нову техніку для її виконання. Темпи такого процесу зростають, відбувається технізація суспільства – невпинне зростання і вдосконалення технічних засобів. Це призвело до того, що вже сьогодні 80-90% нової техніки створюється не заради обслуговування людини, а заради обслуговування техніки.
В сучасній цивілізації техніка служить людині, але й людина прислуговує техніці. Техніка дає людині можливість панувати над природою, але одночасно вона робить людину все більше залежною від себе.
В 70 –х роках ХХ ст. відбулась „комп‘ютерна революція, яка призвела до суттєвих змін в усіх цивілізаціях. Особливо значення набули інформаційні технології. В техногенній, постіндустріальній цивілізації об‘єктом людської діяльності стає інформація – її накопичення, переробка, передача, керування інформаційними потоками. Це потребує комп‘ютеризації суспільства, значного підвищення рівня освіченості , доступності всіх рівнів освіти широким прошаркам народу.
Розвиток техніки і високих технологій повинен обов‘язково співвідноситися із людським, соціокультурним виміром. В наш час, як ніколи, зростає моральна відповідальність вченого, інженера за відкриття і їхнє впровадження у виробництво, бо темпи змін матеріального світу надзвичайно високі і самі зміни такі глибокі, так гостро впливають на образ життя , соціальні відносини, що здатні поставити під загрозу саме існування техногенної цивілізації.
На межі ХХ-ХХІ ст. значно прискорилися інтегративні процеси всіх сфер людського життя. Відбувається „ узагальнення” стилів життя через масову культуру, однакову їжу, модний одяг , якому сприяють засоби масових комунікацій і сучасний транспорт. Кожен день мільйони. людей мандрують із одного кінця планети в інший, десятки тисяч ресторацій „Макдональдс” подають їжу в багатьох країнах, в будь-якій країні світу можна купити будь-яку газету чи журнал, переглянути за допомогою супутникового телебачення багато іноземних телепрограм... Сьогодні більш ніж півтора мільярда людей розмовляє англійською мовою. Все це дає підстави говорити про глобалізацію, про об‘єднання різних цивілізацій в спільному домі – планета Земля, в якому проблеми, що постають перед людьми, глобальні – спільні для всіх і потребують для свого вирішення зусиль всього людства.
Табл. №1. Культура і цивілізація
|
Параметри |
Культура |
Цивілізація |
|
Визначення |
|
|
|
Час виникнення |
|
|
|
Основні поняття |
|
|
|
Сфери культурної діяльності |
|
|
|
Результат |
|
|