Рекомендована література

Основна

1. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища". // Відомості Верховної Ради України, 1991.- № 41.-546с.

2. Конституція України. — К., 1996. — 213 с.

3. Земельний кодекс України, 1992р. // Відомості Верховної Ради України.-1992. - № 12. - 156 с.

4. Лісовий кодекс України, 1994р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 17. - 190 с.

5. Водний кодекс України, 1995р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 24. - 99 с.

6. Кодекс "Про надра", 1994р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994.-№ 36. - 341 с.

7. Закон України "Про природно-заповідний фонд України", 1992р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - 502 с.

8. Закон України "Про охорону атмосферного повітря", 1992р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 50. - 678с.

9. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", 1994 р. // Відомості Верховної Ради України.-1994. - № 27. - 219 с.

10. Закон України "Про тваринний світ", 1993р. // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №18. - 181 с.

11. Закон України "Про екологічну експертизу", 1995р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 8. - 54 с.

12. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", 1995р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 129 - 81 с.

13. Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами", 1995р. // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 27. - 199 с.

14. Закон України "Про відходи", 1998р. // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 36 - 242 с.

15. Закон України "Про рослинний світ", 1999р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 591. - 149 с.

16. Закон України "Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики до 2020 р.", від 21.12.2010 р. № 2818-VI.

17. Адаменко О.М., Коденко Я.В., Консевич Л.М., Періжок Й.І., Пилипчук О.Я. Основи екології: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 320 с.

18. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. Навч. посіб. – К.: Лібра, 2004. – 368 с.

19. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології – К.: Либідь, 1995. – 368 с.

20. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум з загальної екології – К.: Либідь, 1997. – 158 с.

21. Добровольський В.В. Екологічні знання: Навчальний посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 304 с.

22. Дуднікова І.І. Екологія і безпека життєдіяльності: Термінологічний словник-довідник / Передм. Ю.С.Шемшученка. – К.: Вища шк., 2005. – 247 с.

23. Екологія і закон: Екологічне законодавство України у 2-х книгах // під ред. В.І.Андрейцева. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – кн.1 – 704 с., кн.2 – 576 с.

24. Екологічне управління: Підручник / В.Я. Шевчук, Ю.М. Саталкін, Г.О. Білявський та ін. – К.: Либідь, 2004. – 432 с.

25. Екологічний менеджмент: Навчальний посібник / За ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк. – Київ, Центр навчальної літератури, 2004. – 407 с.

26. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра, 1998. – 248 с.

27. Іванова Т.В., Федоренченко Л.О. Основи екології та природокористування: Опорний конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форми навчання. – К.: АМУ, 2001.

28. Микитюк О.М., Грицайчук В.В., Злотін О.З., Маркіна Т.Ю. Основи екології: Навчальний посібник. – 2-е вид., стереотипне. Харків: “ОВС”, 2004. – 144 с.

29. Мусієнко М.М. та ін. Екологія: Тлумачний словник. – К.: Либідь, 2004. – 376 с. – Укр. і рос. мовами.

30. Невелєв О.М., Іванова Т.В., Федоренченко Л.О. Основи екології та природокористування. Навчальний посібник. – К.: ТОВ “Богдана”, 2000. – 144 с.

31. Оптимізація природокористування в 5-ти т.: Навч. посіб. Т. 1. Природні ресурси: еколого-економічна оцінка / Дорогунцов С.І., Муховиков А.М., Хвесик М.А. – К.: Кондор, 2004. – 291 с.

32. Про основні напрями державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки // Відомості Верховної Ради. – 1998. - №38-39

33. Хвесик М.А., Горбач Л.М., Кулаковський Ю.П. Економіко-правове регулювання природокористування: Монографія. – К.: Кондор, 2004. – 524 с.

34. Шмандій В.М., Солонич І.О. Управління природоохоронною діяльністю: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 296 с.

Додаткова

35. Афанастев Ю.А., Фомин С.А. Мониторинг и методы контроля окружающей среды. Уч. пособие. В 2 - х частях. - М.: Изд - во МНЗПУ, 1998. - 346 с.

36. Атаев А.А. Управленческая деятельность. - М.: Экономика, 1992. - 245с.

37. Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. - К.: Фітосоціоцентр, 2001. - 252 с.

38. Добровольський В.В. Основи теорії екологічних систем: Навчальний посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2005. – 272 с.

39. Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності. Під ред. Шевчука В., Пилипчук М., Карпен-ко Н. та ін. - К: Геопринт, 2000. -411с.

40. О. Мороз, А. Свентух, О. Свентух. Економічні аспекти вирішення екологічних проблем утилізації твердих побутових відходів. Монографія. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, - 110 с.

41. Моткин Г.А. Основы экологического страхования. — М.: Наука, 1996. - 256 с.

42. Никифоров В.В, Гальченко Н.П. // Збірник наукових праць. Вип. 1. - Полтава: Скайтек, 1999. -183 с.

43. Основи соціоекології: Навчальний посібник / Г.О. Бачинський, Н.В. Беренда, В.Д. Бондаренко. - К.: Вища школа, 1995. - 238 с.

44. Постанова Верховної ради України ”Про основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки” (5 березня 1998 р., № 188/98 - ВР). - К., 1998. - 79 с.

45. Програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних пріоритетів Полтавської області на період до 2010р. Під ред. Онищенко О.Г, Голік Ю.С та ін. - П.: 2001. - 220 с.

46. Разумовский В.М. Эколого-экономическое районирование: Теоретические аспекты. - Л.: Наука, ЛО, 1989. — 156 с.

47. Сахаев В.Г., Шевчук В.Я. Экономика и организация охраны окружающей среды. К. - Высшая школа, 1995. - 145 с.

48. Христенко С.И. Экономический механизм управлення производством и охраной окружающей среды. - К.: "Высшая школа", 1986. - 145 с.

49. Экологический энциклопедический словарь / Под. ред. В.И. Данилова-Данильяна. - М.: Ноосфера, 2000. - 930 с.

Тести

1. Коли вперше з’явився термін „екологія”?

а) 1966 р.;

б) 1886 р.;

в) 1866 р.

2. Скільки етапів (періодів) вчені виділяють у розвитку науки екології?

а) 5;

б) 7;

в) 3.

3. Як називається перший етап розвитку екології?

а) етап факторіальної екології;

б) етап наївної екології;

в) етап становлення істинного системного підходу.

4. Яке з наведених нижче визначень сучасної екології Ви вважаєте найповнішим?

а) наука про взаємовідносини живих організмів між собою та навколишнім середовищем;

б) наука про сучасні методи охорони і відтворення довкілля;

в) наука про середовище нашого існування, його живі і неживі компоненти, взаємозв’язки, взаємодію між цими компонентами, а також про особливості взаємозв’язків і узгодження Стратегії Природи та Стратегії Людини, що має базуватись на ідеї самообмеження, розумної коеволюції Техносфери та Біосфери.

5. Визначте основну мету навчального курсу „Основи екології”:

а) підготувати спеціалістів-екологів;

б) закласти фундамент знань, які спеціаліст зможе використати для практичного вирішення питань попередження негативного впливу на довкілля;

в) розширити кругозір спеціалістів.

6. На скільки груп підрозділяються методи екологічних досліджень?

а) 2;

б) 4;

в) 3.

7. Скількі періодів виділяють у розвитку взаємовідносин людства й природного середовища?

а) 4;

б) 3;

в) 5.

8. Що Ви вважаєте головною причиною виникнення першої глобальної екологічної кризи?

а) вирубування лісів;

б) винищення великої кількості тварин;

в) виснаження природних ресурсів.

9. Який етап 4-го періоду взаємовідносин людства й природного середовища характеризується зміною ставлення людей до природи, всебічний розвиток екологічної освіти в усіх країнах?

а) 1;

б) 2;

в) 3.

10. Яке з наведених визначень природного середовища є найповнішим?

а) середовище, що оточує людину;

б) середовище мешкання і виробничої діяльності людини;

в) мегаекзосфера постійних взаємодій і взаємопроникнення елементів і процесів 4 складових екзосфер: атмосфери, літосфери, гідросфери і біосфери – під впливом екзогенних та ендогенних факторів і діяльності людини.

11. З кількох екзосфер складається природне середовище?

а) 3;

б) 4;

в) 5.

12. Яку основну ознаку покладено в основу поділу атмосфери?

а) розмір;

б) призначення та походження;

в) температура.

13. Назвіть основні шари атмосфери:

а) тропосфера, стратосфера, мезосфера, термосфера, екзосфера;

б) тропосфера, мезосфера, термосфера;

в) тропосфера, стратосфера, мезосфера, техносфера, екзосфера.

14. Тонка верхня оболонка Землі, яка становить всього близько 1% маси Землі – це:

а) літосфера;

б) земна кора;

в) біосфера.

15. Земна кора на континентах складається з порід:

а) осадкових і базальтових;

б) осадкових, гранітних і базальтових;

в) гранітних і базальтових.

16. Земна кора під океанами складається з порід:

а) осадкових і базальтових;

б) осадкових і гранітних;

в) осадкових, гранітних і базальтових.

17. З яких основних компонентів (речовин) складається біосфера згідно з вченням В.І. Вернадського?

а) біогенна, косна, біокосна речовини;

б) жива, біогенна, косна, біокосна радіоактивна речовини;

в) жива, біогенна, косна, біокосна, космічна та радіоактивна речовини.

18. Виберіть варіант правильного визначення ноосфери:

а) це стадія переходу до остаточного підкорення людиною природи;

б) це вища фаза розвитку біосфери, що проходить під впливом людського суспільства, утворення на Землі сфери розуму;

в) це сфера нових відносин людини і довкілля.

19. Хто вперше запропонував термін «біосфера»?

а) Е. Леруа;

б) В.І. Вернадський;

в) Е. Зюсс.

20. Яку ознаку покладено в основу класифікації природних ресурсів?

а) походження та призначення;

б) походження;

в) тип.

21. Природні ресурси за походженням та призначенням розподіляються на:

а) біологічні, мінеральні, енергетичні, кліматичні;

б) біологічні, мінеральні, кліматичні, життєвий простір, генетичний фонд;

в) біологічні, мінеральні, енергетичні, кліматичні, життєвий простір, генетичний фонд.

22. До якої групи природних ресурсів відноситься життєвий простір?

а) відновлюваний;

б) умовно невичерпний;

в) невідновлюваний.

23. Єдиний природний комплекс, утворений за довгий період живими організмами й середовищем, в якому вони існують, і де всі компоненти тісно пов’язані обміном речовин і енергії – це:

а) біогеоценоз;

б) екосистема;

в) біоценоз.

24. Які є види екосистем?

а) мікроекосистеми, мезоекосистеми, макроекосистеми, глобальні;

б) мікроекосистеми, мезоекосистеми, макроекосистеми;

в) мікроекосистеми, макроекосистеми, глобальні.

25. Які основні характеристики використовують при вивченні екосистем?

а) видовий склад; кількісне співвідношення видових популяцій; просторовий розподіл;

б) видовий склад чи популяційний склад; просторовий розподіл; сукупність усіх зв’язків;

в) видовий склад чи популяційний склад, кількісне співвідношення видових популяцій; просторовий розподіл; сукупність усіх зв’язків.

26. Виберіть варіант правильного визначення популяції:

а) основна структурна одиниця в системі живих організмів;

б) сукупність організмів зі спорідненими морфологічними ознаками, які можуть схрещуватися один з одним і мають спільний генофонд;

в) сукупність особин одного виду з однаковим генофондом, яка живе на спільній території протягом багатьох поколінь.

27. Яку ознаку покладено в основу класифікації трофічних ланцюгів?

а) призначення;

б) тип;

в) розмір.

28. Консументи – це:

а) організми, які споживають готові органічні сполуки, якими є мертві рештки, трупи та продукти життєдіяльності тварин;

б) організми, переважно зелені рослини, які з вуглекислого газу і води продукують органічну речовину, використовуючи для процесу фотосинтезу сонячну енергію і виділяючи кисень;

в) організми, що використовують готові органічні сполуки як джерело їжі та енергії.

29. Що таке детрит?

а) мертвий органічний матеріал;

б) конструкція органічних речовин у грунті;

в) відтворення живої речовини у грунті.

30. Перенесення особин одного виду особинами іншого виду – це фактори:

а) топічні;

б) форичні;

в) трофічні;

г) фабричні.

31. Які з наведених факторів відносять до абіотичної групи?

а) кліматичні, едафічні, гідрологічні;

б) топічні, трофічні, фабричні, форичні;

в) соціально-економічні, промислові та сільськогосподарські.

32. Зона пригніченого стану – це:

а) зона загибелі;

б) зона оптимуму;

в) зона песимуму.

33. Яка з екологічних аксіом свідчить про закони збереження в природі?

а) все повинно кудись діватися;

б) все пов’язано з усім;

в) ніщо не дається задарма;

г) природа знає краще.

34. Хто сформулював чотири основні екологічні аксіоми?

а) Вернадський В.І.;

б) Ж. Кюв’є;

в) Б. Коммонер.

35. Розвиток біосфери й людства як цілого не може відбуватися від пізніших фаз до початкових, загальний процес однонаправлений – це закон:

а) оптимальності;

б) історичної необоротності;

в) рівнозначності умов життя.

36. Лімітуючим фактором процвітання організму може бути як мінімум, так і максимум екологічного впливу, діапазон між якими визначає ступінь витривалості (толерантності) організму до даного фактора - це закон:

а) мінімуму;

б) максимізації енергії;

в) толерантності.

37. Ксенобіотики – це:

а) сторонні для живої природи шкідливі речовини;

б) речовини, які сповільняють хімічні та біохімічні реакції;

в) фізичні, хімічні, біологічні речовини або агенти, які сприяють розвитку злоякісних новоутворень або їх виникненню.

38. Що є головним фактором економічного розвитку держави?

а) природні ресурси;

б) засоби виробництва;

в) трудові ресурси;

г) усе перелічене.

39. Тариф – це:

а) платежі за забруднення;

б) плата за використання природних ресурсів;

в) штрафні санкції.

40. Оцінка природних ресурсів буває:

а) енергетична;

б) соціальна;

в) економічна;

г) усе перелічене.

41. Платою за використання природних ресурсів є:

а) тариф;

б) штраф;

в) компенсація.

42. Яке з наведених визначень екологічного моніторингу є найповнішим?

а) спостереження за будь-якими об’єктами чи явищами;

б) система спостережень, оцінки, прогнозу стану навколишнього середовища;

в) комплексна науково-інформаційна система спостережень, досліджень, оцінки і прогнозу змін стану біосфери або її окремих елементів під впливом людської діяльності чи природних факторів.

43. Екологічний моніторинг можна класифікувати:

а) за призначенням;

б) за розміром охопленої території;

в) усе перелічене.

44. В залежності від призначення виділяють моніторинг:

а) кризовий;

б) фоновий;

в) загальний;

г) усе перелічене.

45. В залежності від розмірів охопленої території виділяють моніторинг:

а) загальний, кризовий, фоновий;

б) біологічний, господарський;

в) локальний, регіональний, національний, глобальний.

46. Джерелами забруднення навколишнього природного середовища, є:

а) енергетика;

б) сільське господарство;

в) будівництво;

г) промисловість;

д) транспорт;

е) усе перелічене.

47. За масштабами забруднення поділяють на:

а) природні, антропогенні;

б) глобальні, регіональні, локальні;

в) механічні, хімічні, фізичні, біологічні.

48. Проникнення в екосистеми чи техногенні системи живих істот, ворожих даним співтовариствам – це:

а) хімічне забруднення;

б) фізичне забруднення;

в) біологічне забруднення;

г) механічне забруднення.

49. До якого виду забруднень відноситься теплове забруднення?

а) фізичне забруднення;

б) біологічне забруднення;

в) хімічне забруднення;

г) механічне забруднення.

50. Парниковий ефект – це:

а) температурний показник у штучних закритих екосистемах;

б) ефект пари в екосистемі;

в) поступове потепління клімату Землі внаслідок зростання концентрації в атмосфері парникових газів.

51. Розігрівання планети відбувається через збільшення вмісту:

а) СО2;

б) N2О;

в) CH4;

г) водяної пари;

д) фреонів;

е) усе перелічене.

52. Кислотні дощі формуються у районах:

а) металургійної, хімічної та нафтопереробної промисловості;

б) мегаполісів;

в) інтенсивного розвитку сільського господарства.

53. Гранично допустимий викид (ГДВ) – це:

а) верхня межа вмісту забруднювачів від будь-якого джерела, яка не завдає шкоди людині і довкіллю;

б) обсяг викидів шкідливих речовин за одиницю часу від одного або сукупності джерел забруднення атмосфери міста чи іншого населеного пункту, що створює приземну концентрацію, яка з урахуванням перспектив розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері не перевищує гранично допустимі концентрації для населення, рослинного і тваринного світу, якщо не існує жорсткіших екологічних вимог і обмежень;

в) рівень викиду у повітря забруднень, вище якого починається деградація екосистеми.

54. Гранично допустимі викиди встановлюються один раз на:

а) 2 роки;

б) 3 роки;

в) 5 років.

55. Гранично допустимий скид (ГДС) – це:

а) обсяг шкідливих речовин у стічних водах, максимально допустимий для відведення в установленому режимі у певному пункті водного об’єкта за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води у контрольному пункті;

б) загальний обсяг стічних вод, які може скинути об’єкт-забруднювач за місяць;

в) скид стічних вод за рік, який не перевищує встановленої норми.

56. Вміст шкідливих речовин у природних середовищах в обсягах, що практично не становлять небезпеки для здоров’я людини і живих організмів у цілому – це:

а) Гранично допустима концентрація (ГДК);

б) Гранично допустимий викид (ГДВ);

в) Гранично допустимий скид (ГДС).

57. Де зосереджена основна маса прісної води?

а) у підземних водах;

б) у озерах;

в) у льодовиках, айсбергах та у районах вічної мерзлоти.

58. Яке з наведених визначень „водокористувачі” є найбільш повним?

а) використовують воду як середовище або як джерело енергії;

б) воду з джерела не збирають, а використовують її як середовище або як джерело енергії, але можуть змінювати якість води;

в) воду з джерела не збирають, а використовують її як джерело енергії, але можуть змінювати якість води.

59. Що таке деградація ґрунту?

а) погіршення властивостей ґрунту, що виявляється у перезволожені, заболоченні, вторинному засоленні, підкисленні, дефляції, водній ерозії та осолонцюванні й спричинює зниження родючості;

б) спеціальне оброблення ґрунту;

в) штучне відновлення родючості ґрунту та рослинного покриву після техногенного порушення або руйнування об’єктів природи.

60. Найважливішою функцією лісів є:

а) функція відновлення;

б) в лісах сконцентровано близько 90% усієї фітомаси суші;

в) мають важливе значення для керування глобальними природними процесами;

г) усе перелічене.

61. Яке з наведених визначень „заповідника” є найбільш повним?

а) природна охоронна територія;

б) вилучення певної території чи об’єкта в природі із сфери звичайної господарської діяльності з метою підтримки екологічної рівноваги, збереження еталонів недоторканої природи, наукових досліджень характеру взаємозв’язків між екологічними факторами екосистем, для збереження і відтворення ландшафту;

в) форма збереження генофонду планети.

62. Заповідні території поділяються на:

а) біосферні заповідники міжнародного значення, державні та національні заповідники і парки, заказники, заповідні ландшафти, заповідні ділянки та об’єкти;

б) біосферні заповідники міжнародного значення, державні та національні заповідники і парки;

в) біосферні заповідники міжнародного значення, державні та національні заповідники і парки, заповідні ландшафти, заповідні ділянки та об’єкти.

63. Як часто повинна перевидаватися Червона книга?

а) 1 раз на 5 років;

б) 1 раз на 15 років;

в) 1 раз на 10 років.

64. Гідроелектростанції втратили свою популярність через:

а) велику матеріалоємність;

б) негативний екологічний вплив;

в) дефіцит водних ресурсів.

65. Сутність управління у сфері охорони навколишнього природного середовища полягає у виконанні функцій:

а) регулювання;

б) експертизи;

в) нагляду;

г) усе перелічене.

66. Верховна Рада України здійснює функції управління у сфері охорони навколишнього природного середовища:

а) виконавчі;

б) законодавчі;

в) спостерігаючі.

67. Головною метою екологічного управління є:

а) досягнення гармонізації соціального, економічного і екологічного розвитку;

б) контроль за дотриманням вимог екологічної безпеки;

в) забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо раціонального використання природних ресурсів;

г) усе перелічене.

68. Основу організації управління навколишнім середовищем і раціональним використанням природних реcурсів становить:

а) Конституція України;

б) Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища”;

в) Основні напрями державної політики України в галузі довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

69. В якій статті Конституції України встановлено, що обов’язком держави є забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України:

а) ст. 13;

б) ст. 50;

в) ст. 16.

70. Які законодавчі функції управління в сфері охорони навколишнього природного середовища входять до компетенції Верховної Ради України:

а) визначення основних напрямів державної політики в галузі охорони навколишнього середовища;

б) забезпечення розробки державних, міждержавних та регіональних екологічних програм;

в) організація моніторингу навколишнього середовища.

71. Які виконавчі функції управління в сфері охорони навколишнього природного середовища входять до компетенції Кабінету Міністрів України:

а) затвердження державних екологічних програм;

б) забезпечення інформування населення про стан навколишнього середовища;

в) керування зовнішніми зв’язками в галузі охорони навколишнього природного середовища.

72. До компетенції Міністерства навколишнього природного середовища належить:

а) встановлення порядку визначення плати за спеціальне користування природними ресурсами;

б) організація моніторингу навколишнього середовища;

в) затвердження місцевих екологічних програм.

73. Органи місцевої влади виконують законодавчі функції в галузі охорони навколишнього середовища:

а) організація розробки місцевих екологічних програм;

б) організація збирання, переробки, утилізації й захоронення всіх відходів на своїй території;

в) дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ, організацій.

74. В якому році в Ріо-де-Жанейро відбулася Конференція ООН з навколишнього середовища й розвитку?

а) 1972 р.;

б) 1992 р.;

в) 1994 р.

75. Сталий розвиток – це:

а) розвиток суспільства, за якого задоволення потреб теперішніх поколінь не має ставити під загрозу можливості майбутніх поколінь задовольняти свої потреби;

б) розвиток, в основу якого покладено ідею „виживає мудріший і сильніший”;

в) розвиток цивілізації на основі технологічного прогресу й розвитку економіки, що супроводжується постійним нарощуванням валового продукту.

48