6. Суб’єкти наукової діяльності. Основні риси працівника науки.

Науковою діяльністю вважається інтелектуальна твор­ча праця, спрямована на здобуття і використання нових знань.

У практиці застосовують різні види наукової діяльності:

- науково-дослідницьку;

- науково-організаційну;

- науково-інформаційну;

- науково-педагогічну та інші.

Важливим завданням наукової діяльності є формуван­ня системи знань, яка сприяє найраціональнішій орган­ізації виробничих відносин та використанню виробничих сил в інтересах усіх членів суспільства. Вона включає в себе виконання трьох соціальних функцій:

А) Пізнавальну – задоволення потреб людини у пізнанні законів природи і суспільства. З моменту свого виникнен­ня наука веде боротьбу в галузях світогляду з теологією. Головними проблемами є: будова та виникнення Всесвіту, виникнення життя та розуму. Зі світоглядної точки зору наука як сума знань дає наукову картину світу, цілісну систему уявлень про світ, його властивості та законо­мірності розвитку.

Б) культурно-виховну – розвиток культури, гуманіза­ція виховання та формування нової людини;

В) практично-діючу – удосконалення виробництва і системи суспільних відносин, тобто безпосередньої вироб­ничої сили матеріального виробництва.

Суб'єктами наукової діяльності є:

- вчений;

- наукові праців­ники;

- науково-педагогічні працівники,

- наукові уста­нови;

- наукові організації;

- вищі навчальні заклади III-IV рівнів акредитації;

- громадські організації у сфері наукової та нау­ково-технічної діяльності;

- Національна академія наук України та галузеві академії наук;

Науково-дослідницькою діяльністю займається значне ко­ло людей.

Дослідником називають людину, яка здійснює наукові дослідження.

Науковець – це той, хто має відношення до науки, виробляє нові знання, є спеціалістом у певній галузі науки.

Вчений – фізична особа, яка провадить фундамен­тальні та прикладні наукові дослідження з метою здо­буття наукових та науково-технічних результатів.

На­уковий працівник – це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію підтверджену результатами атестації.

Наука є особливою сферою людської діяльності, і вона вимагає певних якостей від людей, які нею займаються, а саме:

1. Цілеспрямованість – націленість на подолання певних труднощів, які виникають перед нею.

2. Любов до праці – бережливе ставлення до того, чим займаєшся.

3. Витримка і терпіння, оскільки на перших етапах роботи можуть виникнути певні невдачі

4. Абсолютна чесність у роботі – недопущення суб’єктивного підходу у роботі.

5. Скромність і самокритичність

6. Повага до інших.

7. Професійна компетентність.

8. Гуманістична спрямованість.

Отже, наукова діяльність – це індивідуальна творча робота, спрямована на використання і здобуття нових знань.