Міністерство освіти і науки України

Білоцерківський інститут економіки та управління

вищого навчального закладу

«Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Кафедра правознавства

Методичні рекомендації до вивчення дисципліни

«Релігієзнавство»

за модульно-рейтинговою системою навчання

(для студентів ІІ курсу денної форми навчання спеціальностей «Документознавство та інформаційна діяльність», «Фінанси», «Соціальна робота»)

Біла Церква

2007

Вступ

Важливе завдання вищої освіти – забезпечення якості підготовки спеціалістів, конкурентоспроможних на ринку праці.

Для того, щоб цілі навчання відповідали соціальному замовленню, необхідно переходити до формування творчої особистості, здатної до самоактуалізації, самореалізації в професійній діяльності. Для вирішення цих завдань необхідно створення відповідних умов.

Одним із шляхів ліквідації у студентів розриву між знаннями, уміннями, навичками є введення модульно-рейтингової системи навчання, суть якої полягає у спробі відходу від репродуктивних методів навчання, переході до самостійної творчої навчальної роботи студентів.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу — модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Модульно-рейтингова система складається з двох взаємопов’язаних частин: модульної і рейтингової, які доповнюють одна одну.

Модуль — задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу.

Модульний контроль – форма поточного або підсумкового контролю, у якому підводиться підсумок роботи студента щодо засвоєння модуля.

Рейтингова оцінка – визначається сумою балів, отриманих за кожне виконане завдання.

Рейтингова система оцінювання (РСО) є невід’ємною складовою навчального процесу і передбачає визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

Скорочення, які зустрічаються у тексті:

АР – аудиторна робота;

СР – самостійна робота;

ІР – індивідуальна робота.

Анотація дисципліни "Релігієзнавство"

Мета курсу полягає у тому, щоб дати студентам системне уявлення про функціонування та розвиток основних релігійних систем світової цивілізації, їх вплив на історію, культуру та ментальність народів світу. Вивчення релігієзнавства допомагає орієнтуватися в складному сучасному релігійному та конфесійному житті, а знайомство з історією різних релігійних вчень дає можливість глибше зрозуміти психологію інших народів, сприймати твори світової культури, в основі яких нерідко покладено саме релігійні сюжети. Завдання дисципліни – сприяти формуванню глибокого і адекватного розуміння суті релігійних феноменів, їх впливу на історичне минуле, соціальні, економічні, політичні та інші системи різних земних цивілізацій; простежити еволюцію релігійних уявлень загалом та окремих релігій зокрема; ознайомити з основами віровчень та основними сюжетами священних текстів,

У результаті вивчення "Релігієзнавства" студент повинен знати:

• основні етапи становлення та історичного розвитку релігієзнавства як науки;

• найвідоміші наукові теорії походження релігійних уявлень;

• основні положення віровчень, вивчення яких передбачено програмою;

• терміни та поняття, що використовуються релігієзнавчою наукою;

• назви та основні положення священних текстів найвідоміших релігій;

• основні складові частини світових релігій.

Вміти:

• розрізняти структурні елементи релігієзнавчої науки та типи релігійних інститутів;

• аналізувати історичні процеси виникнення релігійних віровчень та простежувати вплив релігії на історичні процеси;

• виокремлювати регіональну специфіку розвитку окремих релігій;

• визначати взаємовпливи релігійних віровчень;

• давати оцінку діяльності релігійних діячів чи окремих конфесій;

• визначати вплив релігійних уявлень на політичні, соціальні, культурні процеси в державах світу.