- •Інформатика
- •1. Складання алгоритмів
- •1.1. Визначення алгоритму
- •Алгоритм повинен бути:
- •1.2. Алгоритми на природній мові
- •1.3 Алгоритми лiнійної структури
- •1.4 Алгоритми розгалуженої структури
- •1.5 Алгоритм циклічної структури
- •1.6 Комбіновані алгоритми
- •1.7 Схематичне зображення алгоритмів
- •Опис символів
- •2 Алгоритмічна мова qbasic
- •2.1 Інструментарій
- •2.2 Система меню
- •Поле опцій
- •Перемикачі
- •Поле вводу
- •Блок контролю
- •Поле списків
- •2.3 Редактор
- •Маркіровка тексту
- •Обробка тексту
- •2.4 Збереження і завантаження програм
- •Збереження
- •Збереження з іншим іменем
- •Завантаження програми
- •2.5 Складання нової програми
- •2.6 Друк програми
- •2.7 Пошук та зміна тексту
- •Пошук тексту
- •Багаторазовий пошук
- •Зміна тексту
- •2.8 Робота з кількома вікнами
- •2.10.1 Елементарні конструкції мови qbasic
- •Символи
- •2.10.2 Чисельні та символьні дані
- •2.10.3 Стандартні функції
- •2.10.4 Вирази
- •2.10.5 Операції та їх приорітет
- •Логiчні операцiї
- •2.11 Оператори мови qbasic
- •2.11.1 Оператор присвоєння
- •2.11.2 Оператор swap
- •2.11.3 Оператори введення-виведення Оператори введення read, data, restore
- •Оператор введення input
- •Оператор виведення print. Функції spc, tab
- •Оператор виведення print using
- •2.11.4 Оператори керування
- •Оператор goto
- •Оператор on…goto
- •Оператори stop і cont
- •Оператори if… then… else
- •Блок умовного переходу в програмі
- •Оператори gosub і return
- •Оператор on...Gosub
- •Цикл while
- •Цикл do
- •Оператор вибору select case
- •2.11.5 Графiчнi оператори Оператор view
- •Оператор screen
- •Оператор circle
- •Оператор window
- •Оператор line
- •Оператор draw
- •Оператор preset, pset
- •Оператор locate
- •2.11.6 Функції і процедури, визначенні користувачем
- •Функції-вираз
- •Власні функції
- •Власні процедури
- •2.11.7 Масиви Оператори option base, dim, erase
- •Встановлення кольорів екрана
- •2.11.9 Робота з файлами
- •2.11.10 Функція eof
- •Перелік посилань
1.2. Алгоритми на природній мові
Прикладами алгоритмів на природній мові є інструкції, якими ми користуємось під час виконання різноманітних робіт, при вмикані побутових приладів та т.ін.
Розглянемо приклади складання алгоритмів. Перший крок алгоритму - початок, останній - кінець.
Приклад 1.1. Скласти алгоритм переходу вулиці з двостороннім рухом на перехресті зі світлофором.
Розв’язок. 1. Початок.
2. Стати на тротуарі.
3. Подивитися на світлофор.
4. При появі зеленого сигналу перейти вулицю.
5. Кінець.
Приведений алгоритм має лiнійну структуру: дії виконуються послідовно одна за одною.
Поставлену задачу можна вирішити iнакше.
Наприклад, якщо не має значення, на якому перехресті переходити вулицю (алгоритм, складений щодо одного конкретного перехрестя ):
Розв’язок. 1. Початок.
2. Стати на тротуарі.
3. Подивитися на світлофор.
4. При червоному чи жовтому сигналі світлофору перейти до п.7; при зеленому сигналі світлофору перейти до п.5.
5. Перейти вулицю.
6. Перейти до п.8.
7. Дійти до наступного перехрестя.
8. Кінець.
Якщо для вирішення поставленої задачі необхідно виконати одну чи іншу дію (йти по одній гілці алгоритму), то такий алгоритм називається алгоритмом розгалуженої структури.
Коли потрібно перейти вулицю тільки на перехресті, то заданий приклад можна вирішити ще таким чином:
Розв’язок. 1.Початок.
2. Стати на тротуарі.
3. Подивитися на світлофор.
4. При червоному чи жовтому світлі перейти до п.3;
при зеленому сигналі світлофора перейти до п.5;
5. Перейти вулицю.
6. Кінець.
У деяких випадках необхідно неодноразово виконувати одні й ті ж дії (багато раз йти по одній гілці алгоритму). Такі алгоритми називаються алгоритмами циклічної структури.
Розглянемо інші приклади складання алгоритмів на природній мові.
1.3 Алгоритми лiнійної структури
Приклад
1.2. Продуктивність
праці 1,2 та 3 бригад складає, відповідно,
та
соток за годину. Скласти алгоритм для
обчислення площі зібранного поля кожною
бригадою окремо за t годин роботи.
Розв’язок. 1. Початок.
2.
Ввести вихідні дані:
![]()
3. Обчислити площі, зібрані кожною бригадою
-
Вивести (надрукувати) результати обчислень:
5. Кінець.
Приклад
1.3. Реактор
заповнений рідиною. Густина рідини -
.
Висота стовпу рідини у апараті - h метрів,
-
прискорення вільного падіння. Скласти
алгоритм для визначення гідравлічного
тиску рідини на дно апарата.
Розв’язок. 1. Початок.
-
Ввести вихідні дані:
.
3.
Визначити гідростатичний тиск:
.
4.
Вывести значення гідростатичного тиску
.
5. Кінець.
Приклад
1.4. Ємкісний
цилiндричний апарат з конічним дном
заповнений рідиною. Густина рідини –
.
Кут при вершині конуса - 2.
Висота стовпа h рідини у апараті - h
метрів. Внутрішній діаметр апарата - D
метрів. Склалгоритм обчислення маси
рідини у апараті.
Розв‘язок. 1. Початок.
2.
Ввести вихідні дані:
![]()
3.
Обчислити висоту конічної частини
апарата, заповненою рідиною:
4.
Обчислити висоту циліндричної частини
апарата, заповненою рідиною:
.
5. Обчислити об'єм цилiндричної та конічної частин апарата, заповненою рідиною:
![]()
-
Визначити об'єм апарата, заповненого рідиною:
.
7.Обчислити
масу рідини у апараті:
.
8.
Вивести результати обчислень
.
9. Кінець.
