![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Лабораторна робота № 1 вивчення криволінійного руху.
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 2 визначення моменту інерції системи на прикладі маятника обербека
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибок непрямого вимірювання
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Запис кінцевих результатів вимірювання
- •Лабораторна робота № 3 визначення коефіцієнта тертя кочення
- •Теоретичні відомості.
- •То після підстановки формул (5)÷(13) у формулу
- •Порядок виконання роботи.
- •За допомогою формули (21) обчислити відносну похибку вимірювань коефіцієнта тертя кочення.
- •Коефіцієнти тертя кочення
- •Лабораторна робота № 4 визначення відношення питомих теплоємностей газів методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи
- •Обчислення похибок прямих вимірювань
- •Обчислення похибки непрямого вимірювання
- •Лабораторна робота № 5 визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом падаючої кульки
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота № 6 дослідження електростатичного поля
- •Теоретичні відомості
- •Опис методу
- •Порядок виконання роботи.
- •Лабораторна робота № 7 електровимірювальні прилади. Вимірювання електричного струму.
- •Характеристики нешунтованих амперметрів
- •Виміри та розрахунки для еталонного
- •Додаток
- •1. Коефіцієнти Стьюдента
- •2. Характеристика засобів вимірювання
- •Характеристика мір
- •Характеристика приладів
- •Література
Порядок виконання роботи
Прилад
являє собою вертикально розташований
скляний циліндр, який наповнено
досліджуваною рідиною і має зовнішню
шкалу (рис.2). По шкалі визначається
деякий відрізок шляху
рівномірного
падіння кульки, час руху якого вимірюється
секундоміром.
Перед опусканням кульки в рідину, кілька разів виміряти діаметр кульки мікрометром.
За допомогою пінцета занурити кульку в рідину вздовж вісі циліндра. Відлік часу починають коли кулька знаходиться проти обраної верхньої мітки шкали" m ".
Рис.2
Обрана верхня мітка повинна бути розташована на 5-6 см нижче рівня рідини. У момент проходження кульки через верхню мітку включити секундомір. При проходженні кульки через нижню обрану мітку "n " секундомір зупинити.
У такий спосіб
визначається час проходження кулькою
шляху
при рівномірному русі кульки.
Дослід повторити кілька разів для одержання середнього результату.
Результати вимірів і обчислень занести в таблицю.
№ п/п |
Діаметр кульки
d, м |
Відрізок шляху
|
Час падіння кульки t, с |
Середня швидкість падіння v, м/с |
Густина , кг/м3 |
Коефіцієнт вязкості ,кг м-1с-1 |
|
кульки |
рідини |
||||||
1 |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
Серед-нє значен-ня |
|
|
|
|
|
|
|
Підрахувати абсолютну та відносну похибки вимірювань.
Лабораторна робота № 6 дослідження електростатичного поля
Мета роботи: експериментально дослідити конфігурацію електростатичного поля між металевими електродами.
Прилади та обладнання: джерело постійної напруги, пластина з електродами, вольтметр, гальванометр, потенціометр, металевий зонд, перемикач, з’єднувальні провідники, папір.
.
Теоретичні відомості
Нерухомий заряд створює в навколишньому просторі електростатичне поле, яке проявляється за силовою дією на вміщений у будь-яку точку поля інший заряд.
Електростатичне
поле має дві характеристики – силову
та енергетичну. Кількісна силова
характеристика називається напруженістю
.
Ця величина векторна і в даній точці
поля чисельно дорівнює силі
,
яка діє з боку поля на одиничний позитивний
заряд q0,
внесений в дану точку поля:
. (1)
Електростатичне поле зручно зображувати у вигляді силових ліній. Густота силових ліній характеризує числове значення напруженості , а дотичні до них у кожній точці збігаються з напрямком вектора напруженості.
Силові
лінії починаються на додатних зарядах
і закінчуються на від’ємних, вони ніде
не перетинаються, тому що в кожній точці
поля вектор
має лише один напрямок.
Енергетичною характеристикою електростатичного поля є потенціал. Ця величина чисельно дорівнює роботі A, яку виконують сили поля при перенесенні одиничного додатного точкового заряду із даної точки поля в нескінченість:
. (2)
Різниця потенціалів (напруга) між двома точками поля визначається роботою по перенесенню одиничного точкового додатного заряду з однієї точки простору в іншу:
. (3)
Геометричне
місце точок з однаковим потенціалом
називається еквіпотенціальною поверхнею.
Лінії напруженості в кожній точці
ортогональні до еквіпотенціальних
поверхонь. Дійсно, при переміщенні
заряду вздовж еквіпотенціальної поверхні
робота, яка згідно (3) визначає різницю
потенціалів двох точок поля, дорівнює
нулю (потенціал не змінюється). З іншого
боку за визначенням A
= Flcos
= 0. Тут переміщення l
відбувається вздовж еквіпотенціальної
поверхні, а сила
спрямована вздовж силової лінії. Обидві
ці величини не дорівнюють нулю, таким
чином, cos
= 0 і відповідно
= 900.
Зв'язок
між напруженістю поля та потенціалом
виражається співвідношенням
,
де
є оператор "градієнт", що пов’язує
скалярну величину – потенціал з векторною
величиною – напруженість електричного
поля. Знак "–" вказує на те, що
вектор напруженості поля спрямований
в бік зменшення потенціалу.
На
рис.1 зображений переріз площиною рисунка
картини розподілу еквіпотенціальних
поверхонь і силових ліній для
електростатичного поля двох протилежно
заряджених кульок. У цьому випадку за
напрямок зміни потенціалу вибираємо
напрямок силової лінії, тому
.
Рис. 1