Вплив тренінгу на студентів.

Дослідження свідчать, що тренінг суттєво впливав на студентів експериментальних груп, на їхнє почуття джерела. Герої їхніх оповідань, і самі студенти у своїй реальній поведінці ставали реалістичнішими, відповідальнішими, упевненими в собі; вони частіше прагнули до досягнення власних цілей і намірів, ніж до виконання поставлених перед ними вимог і завдань.

Вплив тренінгу на навчальну діяльність студентів.

Результати обстежень свідчать, що студенти експериментальних груп отримали в цілому кращі результати за тестами основних навиків, за допомогою яких можна було оцінити прогрес студентів у навчанні. Треба зазначити, що найбільшого ефекту досягли в розвитку мовних навиків.

Розвиток особистісної причинності та прагнення до влади. Враховуючи ефекти тренінгу, Р. де Чармс припустив, що студенти, які пройшли тренінг особистісної причинності, повинні відрізнятися від студентів контрольної групи не тільки своєю мотивацією й успіхами у навчанні, а й характером міжособистісних стосунків з іншими людьми. Справді, чи не приводить такий ефект тренінгу до виникнення ефекту джерела у студентів до того рівня, що вони почали сприймати інших людей як пішаків? Студенти висунули дві гіпотези: або в результаті тренінгу в учасників експерименту сформувалось ставлення до інших як до пішаків, або навпаки інших людей вони почали сприймати як рівних, тобто як джерело.

Отож, особистісна причинність, тобто поведінка з наміром спричинити зміни в оточенні, асоціюється з прагненням до влади. Р. де Чармс використав у своїх дослідницьких цілях важливе теоретичне розмежування двох аспектів влади: 1) "персоналізованої влади" — прагнення панувати, домінувати над іншими; 2) "соціалізованої влади" — прагнення використати своє панування на благо інших.

Результати аналізу змісту оповідань студентів (протоколів з проективними оповіданнями) свідчать, що в експериментальних групах простежувалось збільшення показників "соціалізованої влади": в контрольних групах показники "соціалізованої влади" залишилися без змін, а показники "персоналізованої влади" збільшились.

Отже, результати дослідження свідчать, що прагнення до влади в процесі тренінгу набуває більш соціалізованої форми. Егоцентричне прагнення до особистого панування над іншими та маніпуляція іншими як пішаками у власних цілях й інтересах поступаються місцем зосередженому на інших прагненню до "соціалізованої влади", яке характеризується турботою про групові цілі та використанням влади для надання допомоги іншим людям.

Розвиток особистісної причинності залежно від особливостей педагогічного спілкування. Особистісна причинність і відчуття себе джерелом не лише цілеспрямовано формується в експериментальних умовах тренінгу, а й стихійно розвивається в процесі взаємодії студентів із батьками і викладачами.

Для формування особистісної причинності є деякий оптимум директивності батьків із дітьми (студентів із викладачами). Найвищі показники почуття джерела виявили у тих студентів, викладачі яких у своєму спілку, ванні (допомозі) дотримувалися правила "золотої середини": вони зовсім не контролювали своїх студентів і водночас не ігнорували їх. Тобто, студенти з найкращими показниками розвитку особистісної причинності отримували від своїх викладачів помірну допомогу в поєднанні з помірною кількістю директивних вказівок. У таких випадках, коли викладачі надавали занадто велику допомогу, регламентували кожну дію своїх студентів, показники особистісної причинності в студентів були досить низькими. З іншого боку, відсутність будь-якої допомоги зі сторони викладачів також стимулювала формування почуття "пішака", переживання безпорадності у студентів.

Отже, оптимальний баланс між свободою та керівництвом, між самостійністю та допомогою сприяє формуванню особистісної причинності (почуття джерела) у студентів.

Ключові поняття теми

Потреби, мотив і мотивація, цілі, завдання, наміри, бажання, інтереси, стимули, особисті диспозиції, ситуативна мотивація, широта, гнучкість, ієрархізованість мотивації, несвідома та свідома мотивація, класифікація і структура мотивів, динаміка мотивів, трансформація мотивів, методи дослідження мотивів.

Формалізована структура змісту теми

Запитання для самостійного опрацювання

1. Які основні ознаки спрямованості працівника?

2. У чому виявляється потреба в персоналізації і потреба самореалізації працівника?

3. Що означає поняття "мотив"?

4. Дайте визначення поняття "мотивація".

5. Розкрийте зміст понять: "ідеали" і "звички".

6. Що є фундаментальним рушієм людської активності?

7. Назвіть основні цілеутворюючі компоненти.

8. Перерахуйте основні мотиваційні компоненти.

9. Назвіть основні етапи трансформації мотивів.

10. Назвіть основні методи вивчення мотивів.

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи згідні Ви з твердженням, що між поняттям "суб'єкт праці" та "індивідуальність" принципової різниці немає?

2. Чи згідні Ви з твердженням, що між поняттями "спрямованість" та "мотивація" принципової різниці немає?

3. Чи достатньо, характеризуючи "мотив", зазначити такі ознаки: "психологічні властивості суб'єкта, поведінки, які є чинником, особистісної диспозиції"?

4. Чи можна розуміти спрямованість працівника як виявлення усіх притаманних йому спонукань?

5. Чи достатньо, характеризуючи "мотивацію", вказати на такі ознаки: "система факторів, які детермінують поведінку працівника", "характеристика процесу, який стимулює і підтримує активність поведінки на відповідному рівні"?

6. Чи достатньо, характеризуючи професійний інтерес, зазначити, що це "стійке", вибіркове ставлення людини до явищ й об'єктів дійсності?

7. Чи можна вважати достатнім твердження, що "переконання" — це знання, істинність яких для працівника є незаперечною і які є для неї як керівництво до дії?

8. Чи можна стверджувати, що віддалена життєва мета працівника найповніше характеризує його сутність?

9. Чи може у працівника з адекватною самооцінкою виникнути стан психологічної кризи?

10. Чи достатнім є твердження, що джерелом і рушійною силою розвитку особистості є різноманітні протиріччя, які породжуються її діяльністю та умовами життя?

Завдання та проблемні ситуації

1. За якими зовнішніми виявами працівника можна судити про рівень його професійного розвитку та кваліфікаційну підготовку?

2. Як можна психологічно обґрунтувати твердження, що професійний інтерес виникає водночас і як важливий мотив трудової діяльності, і як засіб її ефективності?

3. Американський психолог А. Маслоу розробив ієрархічну теорію потреб. Назвіть основні потреби особистості та розкрийте їх взаємозв'язок.

4. Чи є стан фрустрації закономірним наслідком завищених домагань особистості?

5. У чому може виявлятися негативна та позитивна роль трудових установок у житті працівника?

Література

1. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирование личности. — М 1976.

2. Дмитриева М.А., Крылов A.A., Нафтулеев А.И. Психология труда и инженерная психология / Под ред. A.A. Крылова. — Л.: ЛГУ, 1979.

3. Занюк С. С. Психологія мотивації та емоції. — Луцьк: Волин, держ. ун-т імені Лесі Українки, 1997.

4. Келен Л. М. Особливості трансформування мотивів у процесі професійної переорієнтації вчителів: Автореф. дис. канд. психол. наук. — К., 1998.

5. Мерлин В. С. Лекции по психологии мотивов человека. — Пермь 1971.

6. Хякхаузен X. Мотивация и деятельность. — М., 1986.

7. Юнг К. Психология бессознательного. — М., 1994.