
- •«Безпека життєдіяльності»
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Пояснювальна записка
- •Модуль і
- •Модуль II
- •Модуль і
- •Модуль II
- •Опис дисципліни «безпека життєдіяльності»
- •2. Структура навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності» за модульною системою
- •3. Структура навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності» за модульною системою
- •Критерії оцінювання самостійної роботи
- •Методичні вказівки для самостійного опрацювання тем Тема: Біоритми, їх значення для безпеки людини Фізіологічні основи життєдіяяьності людини.
- •І. Дайте визначення поняттям:
- •II. Продовжіть фразу:
- •III. Виконайте тестові завдання: Визначте, як поділяються небезпеки
- •IV. Виконайте тестове завдання:
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •Для формування вмінь необхідно знати:
- •Після вивчення матеріалу теми, треба вміти:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Виконати
- •Практичне заняття № 3. Тема: опіки, ураження електричним струмом, утоплення, перша медична допомога.
- •Практичне заняття № 4.
- •Практична робота
- •Виявлення радіаційної обстановки проводиться такими методами, як:
- •Прогнозування;
- •За даними розвідки (моніторингу). А. Прогнозування
- •«Йодний», що триває 1,5—2 місяці;
- •«Цезієвий» — який може тривати довгі роки.
- •Зараження місцевості.
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Виписка із Журналу обліку
- •Розглянемо іншу ситуацію, коли не відомо час вибуху.
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Час, який пройшов після вибуху до другого вимірювання рівнів радіації на місцевості (год., хв.)
- •Після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Практичне заняття № 5. Оцінка хімічної обстановки у зоні лиха
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •2. Для обвалованих ємностей зі сдор глибина поширення зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
- •Прилади хімічного контролю та принципи оцінки хім. Обстановки. Способи знезараження.
- •План проведення заняття:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Форма звіту
- •Методичні матеріали Прилади хімічної розвідки і контролю зараження:
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична частина
- •Узагальнююча таблиця
- •Промислові протигази
- •Тема: захисні споруди, та їх оцінка”
- •Підсумкова таблиця
- •Методика виконання роботи
- •1. Оцінка місткості захисних споруд
- •2. Оцінка системи повітропостачання
- •3. Оцінка системи водопостачання
- •4. Загальні висновки
- •1. Оцінюємо місткість захисної споруди.
- •2 Оцінюємо можливості системи повітропостачання.
- •3. Оцінюємо систему водопостачання.
- •Підсумкова таблиця
- •4. Загальні висновки.
- •Варіанти вихідних даних для вирішення задач оцінки захисних споруд
- •Вбудоване протирадіаційне укриття о кремо розташоване пру
- •Тема 23. „Організація робіт зі знезаражування” є однією з найважливіших тем дисципліни.
- •Поняття про дегазацію, дезактивацію та дезинфекцію
- •Начальник сзт
- •Практична робота № 7. Тема: поведінка людини в екстремальних ситуаціях
- •Методологія екстремальних станів людини
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
1. Оцінка місткості захисних споруд
Для захисних споруд існують норми приміщень по площі та по об'єму, тому оцінку треба робити окремо.
Кількість місць за площею (МП) визначають так:
(1)
де Sукр — площа приміщенн у зоні герметизації сховища для тих, що укриваються;
S1 — норма площі підлоги на одну особу (S1 = 0,5 м2, якщо висота приміщення 2,15...2,9м, і S1 =0,4м , якщо висота приміщення більша за 2,9м).
Кількість місць за об'ємом (МО) визначають так:
(2)
де Sдоп — сумарна площа допоміжних приміщень у зоні герметизації, м;
h — висота приміщень, м
V1 — норма об'єму приміщення на одну особу (V1=1,5м3).
Місткість сховища визначають за меншим значенням з МП та МО.
У висновках визначають по скільки людей планують розміщувати в сховищі, та на скількох людей з працюючої зміни не вистачає місць в сховищах.
2. Оцінка системи повітропостачання
У сховищах можуть бути реалізовані такі режими повітропостачання:
-
Режим І – чистої вентиляції (вмикається при радіаційному забрудненні);
-
Режим II – фільтровентиляції (вмикається при хімічному забрудненні місцевості);
-
Режим III – Повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря (вмикається, коли в зовнішньому повітрі є чадний газ, аміак або інші небезпечні хімічні речовини у великій концентрації).
Реалізація названих режимів відбувається з допомогою фільтровентиляційних комплектів ФВК. Продуктивність одного комплекту ФВК становить:
у режимі І – 1200 м3/год;
у режимі II – 300 м3/год.
В режимі III один комплект ФВК забезпечує повітрям 150 чоловік.
Визначають кількість людей, що може бути забезпечена повітрям у режимі І (N1):
(3)
де n — кількість ФВК у сховищі;
V1— продуктивність одного комплекту ФВК в режимі І, м3/год;
W1 — норма повітря на одну людину в режимі І, м3/год. W1=10 м3/год.
Визначають кількість людей, що може бути забезпеченою повітрям в режимі II (NповII).
(4)
де V11 — продуктивність одного комплекту ФВК в режимі II, м3/год;
W11 — норма повітря на одну людину в режимі II, (2 м3/год).
В режимі III повітрям може бути забезпечено
NIII=150n , чол. (5)
У висновках вказують, скільки людей у сховищі не забезпечено встановленою нормою кількості повітря у режимах І, II і III.
3. Оцінка системи водопостачання
Водопостачання сховища забезпечують від зовнішньої водопровідної мережі. Крім того, в сховищі створюють аварійний запас води з розрахунку 3 л води на добу на кожну людину.
Визначають, на скількох людей вистачить наявного аварійного запасу води (NВ) у сховищі:
(6)
де В — аварійний запас води, л;
В1 — норма води на добу на одну особу л/добу;
Тмакс — максимальна запланована тривалість перебування людей у сховищі, діб.
У висновках показують яка кількість людей не забезпечена аварійним запасом води.
4. Загальні висновки
1. Чи забезпечують існуючі захисні споруди надійний захист виробничого персоналу.
2. Які вимоги надійного захисту не виконуються.
3. Рекомендації, що спрямовані на підвищення надійності захисту виробничого персоналу в захисній споруді.
Пропонуються такі варіанти рекомендацій.
Якщо не вистачає місць в існуючому сховищі, то можна:
а) ущільнити людей в існуючому сховищі (в межах 10% від розрахункової чисельності).
б) побудувати додаткове сховище.
Якщо не вистачає повітря, то треба передбачити встановлення додаткових комплектів ФВК.
Якщо не вистачає аварійного запасу води, то проблему вирішують облаштуванням в сховищі додаткової ємності на потрібну кількість води.
Приклад
Оцінити, чи забезпечується надійний захист виробничого персоналу в сховищі під час можливих аварій.
Вихідні дані.
1. Кількість людей в працюючій зміні — 420 чол.
2. Характеристики сховища:
а) площа приміщень для тих, що укриваються, – 178 м2.
б) площа допоміжних приміщень, – 46 м2.
в) висота приміщень – 3,0 м.
3. Кількість ФВК – 3шт.
4. Існує загроза забруднення об'єкту аміаком.
5. Аварійний запас води — 2650 л
6. Максимальна запланована тривалість укриття людей — 2 доби.
Розв'язок