
- •«Безпека життєдіяльності»
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Пояснювальна записка
- •Модуль і
- •Модуль II
- •Модуль і
- •Модуль II
- •Опис дисципліни «безпека життєдіяльності»
- •2. Структура навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності» за модульною системою
- •3. Структура навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності» за модульною системою
- •Критерії оцінювання самостійної роботи
- •Методичні вказівки для самостійного опрацювання тем Тема: Біоритми, їх значення для безпеки людини Фізіологічні основи життєдіяяьності людини.
- •І. Дайте визначення поняттям:
- •II. Продовжіть фразу:
- •III. Виконайте тестові завдання: Визначте, як поділяються небезпеки
- •IV. Виконайте тестове завдання:
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •Для формування вмінь необхідно знати:
- •Після вивчення матеріалу теми, треба вміти:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Виконати
- •Практичне заняття № 3. Тема: опіки, ураження електричним струмом, утоплення, перша медична допомога.
- •Практичне заняття № 4.
- •Практична робота
- •Виявлення радіаційної обстановки проводиться такими методами, як:
- •Прогнозування;
- •За даними розвідки (моніторингу). А. Прогнозування
- •«Йодний», що триває 1,5—2 місяці;
- •«Цезієвий» — який може тривати довгі роки.
- •Зараження місцевості.
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Виписка із Журналу обліку
- •Розглянемо іншу ситуацію, коли не відомо час вибуху.
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Час, який пройшов після вибуху до другого вимірювання рівнів радіації на місцевості (год., хв.)
- •Після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Практичне заняття № 5. Оцінка хімічної обстановки у зоні лиха
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •2. Для обвалованих ємностей зі сдор глибина поширення зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
- •Прилади хімічного контролю та принципи оцінки хім. Обстановки. Способи знезараження.
- •План проведення заняття:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Форма звіту
- •Методичні матеріали Прилади хімічної розвідки і контролю зараження:
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична частина
- •Узагальнююча таблиця
- •Промислові протигази
- •Тема: захисні споруди, та їх оцінка”
- •Підсумкова таблиця
- •Методика виконання роботи
- •1. Оцінка місткості захисних споруд
- •2. Оцінка системи повітропостачання
- •3. Оцінка системи водопостачання
- •4. Загальні висновки
- •1. Оцінюємо місткість захисної споруди.
- •2 Оцінюємо можливості системи повітропостачання.
- •3. Оцінюємо систему водопостачання.
- •Підсумкова таблиця
- •4. Загальні висновки.
- •Варіанти вихідних даних для вирішення задач оцінки захисних споруд
- •Вбудоване протирадіаційне укриття о кремо розташоване пру
- •Тема 23. „Організація робіт зі знезаражування” є однією з найважливіших тем дисципліни.
- •Поняття про дегазацію, дезактивацію та дезинфекцію
- •Начальник сзт
- •Практична робота № 7. Тема: поведінка людини в екстремальних ситуаціях
- •Методологія екстремальних станів людини
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
IV. Виконайте тестове завдання:
Визначте чинники, які стійко (А) або тимчасово (Б) підвищують індивідуальну
імовірність наразитись на небезпеку:
А_________________________ Б___________________________________
1. недосвідченість 9. дефекти, що виникають в
2. неврівноваженість емоційних процесів узгодженості координації рухів
3. необережність 10. незадоволеність роботою
4. втома 11. пристрасть до наркотиків,алкоголю
5. емоційні впливи
6. постійні функціональні зміни в нервовій системі або в інших органах чи системах
7. вади органів чуття
8. порушення зв'язку між сенсорними та руховими центрами вищих відділів нервової системи
Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
Тема: "Безпека руху. Дорожньо-транспортні пригоди. Дорожньо-транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим."
Мета роботи:
-
оволодіти прийомами організації першої медичної допомоги постраждалим при транспортних аваріях та катастрофах;
-
оволодіти прийомами надання першої медичної допомоги постраждалим при транспортних аваріях та катастрофах.
Завдання:
-
ознайомитися з причинами виникнення дорожньо-транспортних пригод;
-
надбати навички щодо організації профілактичних заходів та засобів надання долікарської допомоги на місці нещасних випадків.
Для формування вмінь необхідно знати:
-
Визначення основних понять і термінів: безпека руху, дорожньо-транспортні пригоди, транспортний травматизм, автомобільна травма, транспортний травматизм, автомобільна травма, реанімація, шок, знеболювання, пов'язка, іммобілізація, транспортна іммобілізація..
-
Транспортні аварії і катастрофи, їх класифікація.
-
ДТП, причини порушення загальних правил поведінки на вулицях і дорогах та користування транспортними засобами.
-
Організаційні заходи допомоги у ДТП.
-
Правила евакуації потерпілого з автомобіля.
-
Алгоритм надання першої медичної допомоги при ДТП: проведення реанімаційних заходів, штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця.
-
Автомобільні травми, механізм їх розвитку при ДТП.
-
Алгоритм надання першої медичної допомоги при ДТП:
-
проведення тимчасового спинення зовнішньої кровотечі: накладання джгута, ″закрутки″, кровоспинюючої пов'язки;
-
накладання пов'язок при пошкодженнях голови, верхніх і нижніх кінцівок, тулуба;
-
проведення іммобілізації пошкоджених частин тіла: голови, верхніх і нижніх кінцівок, грудної клітки, хребта.
Після вивчення матеріалу теми, треба вміти:
-
організувати допомогу при дорожньо-транспортних пригодах;
-
правильно та своєчасно евакуювати потерпілого з автомобіля;
-
надавати долікарську допомогу;
-
вирішувати тестові завдання.