
- •Лабораторна робота № 1 вивчення криволінійного руху.
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2 визначення моменту інерції системи на прикладі маятника обербека
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибок непрямого вимірювання
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Запис кінцевих результатів вимірювання
- •Лабораторна робота № 3 визначення коефіцієнта тертя кочення
- •Теоретичні відомості.
- •То після підстановки формул (5)÷(13) у формулу
- •Порядок виконання роботи.
- •За допомогою формули (21) обчислити відносну похибку вимірювань коефіцієнта тертя кочення.
- •Коефіцієнти тертя кочення
- •Лабораторна робота № 4 визначення відношення питомих теплоємностей газів методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Лабораторна робота № 5 визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом падаючої кульки
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 дослідження електростатичного поля
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи.
- •Лабораторна робота № 7 електровимірювальні прилади. Вимірювання електричного струму.
- •Характеристики нешунтованих амперметрів
- •Виміри та розрахунки для еталонного
- •Додаток
- •1. Коефіцієнти Стьюдента
- •2. Характеристика засобів вимірювання
- •Характеристика мір
- •Характеристика приладів
- •Література
Обчислення похибок непрямого вимірювання
Використовуючи формулу для обчислення відносної похибки непрямого вимірювання моменту інерції J маятника, обчислити границю відносної та абсолютної довірчої похибки.
Таблиця 2.
Вихідні дані для обчислення інструментальних
та похибок відліку прямих вимірювань.
Кількість вимірю-вань |
Величина прямого вимірю- вання |
Засоби вимірю- вання |
Межа допустимої основної похибки приладу |
Межа допустимої основної похибки відліку |
5 |
Висота h |
Лінійка з ціною по-ділки 1 см
|
h = ..... |
h = ..... |
5 |
Час t і t'
|
Секундомір |
t = ..... |
t = ..... |
Обчислення похибки непрямого вимірювання
1. Виведемо формулу для розрахунку відносної похибки вимірювання J. Для цього:
а)
прологарифмуємо вираз (5):
,
отримаємо: ;
б) знайдемо часткові похідні від lnJ за змінними m, r, t, h:
;
;
;
;
в) обчислимо відносну похибку
.
2.
Оскільки
,
то абсолютна похибка вимірювання
.
Запис кінцевих результатів вимірювання
Прямі вимірювання: h = ..... ....., Eh = ....% , для = 0,95 ;
t = ..... ....., Et = ....% , для = 0,95;
t' = ..... ....., Et = ....% , для = 0,95.
Непрямі вимірювання: J = ..... ....., EJ= ....% , для = 0,95
J' =..... ....., EJ= ....% , для = 0,95
Експериментальне значення моменту інерції тягарців J0е = J - J' = ......
Теоретичне значення моменту інерції тягарців J0т = 4mR2 = ....
Лабораторна робота № 3 визначення коефіцієнта тертя кочення
Мета роботи: засвоїти теоретичні відомості про фізичну природу тертя кочення, експериментально визначити коефіцієнт тертя кочення та порівняти досліджені дані з табличним значеннями.
Прилади: маятник кочення – прилад для проведення досліду, змінні кульки та платівки, виготовлені з різних металів.
Теоретичні відомості.
Розглядаючи процес кочення, наприклад, кочення кулі по горизонтальній площині, необхідно враховувати, що поблизу точки дотику кулі з площиною остання дещо деформується. Тому існує деяка асиметрія, внаслідок чого точка С´, до якої прикладена сила реакції площини, не співпадає з точкою С – ідеального дотику (див.рис.1)
С`
С
fk
Рис. 1
Сили, що діють на кулю під час кочення по горизонтальній площині:
сила
реакції опори,
сила
тертя кочення,
fk – відстань між точкою С`, до якої прикладена сила реакції площини та С – точкою ідеального дотику
Куля
буде знаходитися у стані спокою при
зміні величини зовнішньої сили
від 0 до деякого граничного значення
,
після чого куля починає процес кочення.
Якщо куля котиться з постійною швидкістю,
тоді згідно з правилом моментів
алгебраїчна сума моментів сил, що діють
на кулю, повинна дорівнювати нулю. Отже,
відносно центра тяжіння кулі (точка О)
можна записати:
MN – Mтр=0 (1)
де
МN = Nfk – момент сили реакції площини (2)
Мтр=FтрR – момент сили тертя кочення (3)
Якщо підставити вирази (2) та (3) в рівняння (1) одержимо:
Nfk – FтрR=0 (4)
звідки
(5)
Експериментально встановлено, що величина fk прямо пропорційна радіусу кулі R і має різні значення для різних матеріалів. fk – носить назву коефіцієнта тертя кочення і вимірюється в метрах (система СІ). У довідкових таблицях, як правило, даються відношення коефіцієнта тертя кочення до радіуса кулі (циліндра); ця величина позначається як λ (λ-величина безрозмірна).
(6)
Для визначення коефіцієнта тертя кочення в лабораторній роботі використовується метод похилого маятника. Похилий маятник уявляє собою кулю, яка підвішена на нитці, другий кінець якої закріплено у точці О на похилій площині ( рис. 2). Якщо кулю відхилити від положення рівноваги (точка Е), то вона буде перекочуватися по похилій площині (яку позначено як пл.) при цьому її рух матиме характер затухаючих коливань.
пл.
α
0
α n
0
В
Δh
B'
Δl
Е
)
Рис.2
Якщо спочатку кулю відхилили на кут α0, то після n коливань кут відхилення зменшиться до αn. Метод вимірювання коефіцієнта тертя кочення fк, який використовується у випадку похилого маятника, засновується на вимірюванні зменшення амплітуди коливань кульки за визначену кількість повних коливань n.
Формулу для розрахунків коефіцієнта тертя кочення можна одержати, якщо прирівняти роботу сил тертя кочення Атр до ΔЕр – зміни потенціальної енергії кульки, що відбувається за n коливань. Розглянемо спочатку зміну енергії:
ΔЕp=mgΔh (7)
де Δh - втрата висоти центром тяжіння кульки
Δh=Δlsinβ (8)
Робота сил тертя кочення:
Атр=FтрS (9)
де Fтр – сила тертя кочення, яку можна визначити за формулою (5), S – шлях, який проходить кулька за n повних коливань. Цей шлях можна визначити таким чином:
S=S1n (10)
де S1 – шлях, який проходить кулька за одне повне коливання. Зрозуміло, що S1≈4L<α> (11)
де , L – довжина маятника, <α> - середній кут відхилення кульки за час виконання n повних коливань, який можна визначити так:
<α>=(α0+αn)/2 (12)
Якщо врахувати, що сила реакції площини N визначається за формулою:
N=mgcosβ, (13)