
- •«Безпека життєдіяльності»
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Пояснювальна записка
- •Модуль і
- •Модуль II
- •Модуль і
- •Модуль II
- •Опис дисципліни «безпека життєдіяльності»
- •2. Структура навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності» за модульною системою
- •3. Структура навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності» за модульною системою
- •Критерії оцінювання самостійної роботи
- •Методичні вказівки для самостійного опрацювання тем Тема: Біоритми, їх значення для безпеки людини Фізіологічні основи життєдіяяьності людини.
- •І. Дайте визначення поняттям:
- •II. Продовжіть фразу:
- •III. Виконайте тестові завдання: Визначте, як поділяються небезпеки
- •IV. Виконайте тестове завдання:
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •Для формування вмінь необхідно знати:
- •Після вивчення матеріалу теми, треба вміти:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Виконати
- •Практичне заняття № 3. Тема: опіки, ураження електричним струмом, утоплення, перша медична допомога.
- •Практичне заняття № 4.
- •Практична робота
- •Виявлення радіаційної обстановки проводиться такими методами, як:
- •Прогнозування;
- •За даними розвідки (моніторингу). А. Прогнозування
- •«Йодний», що триває 1,5—2 місяці;
- •«Цезієвий» — який може тривати довгі роки.
- •Зараження місцевості.
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Виписка із Журналу обліку
- •Розглянемо іншу ситуацію, коли не відомо час вибуху.
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Час, який пройшов після вибуху до другого вимірювання рівнів радіації на місцевості (год., хв.)
- •Після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Практичне заняття № 5. Оцінка хімічної обстановки у зоні лиха
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •2. Для обвалованих ємностей зі сдор глибина поширення зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
- •Прилади хімічного контролю та принципи оцінки хім. Обстановки. Способи знезараження.
- •План проведення заняття:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Форма звіту
- •Методичні матеріали Прилади хімічної розвідки і контролю зараження:
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична частина
- •Узагальнююча таблиця
- •Промислові протигази
- •Тема: захисні споруди, та їх оцінка”
- •Підсумкова таблиця
- •Методика виконання роботи
- •1. Оцінка місткості захисних споруд
- •2. Оцінка системи повітропостачання
- •3. Оцінка системи водопостачання
- •4. Загальні висновки
- •1. Оцінюємо місткість захисної споруди.
- •2 Оцінюємо можливості системи повітропостачання.
- •3. Оцінюємо систему водопостачання.
- •Підсумкова таблиця
- •4. Загальні висновки.
- •Варіанти вихідних даних для вирішення задач оцінки захисних споруд
- •Вбудоване протирадіаційне укриття о кремо розташоване пру
- •Тема 23. „Організація робіт зі знезаражування” є однією з найважливіших тем дисципліни.
- •Поняття про дегазацію, дезактивацію та дезинфекцію
- •Начальник сзт
- •Практична робота № 7. Тема: поведінка людини в екстремальних ситуаціях
- •Методологія екстремальних станів людини
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
Практичне заняття № 4.
ПРИНЦИПИ ОЦІНКИ РАДІАЦІЙНОЇ ОБСТАНОВКИ
Практична робота
Практична робота передбачає, надання студентам практичних навичок щодо розв’язання ситуаційних задач з питань прогнозування та оцінки радіаційної обстановки і визначення основних заходів захисту людей в умовах радіоактивного зараження місцевості.
Мета роботи:
-
поглибити теоретичні знання й закріпити практичні навички з питань виявлення радіаційної обстановки після аварії на радіоактивно небезпечному об’єкті;
-
навчитись використовувати довідкові матеріали щодо визначення параметрів зон радіоактивного зараження;
-
уміти правильно визначити на карті (схемі) місцевості, отримані за розрахунками, зони зараження;
-
розробити заходи по захисту співробітників та населення в ситуаційній задачі згідно варіанту роботи;
-
визначити способи захисту співробітників та населення у НС;
-
набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат у зоні лиха.
Завдання роботи:
-
знати теоретичний матеріал щодо порядку виявлення радіаційної обстановки;
-
усвідомити чітко ситуаційну задачу;
-
привести визначені рівні радіації, отримані методом прогнозування чи за даними розвідки (моніторингу), до одного терміну (на одну годину після аварії чи вибуху);
-
визначити рівні радіації на одну годину після аварії (вибуху);
-
отримані результати нанести на карту (схему) місцевості;
-
оцінити ситуацію, яка може скластися у мікрорайоні, згідно з вихідними даними заданого варіанту роботи;
-
передбачити порядок оповіщення про загрозу ураження людей.
-
запропонувати (розробити) заходи щодо захисту працівників об’єкту та населення у зоні лиха;
Виявлення радіаційної обстановки проводиться такими методами, як:
-
Прогнозування;
-
За даними розвідки (моніторингу). А. Прогнозування
Серед уражаючих факторів ядерної аварії або вибуху особливе місце займає радіоактивне забруднення місцевості. При цьому на великих площах може створюватися забруднення, яке є небезпечним для населення протягом тривалого часу. За цих умов необхідно організувати захист населення на основі даних про рівні радіації, характер, район і масштаби радіоактивного забруднення місцевості.
Для визначення впливу радіоактивного забруднення місцевості на населення та особовий склад формувань ЦО та ЦЗ при проведенні рятувальних і невідкладних робіт, виявляють і оцінюють радіаційну обстановку.
Радіаційна обстановка – це масштаб і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, що негативно впливає на людей та на роботу об'єктів господарювання, які перебувають у зонах радіоактивного зараження
Радіаційна обстановка може визначатися на основі теоретичних розрахунків методом прогнозування, або за даними радіаційної розвідки (моніторингу), як зазначалось вище.
Прогнозування радіаційної обстановки проводиться з огляду на наслідки можливих аварій на ядерно небезпечних об’єктах на основі встановлених закономірностей залежності масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості від виду ядерного об’єкту, можливої потужності вибуху чи викиду радіоактивних речовин з урахуванням метеорологічних умов (швидкості середнього вітру та його напрямку). Завчасно проведені розрахунки (прогноз) дозволяють створити карти можливих зон зараження, спрогнозувати ступінь ураження людей, оптимізувати сили і засоби для ліквідації вірогідних наслідків.
У прогнозуванні радіаційної обстановки об’єктів ядерної енергетики, розрізняють два періоди: