- •1. Наука як система знань: етапи її становлення і розвитку, диференціація і інтеграція наук.
- •2. Понятійний апарат науки: зміст, мета, завдання, фукції, предмет, та класифікація наук.
- •3. Загальні поняття та визначення процесу пізнання: об’єкт, суб’єкт, предмет. Теорія пізнання.
- •4. Рівні пізнання: емпіричний і теоретичний, чуттєвий і раціональний.
- •5. Поняття, завдання і розділи наукознавства.
- •6. Суб’єкти наукової діяльності. Основні риси працівника науки.
4. Рівні пізнання: емпіричний і теоретичний, чуттєвий і раціональний.
Пізнання́ – сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного світу.
Наукове пізнання – це такий рівень функціонування свідомості, внаслідок якого одержується нове знання не тільки для окремого суб’єкта, а й для суспільства в цілому. Нові знання є наслідком професійної діяльності вчених. Наукові знання розвиваються з форм донаукового, повсякденного знання, спираються на індивідуальний і загальнолюдський досвід, на суспільну практику.
Існує два основних рівні наукового пізнання: емпіричний і теоретичний. За розробкою П. В. Копніна, вони відрізняються один від одного за чотирма параметрами (стороною вивчення об’єкта, метою пізнання, логічною формою відображення отриманого знання, масштабами його застосування на практиці).
Рівні наукового пізнання
|
Характерні риси емпіричного рівня пізнання |
Характерні риси теоретичного рівня пізнання |
|
1. Об’єкт пізнання вивчається з боку зовнішніх зв’язків |
1. Об’єкт пізнання вивчається з боку внутрішніх зв’язків |
|
2. Метою пізнання є протокольна фіксація різних вимірів явища |
2. Метою пізнання є з’ясування сутності явища |
|
3. Логічною формою відображення знання є просте судження |
3. Логічною формою отримання знання є умовивід |
|
4. Сфера застосування отриманого знання вузька, вона обмежена кількістю вивчених явищ |
4. Сфера застосування отриманого знання широка, вона обмежена лише законами даної теорії |
Емпіричний рівень пізнання – це таке знання, зміст якого одержано переважно з досвіду (зі спостережень та експериментів), що піддається певній раціональній обробці, тобто сформульованого певною мовою. Характерною особливістю емпіричного пізнавального рівня є те, що він включає в себе безпосередній контакт дослідника з предметом за допомогою органів відчуттів або приладів, що їх подовжують; дає знання зовнішніх, видимих зв’язків між явищами. Емпіричні знання спираються на емпіричні факти й співвідношення, дані спостереження, показання приладів, записані в протокол.
Теоретичний рівень пізнання – це, по-перше, логічне узагальнення практичного досвіду людей, по-друге, протилежні емпіричним методам наукові методи пізнання. Теоретичне знання має загальний і необхідний характер і містить відомості про внутрішні закономірності спостережних явищ. На цьому рівні можна отримати певні знання не тільки за допомогою досвіду, а й абстрактного мислення.Теоретичне знання включає систему понять, суджень, абстракцій, спеціальні й загальні теорії. Перевага теоретичного знання в тому, що воно дає знання сутності, загального закону і може передбачити майбутнє.
Також існує й інша класифікація рівнів пізнання:
1. Чуттєвий рівень – єдністю відчуття, сприйняття і уявлення. Відчуття – це відображення за домогою органів чуття окремих властивостей, певних сторін речей. Сприйняття – це синтетичний комлекс різного роду відчуттів, що дає можливість створення єдиного образу предмета, отримання інформації про об'єкт в його цілісності. Уявлення це образ речі чи явища, що виникає на основі минулого чуттєвого досвіду. Чуттєве відображення не механічно відтворює реальність.
2. Раціональний рівень – здійснюється у формах понять, суджень і умовиводів.
Отже, пізнання – це завжди єдність чуттєвої і раціональної його форми. Чуттєве пізнання – здійснює безпосередній зв'язок з об'єктом, раціональне – відображує загальні, властивості предметів і явищ, які не доступні чуттєвому пізнанню.
