Плани семінарських занять

Семінарське заняття № 1

Від міфології до логографії та історії як науки

Питання для обговорення:

1. Суспільні умови розвитку філософської, політичної та історичної думки античності.

2. Історіографічні концепції істориків Стародавньої Греції.

3. Історична думка Стародавнього Риму.

Основні поняття: логографія, прагматизм, біографічний жанр, гесіодівсько-платонівська модель історичного розвитку, синкретизм.

Проблемні запитання і завдання:

1. Яке місце логографії у становлені історичної науки?

2. Чому саме в умовах античної цивілізації стало можливим виникнення історії як науки?

3. Порівняйте історичні погляди Геродота і Фукідіта.

4. Розкрийте сутність гесіодівсько-платонівської моделі історичного розвитку.

5. Встановіть генетичний зв”язок грецької та римської історіографії.

Теми повідомлень та рефератів:

1. Праця Геродота “Історія” та її роль у розвитку історичної думки.

2. Фукідід і його твори.

3. Тіт Лівій та його “Історія Риму”.

4. Історичні погляди К.Тацита.

5. “Життя дванадцяти цезарів” Гая Светонія Транквілла.

Рекомендована література: 2, 17, 19, 20, 21, 28, 32, 33, 40, 43, 44, 47, 54, 59, 60, 72, 73, 74, 75, 82, 84.

Семінарське заняття № 2

Гуманістична історіографія та її представники в Італії

Питання для обговорення:

1. Історичні умови, джерела і особливості світогляду гуманістів.

2. Концепції світової історії і її періодизація в творах істориків-гуманістів.

3. “Ерудитсько-критична” школа.“Нова політична школа”.

4. Політико-риторична школа та її внесок в історіографію гуманізму.

5. Наукова діяльність представників “Нової політичної школи”.

Основні поняття: гуманізм, Ренесанс, ерудистсько-критична школа, політико-риторична школа, „нова політична школа”, макіавеллізм, латинський пуризм, секуляризація історичних знань, антропоцентризм.

Проблемні запитання і завдання:

1. В чому докорінна відмінність історіософії епохи Відродження і середньовічної доби?

2. Простежте розвиток антропоцентричної традиції від античних часів до Відродження.

3. Встановіть спільне і відмінне у методологічних підходах представників ерудитсько-критичної і політико-риторичної шкіл.

4. Порівняйте погляди Н. Макіавеллі і Ф. Гвіччардіні.

Теми повідомлень та рефератів:

1. Історичні погляди Флавіо Бьондо та Лоренцо Валли.

2. Історична творчість Нікколо Макіавеллі і Франческо Гвіччардіні.

Рекомендована література: 16, 18, 24, 25, 28, 29, 30, 32, 33, 42, 43, 45, 48, 59, 61, 68, 72, 75, 79, 82.

Семінарське заняття № 3-4

Основні історичні школи і напрямки просвітницької історіографії

Питання для обговорення:

1. Передумови виникнення і розвитку просвітницької історіографії.

2. Історико-філософські основи просвітницької історіографії.

3. Просвітницька історіографія у Франції.

4. Основні риси просвітницької історіографії в Англії.

5. Просвітницька історіографія в Німеччині.

6. Просвітницький напрямок в російській історіографії.

Основні поняття: Просвітництво, географічний детермінізм, теорія “суспільного договору” і “природних прав”, “соціальна фізика”, раціоналізм, прогрес.

Проблемні запитання і завдання:

1. Які основоположні ідеї раннього раціоналізму були сприйняті просвітниками?

2. Як просвітники розуміли соціальне призначення історії?

3. Розкрийте місце просвітницької історіографії у розвитку історичної думки.

4. В чому полягали особливості німецького просвітництва?

5. З’ясуйте специфічні риси просвітницької думки Росії.

Теми повідомлень та рефератів:

1. Розробка теорії “суспільного договору” в творах Ж. Ж. Руссо.

2. Географічний фактор в історії Ш. Монтескьє.

3. Теорія історичного прогресу в творах Ж. Тюрго і Ж. А. Кондорсе.

4. Концепція історії Росії В. М. Татіщева.

5. Раціоналістичні тенденції в історичних творах М. М. Щербачова та І. М. Болтіна.

Рекомендована література: 6, 7, 12, 13, 14, 15, 19, 28, 31, 32, 34, 35, 36, 43, 46, 49, 50, 51, 53, 58, 59, 61, 63, 64, 65, 72, 75, 76, 81, 82

Семінарське заняття № 5