8.3. Психологічні проблеми трансформування мотивів у процесі професійної переорієнтації працівників

В умовах структурних змін в усіх галузях господарства, освіти, науки нового змісту проблема, пов'язана з професійною переорієнтацією безробітних. Загалом її розглядають як процес здобуття індивідом нового фаху з урахуванням раніше сформованих професійних якостей на підставі існуючої системи ціннісних орієнтацій, поглядів, ідеалів. Тобто, професійна переорієнтація передбачає зміну життєвих планів, сформованих професійних якостей, внутрішніх смислових структур безробітного відповідно до нової професійної діяльності. Складності цього процесу полягають у тому, що переорієнтовуються люди, які вже є спеціалістами в попередній професії, а також у тому, що вибір детермінується зовнішніми чинниками. Заданість таких умов засвідчує, передусім, початкову відсутність зв'язку нової діяльності суб'єкта з його досвідом і реальними професійними потребами, а також вимагає довільного формування мотивації вибору нової професії на підставі розуміння наслідків неприйняття рішення. Це призводить до виникнення конфліктів смислової, операційно-технічної та пізнавальної сторін діяльності у процесі перекваліфікації. Нерозв'язання індивідом таких конфліктів призводить до припинення перенавчання і до безробіття. Мотиваційні конфлікти переживає кожен другий слухач, а за статистичними даними близько 10 % перекваліфікованих осіб знову стають безробітними [4]. Це, крім повторного травмування психіки індивіда, вимагає ще й додаткового фінансування служб зайнятості з державного бюджету.

Досліджуючи проблеми мотивації, психологи наголошували на: зв'язку формування мотивів з минулим досвідом суб'єкта (С. Л. Рубінштейн), ієрархізації та підпорядкуванні мотивів (О. М. Лєонтьєв й інші), ролі пізнавальних й емоційних компонентів у мотиваційних процесах (І. Д. Бех, М. Й. Боршевський, В. А. Іванніков, В. І. Ковальов, К. Левін, К. Обуховський), ситуативному розвитку мотивації (В. К. Вілюнос), детермінації вибору фіксованою установкою (Д. М. Узнадзе), порушенні процесів смисло-утворення (Б. С. Братусь, Б. В. Зейгарник, Л. С. Цвєткова), опосередкованості мотивації (В. П. Казимиренко, Н. В. Чепелєва, X. Хекхаузен), впливу суб'єктивної цінності мети та ймовірності успіху на виникнення спонук (A. Atrinson, G. Rotter).

У мотиваційному процесі важливу роль відіграє особистісний смисл майбутньої дії (О. Г. Асмолов, Л. С. Виготський, Д. О. Лєонтьєв, В. Франкл, Т. М. Титоренко й інші). Творення смислу полягає у вдатності породжувати, творити його, а не володіти ним зараз.

Нині добре вивчено й обґрунтовано певні проблеми професійного самовизначення, проведення профорієнтаційної роботи, зі старшокласниками (Е. Гінзберг, Є. А. Клімов, В. В. Синявський, Д. Сьюгар, В. Ф. Сахаров, Й. Холанд, Б. О. Федоришин). Щодо мотивів вибору професії у цьому віці та її впливу на навчальний процес опубліковані роботи М. І. Алєксєєвої, О. Ю. Голомшток, Д. М. Заваліненої, Є. М. Павлютенкова й ін. Проблеми динаміки мотивації на різних рівнях профп ід готовий розглядали Р. С. Вайсман, В. М. Дружинін , Н. О. Сирнікова, В. Д. Шадріков й ін. Взаємозв'язок задоволеності роботою як результат реалізації значущих мотивів досліджували В. Є. Мільман, А. В. Філіпов, вплив мотивів вибору на процес адаптації — В. Г. Асєєв, Б. Ф. Баєв, Г. А. Балл, Г. В. Ложкін, В. А. Семиченко, психологічні проблеми безробіття та закономірностей процесу переорієнтації вивчали Л. Пельцман, В. П. Петров.

Проблема професійної переорієнтації є новою для вітчизняної науки, а накопичений теоретичний і практичний матеріал стосується здебільшого профорієнтаційної роботи зі старшокласниками, як ми вже зауважували. Науковий здобуток із проблем безробіття — достатнє вивчення їх соціологічних, економічних та правових аспектів. Психологічний доробок зводиться до вивчення поведінки та динаміки психічного стану безробітних на етапах незайнятості (О. А. Гордієнко, Л. Пельцман, Г. С. Пошевнєв, В. П. Петров). Вивчення особливостей формування та трансформації мотивів безробітних вчителів досліджував Л. М. Кален.

Основна проблема професійної переорієнтації безробітних — виникнення кризи перенавчання, що знижує ефективність цього процесу, а також може приводити до відмови індивіда від освоєння нового фаху і безробіття. Проаналізувавши це питання, з'ясували, що причинами їх виникнення є: вікові, професійні, мотиваційні (Б. Г. Ананьєв, Є. М. Котульський, Ю. М. Кулюткін, І. О. Степанова й ін.). Психологічними детермінантами виникнення мотиваційних криз є: відстороненість професійної діяльності від внутрішніх смислових структур особистості (А. І. Земченко, А. Т. Шмельов, В. А. Ядов), нечіткість формулювання мети (В. Д. Шадріков), невідповідність мотивів професійної діяльності їхній силі та стійкості (М. І. Алєксєєва, В. І. Ковальов , В. М. Дружинін) [4].

Отже, проблема професійної переорієнтації безробітних є новою і вимагає уваги психологів, обґрунтування її теоретично-методологічних орієнтирів, удосконалення психологічного забезпечення профорієнтаційної роботи. Важливе значення для успішної перекваліфікації працівників мають мотиваційні фактори.

Безробітні працівники формують мотиви вибору нової професії за допомогою механізмів вольової регуляції. Внутрішні мотиви формують через апеляцію до сформованих цінностей, які довільно актуалізує індивід, та через неусвідомлене створення ілюзорного образу нової професії.

Неадекватна сформованість мотивів вибору нової професії призводить до виникнення конфліктів настановчо смислового рівня. Підтримка навчальної діяльності безробітних працівників вимагає трансформації мотивів вибору професії відповідно до вимог нової професійної діяльності.

Трансформація мотивів вибору професії відбувається через зміну їх змісту та структури. Особливості трансформування мотивів полягає у корегуванні образу професії психолога, його рефлексії та творенні смислів із професійної діяльності, а не зі свідомості, як при виборі професії.

Причинами формування неадекватної мотивації вибору професії є активізація механізмів психологічного захисту особистості, що приводить до перебільшення в уявленнях відображення професії, а також інформації на обмеженість щодо особливостей професійної діяльності психолога та сфери його компетенції.

Професійна робота з безробітними — формування активності суб'єкта у виборі нової професії.