
- •Інформатика
- •1. Складання алгоритмів
- •1.1. Визначення алгоритму
- •Алгоритм повинен бути:
- •1.2. Алгоритми на природній мові
- •1.3 Алгоритми лiнійної структури
- •1.4 Алгоритми розгалуженої структури
- •1.5 Алгоритм циклічної структури
- •1.6 Комбіновані алгоритми
- •1.7 Схематичне зображення алгоритмів
- •Опис символів
- •2 Алгоритмічна мова qbasic
- •2.1 Інструментарій
- •2.2 Система меню
- •Поле опцій
- •Перемикачі
- •Поле вводу
- •Блок контролю
- •Поле списків
- •2.3 Редактор
- •Маркіровка тексту
- •Обробка тексту
- •2.4 Збереження і завантаження програм
- •Збереження
- •Збереження з іншим іменем
- •Завантаження програми
- •2.5 Складання нової програми
- •2.6 Друк програми
- •2.7 Пошук та зміна тексту
- •Пошук тексту
- •Багаторазовий пошук
- •Зміна тексту
- •2.8 Робота з кількома вікнами
- •2.10.1 Елементарні конструкції мови qbasic
- •Символи
- •2.10.2 Чисельні та символьні дані
- •2.10.3 Стандартні функції
- •2.10.4 Вирази
- •2.10.5 Операції та їх приорітет
- •Логiчні операцiї
- •2.11 Оператори мови qbasic
- •2.11.1 Оператор присвоєння
- •2.11.2 Оператор swap
- •2.11.3 Оператори введення-виведення Оператори введення read, data, restore
- •Оператор введення input
- •Оператор виведення print. Функції spc, tab
- •Оператор виведення print using
- •2.11.4 Оператори керування
- •Оператор goto
- •Оператор on…goto
- •Оператори stop і cont
- •Оператори if… then… else
- •Блок умовного переходу в програмі
- •Оператори gosub і return
- •Оператор on...Gosub
- •Цикл while
- •Цикл do
- •Оператор вибору select case
- •2.11.5 Графiчнi оператори Оператор view
- •Оператор screen
- •Оператор circle
- •Оператор window
- •Оператор line
- •Оператор draw
- •Оператор preset, pset
- •Оператор locate
- •2.11.6 Функції і процедури, визначенні користувачем
- •Функції-вираз
- •Власні функції
- •Власні процедури
- •2.11.7 Масиви Оператори option base, dim, erase
- •Встановлення кольорів екрана
- •2.11.9 Робота з файлами
- •2.11.10 Функція eof
- •Перелік посилань
2 Алгоритмічна мова qbasic
Вумовахсучасногоприскорення науково-технiчногопрогресузавданням вищихнавчальнихзакладів єпiдготовкафахiвцiвякiмають навики роботи з сучасноюобчислювальноютехнiкоюЩоботриматинавичкипрограмуваннята роботинаЕОМстудентунеобхiдновиконатирядзавдань
Для вирішення того чи іншого завдання за допомогою обчислювальної машини, в останню необхідно ввести точні, чітко сформульовані інструкції та команди. Знаходження такої послідовності команд, виконавши які, машина вирішить поставлене завдання, є метою програмування. Сучасні обчислювальні машини не пристосовані для введення команд, сформульованих розмовною мовою. Тому під час роботи з машиною використвують одну із спеціальних мов програмування, головною відмінністю якої від розмовної мови є чітко визначена граматична будова та дуже мала кількість слів, що використовуються.
Мова ЕОМ базується на мові його обчислювального пристрою – процесора (для мікро-ЕОМ – мікропроцесора). Комманди такої машинної мови – це послідовність нулів та одиниць, які являють собою комбінацію електирничних імпульсів. Машинна мова безпосередньо не використовується, працювати тільки з комбінаціями нулів та одинриць неможливо. Для спілкування з машиною застосовують мови програмування, які певною мірою нагадують розмовну мову (як правило, англійську). Програми, написані такою мовою, транслюють в програми машинною мовою.
Мовою програмування, яка найближча до машинної мови, є Асемблер, в якому є можливість використання замість чисельних кодів, кодів мнемонічних імен та окремих символів. Однак коди Асемблера більш пов’язані з внутрішньою структурою обчислювальної машини та процесорами які в ній відбуваються, ніж із характериом задач, що за допомогою цієї машини розв’язуються. Таким чином, щоб написати програму мовою Асемблер, необхідно знати, як працює обчислювальна машина.
Значно легше програмувати мовами високого рiвня орієнтованими не на внутрiшню будову обчислювальної машини а на характер задач наприклад мовами Бейсик Паскаль Сi
У цьому навчальному посiбнику ми розглянемо одну з найпопулярніших мов високого рiвня - QBASIC Ця мова є унiверсальною (нею можна програмувати рiзнi задачi, повязанi з економiкою промисловiстю науковими дослiдами задачi які виникають у повсякденному життi) та у той же час досить простою, її легко вивчити [1]
Викладений матеріал не може претендувати на абсолютну повноту. Він повинен допомогти вам скоріше розпочати роботу в оточенні QBASIC і освоїти основні засоби створення програм. Велика кількість прикладів і завдань допоможуть вам добре вивчити нові поняття, увесь час контролюючи якість освоєння матеріалу.
2.1 Інструментарій
Починаючи з MS-DOS 5.0 QBASIC змінив старі версії GW-BASIC і BASICA. Найбільша різниця між QBASIC і попередніми версіями – у зручності роботи з ним. Користувач, знайомий з родиною Quick-мов фірми Microcoft (MS QuickC, MS QuickPascal, MS QuickBasic), в оточенні QBASIC відчуває себе більш впевнено. Так, як і попередні версії, QBASIC є інтерпретатором. Це означає, що QBASIC безпосередньо виконує оператори мови, не транслюючи їх в машинні коди.
Порівняно з GW-Basic або BASICA можливості мови QBASIC значно розширені і майже ідентичні мовним засобам компілятора Quick-BASIC. Сумісність така, що будь-яка програма, написана на QBASIC, може бути опрацьована Quick-BASIC-компілятором. І, навпаки, майже будь-яку програму, написану на Quick-BASIC, можна виконати в QBASIC.
Оскільки QBASIC є інтерпретатором, швидкість виконання програми відносно невисока. Крім того при передачі програм іншому користувачу потрібно бути впевненим в тому, що у нього є QBASIC (або Quick-BASIC). Не всім подобається також кожний раз запускати QBASIC для виконання програми. Нарешті, користувач вашої програми має необмежену можливість заміни самого тексту програми або використання його в подальшому. Подібних незручностей допомагає уникнути BASIC-компілятор. Компілятор транслює увесь початковий текст вашої програми один раз і створює готову до роботи програму в машинних кодах – EXE-файл. Швидкість виконання EXE-файлу набагато вища, крім того скомпільовану програму можна передавати іншим без побоювань її заміни.