3 Організація обліку операцій з інкасування та доміциляції векселів в комерційних банках

         

Найпоширенішим способом розрахунків за векселями стало їхнє інкасування в комерційних банках. Суть інкасування векселів полягає в тому. що банки виконують доручення векселедержателів і беруть на себе відповідальність за пред’явлення векселів у строк платнику і одержання належних платежів. Якщо платіж надійде, вексель повертається боржнику. У разі ненадходження платежу вексель повертається векселедержателю, але з опротестуванням неплатежу. В завдання банку входить точне виконання завдань клієнта по пред’явленню векселя до сплати, отриманню вексельної суми і переводу її на рахунок клієнта, за відрахуванням комісійної винагороди.

Якщо при врахуванні векселів банк зазнає певного ризику, оплачуючи вексель (за мінусом дисконту),то, здійснюючи інкасо векселя, він приймає на себе лише доручення одержати належний за векселем платіж у визначений термін і передати його власнику векселя. Роль банку зводиться лише до точного виконання інструкцій клієнта - векселедержателя. Непоступлення платежу по векселю не залишає банк права на винагороду за послуги і компенсацію інших витрат за векселем.

До інкасування приймаються векселі, в яких місце платежу співпадає з місцезнаходженням якого-небудь банку. Вексель передається для інкасування з надписом про передоручення на ім’я банку, який ставиться на його звороті у вигляді “Сплатіть наказом __ банку. Валюта на інкасо” і засвідчується підписом векселедержателя.

Прийнявши на інкасо векселі, банк зобов’язаний своєчасно переслати їх за місцем платежу і поставити до відома платника повідомленням про надходження документів на інкасо.

В угоді на інкасування векселів передбачається:

1.Право пред’явити вексель до протесту в разі його несплати;

2.Розмір комісійної винагороди (плати за послуги);

3.Компенсація поштових  витрат (порто) і платежів банку за інкасування іногородніх платежів (дамно);

4.Право на компенсацію своїх витрат і отримання комісійної винагороди, якщо опротестований вексель повертається клієнту без оплати.

 Суми, отримані за векселями, прийнятими на інкасування, відображаються на балансових рахунках по дебету рахунку 31 “Рахунки в банках” і кредиту рахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”.

Привабливість інкасової операції для банку полягає не лише у вилученні комісійної винагороди, а й в отриманні у тимчасове розпорядження ресурсів, які можна використовувати для своїх активних операцій. Витрати банку можуть виникнути лише у разі порушень умов ним договору. Для уникнення претензій клієнта банки при інкасування векселів повинні уважно стежити за термінами векселів, якомога точніше дотримуватись інструкцій своїх клієнтів, для чого рекомендується, щоб дані інструкції були задокументовані зі  значно деталізацією. 

Доміциляція векселів - операція обернена інкасуванню. Вона заключається в тому, що банк чи спеціалізована фірма за дорученням векселедавця (платника) приймає на себе зобов’язання здійснити платіж по векселю в установлений термін. Для цього векселедавець або інший платник за векселем вносить на рахунок доміциліанта вексельну суму і обумовлену винагороду за доміциляцію. Оплачені векселі відсилаються клієнтам з відміткою про сплату. Якщо у фірмі або банку відсутні засоби відповідного клієнта для здійснення платежу за пред’явленим векселем, такий вексель до оплати не приймається. Він повертається векселедержателю з відмовою в платежі.

Доміціліант -  платник за векселем, який уповноважує доміціліата здійснити платіж за векселем у місці доміціліції – місцезнаходження доміціліата. Місцезнаходження платника і доміціліата різні. Право доміцілювати вексель, тобто визначити особливе місце платежу (населений пункт, відмінний від місцезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем), належить виключно векселедавцю як у простих, так і в переказних векселях.

Доміциліат – особа, яка є особливим платником за векселем за дорученням і за рахунок доміціліанта. Місцезнаходження такої особи і доміціліанта різні.    

Для трасата доміцілювання має ту перевагу, що звільняє його від турбот, які пов’язані з оплатою векселя. Для векселедержателя доміцілювання корисно в тих випадках, коли він проживає в будь-якому населеному пункті, де немає установи банків. Шляхом доміцілювання векселя в одному з банківських пунктів вексель стає “прийнятним” як для банків, так і для інших осіб, які бажають його придбати; він легше може бути облікований, а при інкасування по такому векселю не потрібно вести накладних витрат (дамно, порто та ін.).

Для доміцілювання векселя трасант у переказних і першопридбавач в простих векселях доручають доміцілювати вексель: перший – трасату, а другий – векселедержателю.

Отже, операція доміциляції є цілком безпечною для банку, що, однак, не означає відсутності відповідальності при її здійсненні. Так, якщо, не сплативши вексель, банк порушив умови договору з клієнтом, останній має право звернутися з судовим позовом на доміциліата з вимогою компенсувати збитки.

Організація здійснення доміціляції здійснюється банками на підставі договору з векселедавцем (за простим векселем), платником або трасантом ( за переказним векселем).

При здійсненні доміціліції платник за векселем бронює певну суму коштів для оплати векселя на окремому рахунку в банку, з якого банк здійснює оплату векселя при пред’явленні його векселедержателем. Банк сплачує вексель лише за умови наявності на окремому рахунку повної суми коштів, необхідних для оплати векселя.

Після укладення угоди про доміціляцію платник має перерахувати кошти у розмірі, достатньому для погашення векселя, на балансовий рахунок банку № 911 “Розрахунки банків за доміцільованими векселями” у строки, що визначені цією угодою.

Пред’явлення до акцепту доміцильованого переказного векселя має бути здійснене в присутності представника банку-доміциліата або через цей банк.