
- •Розділ 1. Методологічні та теоретичні основи психології праці
- •1.1. Предмет і основні завдання психології праці
- •1.2. Методологічні та теоретичні аспекти психології праці
- •1.3. Зв'язок психології праці з іншими науками
- •1.4. Психологія праці як професія і навчальна дисципліна
- •Розділ 2. Виникнення та становлення психології праці як самостійної науки
- •2.1. Початок формування психології праці
- •2.2. Виникнення прикладної психології праці. Психотехніка та наукова організація праці
- •3.2. Трудовий пост і його структура
- •3.3. Предмет, засоби, знаряддя, умови праці як компоненти трудового поста
- •Вимоги до фізичних факторів робочого середовища
- •Вимоги до хімічних факторів робочого середовища
- •Розділ 4. Суб'єкт праці та його структура
- •4.1. Природні властивості індивіда
- •4.2. Індивідуально-психологічні властивості суб'єкта праці
- •Індивідуально-психологічні властивості суб'єкта діяльності
- •Психомоторні властивості.
- •Мова і мовлення.
- •Мнемонічні властивості.
- •Імажинітивні властивості.
- •Орієнтувальне планування.
- •Організаційне планування.
- •4.3. Домінуючий емоційний фон й особистісні характеристики працівника
- •Структура свідомості.
- •4.4. Статево-вікова мінливість суб'єкта праці
- •Рівень діяння.
- •Рівень дій.
- •Рівень макроелементів дії.
- •Рівень мікроелементів дії.
- •Розділ 5. Методи психології праці
- •5.1. Методи побудови теорії психології праці
- •Взаємозв'язки між різними типами знання.
- •5.2. Емпірико-пізнавальні методи
- •Метод опитування.
- •Метод бесіди. Інтерв'ю.
- •Аналіз документів. Метод аналізу продуктів діяльності.
- •Функціональні продукти діяльності.
- •5.3. Методи професійної психодіагностики
- •5.4. Перетворюючі методи в психології праці
- •5.5. Математично-статистичні методи опрацювання та інтерпретації даних
- •Основні поняття математичної статистики.
- •Рангова кореляція Спірмена
- •Процедура експерименту.
- •Визначення цільових ознак.
- •Визначення прогностичних ознак.
- •Виявлення функції зв'язку.
- •Інтерпретація й аналіз даних.
- •Форма подання результатів дослідження, завершення.
- •Універсальні психодіагностичні методики.
- •Оцінка психічного розвитку.
- •Розділ 6. Психологічне вивчення професій
- •6.1. Професіографія та її цілі
- •6.2. Принципи і методи професіографії
- •Етапи психологічної професіографіі.
- •6.3. Особистісні методи професіографії
- •6.4. Використання професіограм у виробничій і психологічній практиці
- •Розділ 7. Класифікація професій
- •7.1. Огляд психологічних класифікацій професій
- •7.2. Багаторівнева психологічна класифікація професій
- •7.3. Класифікація трудової діяльності за мотиваційними факторами
- •Розділ 8. Мотиви професійної діяльності
- •8.1. Психологічні проблеми мотивації трудової діяльності
- •8.2. Класифікація та структура мотивів
- •8.3. Психологічні проблеми трансформування мотивів у процесі професійної переорієнтації працівників
- •8.4. Методи дослідження мотивів
- •8.5. Мотиваційні тренінги
- •Категорії мотивації досягнення.
- •Очікування успіху (оу).
- •Похвала (схвалення).
- •Потреба в уникненні неуспіху (пун).
- •Процедури активізації мотивації досягнення.
- •Міжособистісна підтримка.
- •Етапи формування (засвоєння) мотиву досягнення.
- •Психолого-педагогічні ефекти тренінгу мотивації досягнення.
- •Тренінг причинних схем.
- •Вплив причинних схем на поведінку.
- •Програма зміни причинних схем.
- •Зв'язок причинних схем з емоціями.
- •Тренінг особистішої причинності.
- •Підготовка й організація робити викладачів.
- •Методика дослідження ефективності тренінгу особистісної причинності.
- •Ефективність тренінгу особистісної причинності.
- •Вплив тренінгу на студентів.
- •Вплив тренінгу на навчальну діяльність студентів.
- •Розділ 9. Психологічні проблеми формування професійних кадрів
- •9.1. Основні етапи розвитку професійної орієнтації у промисловій практиці
- •9.2. Психологічне консультування працівників
- •9.3. Прогнозування і планування кар'єри
- •9.4. Основні напрями, галузі та принципи психологічного консультування
- •Розділ 10. Психологічні основи професійного відбору, підбору, розміщення та атестації кадрів
- •10.1. Психологічні поняття та критерії професійної діяльності
- •10.2. Прогнозування успішності діяльності працівника
- •Етапи розроблення системи прогнозування успішності.
- •Процедура знаходження валідності.
- •Вимоги до процедури дослідження професійно значимих властивостей.
- •Надійність методик.
- •Диференційованість методик.
- •Принцип наукової обґрунтованості.
- •Принцип об'єктивності.
- •Принцип практичності.
- •Психологічні рекомендації та поради.
- •10.3. Технології професійного підбору працівників в організаціях
- •Психологічні тести.
- •Організаційно-управлінські ігри.
- •Розділ 11. Психологічні питання професійної підготовки кадрів
- •11.1. Психологічні проблеми виробничого навчання
- •11.2. Формування професійних умінь і навиків
- •11.3. Активні методи навчання працівників
- •Процедура рольової гри.
- •Розділ 12. Психологічні питання трудової адаптації і стабілізації робочих кадрів
- •12.1. Виробнича адаптація, її сутність і види
- •12.2. Критерії та методи оцінювання адаптації робочих кадрів
- •12.3. Психологічні особливості адаптації осіб зрілого та похилого віку
- •Розділ 13. Психологічні аспекти підвищення професійної працездатності працівника
- •13.1. Психологічні стани, які зумовлюють працездатність
- •13.2. Фактори та закономірності змін працездатності
- •13.3. Психологічні методи корекції та профілактики несприятливих функціональних станів
- •Розділ 14. Психологічні питання безпеки праці
- •14.1. Фактори безпеки праці та їхній взаємозв'язок
- •Розділ 14. Психологічні питання безпеки праці
- •14.1. Фактори безпеки праці та їхній взаємозв'язок
- •14.2. Методи вивчення й аналіз причин нещасних випадків
- •14.3. Психологічні засоби підвищення безпечної поведінки працівників у професійній діяльності
- •Розділ 15. Психологічні аспекти формування, розвитку, корекції резервних можливостей працівника
- •15.1. Розвиток і корекція особистості працівника — пріоритетне завдання психології
- •15.2. Нейролінгвістичне програмування на службі актуалізації резервних можливостей працівника
- •15.3. Соціально-психологічний тренінг як засіб формування, розвитку та корекції можливостей працівника
- •Цілі групи.
- •Норми групи.
- •Структура групи.
- •Згуртованість групи.
- •Фази розвитку групи.
- •Орієнтовний перелік принципів.
- •15.4. Методика психологічної релаксації і відновлення
- •Керування емоціями
- •Розділ 16. Соціально-психологічні проблеми взаємовідносин у трудовому колективі
- •16.1. Соціально-психологічні феномени в групі
- •16.2. Психологія ділового спілкування
- •Структура ділової бесіди
- •16.3. Методи забезпечення результативного спілкування
- •16.4. Конфлікт, його структура та причини виникнення, реагування на конфліктну поведінку працівника
- •Розділ 17. Психологія переговорів
- •17.1. Підготовка до переговорів
- •17.2. Розроблення стратегії і тактики переговорів
- •17.3. Методи ведення переговорів
- •17.4. Аналіз поведінки партнера та самоаналіз
- •17.5. Завершення переговорів. Підведення підсумків
- •Підсумковий контроль навчального матеріалу Контрольні завдання і групи складності
- •Контрольні завдання II групи складності
- •Контрольні завдання III групи складності
- •Глосарій
Аналіз документів. Метод аналізу продуктів діяльності.
Психолог на виробництві вивчає яку-небудь проблему не ізольовано, а пов'язує з її багатьма явищами і фактами, в тому числі й такими, які можуть стати потрібним вихідним матеріалом для отримання нових даних. Тому часто використовують такий метод, як аналіз продуктів діяльності. Суть методу — реконструкція властивостей, особливостей суб'єкта праці за проміжними та кінцевими продуктами його цілеспрямованої активності. Оскільки дуже часто психолога можуть цікавити потенціальні можливості людини, яка зайнята тією чи іншою працею, то недоцільно обмежуватися розглядом продуктів діяльності спеціаліста з обов'язкового виробничого завдання.
Продукти діяльності можуть бути не тільки матеріальними. Розглянемо питання про оглядове групування результатів, продуктів діяльності.
Матеріальні, матеріалізовані, документально зафіксовані продукти діяльності. До цієї категорії належать:
а) продукти сільського господарства, лісового господарства, будівництва, промисловості, народних художніх промислів тощо. Предмет розглядання — внесок працівника в продукцію відповідно до своїх обов'язків (кількість і якість продукції, брак і його особливості);
б) створені працівником інструменти, пристосування, основні варіанти оформлення робочого місця;
в) підготовлені документи, ділові записи (наприклад, у передбачених на відповідних робочих посадах змінних журналах та ін.), доповідні записки, розпорядження, накази (якщо вивчають роботу керівника), плани, звіти, методичні розроблення, публікації, рукописи (якщо вивчають роботу працівника науково-технічного профілю) й інші прояви письмової мови; заявки на винаходи тощо;
г) результати образотворчої, графічної праці (рисунки, схеми, карти, ескізи, картини, гравюри);
ґ) результати праці з упорядкування речових й інформаційних матеріалів (набрані тексти, якщо йдеться про підібрані інформаційні матеріали, бібліографічні показники);
д) фіксовані соціальні перетворення (створені заклади, їхні підрозділи, підібрані контингенти робітників, об'єкти робіт, упроваджені та функціонуючі організаційні системи й ін.).
Функціональні продукти діяльності.
Цю групу продуктів активності людини важко виявити для об'єктивного вивчення, проте її принципово треба брати до уваги. До цієї категорії продуктів діяльності можуть належати:
а) громадські настрої в контактному колективі, які створюють його члени (засобами особистого прикладу, генеруванням напруженості, конструктивними пропозиціями, "миротворчими" функціями, "закулісними" інтригами й ін.), психічний клімат;
б) усні виступи на виробничих нарадах, доповіді, лекції, цикли лекцій й інші акції, які формують думки працівників, акти ділового спілкування (починаючи від реплік, закінчуючи вчинками в критичних ситуаціях), факти активної участі у нарадах, дорадчих органах, акти обміну досвідом, консультування педагогічних, організаційних функцій тощо.
Такі результати недооцінювати не можна, оскільки вони можуть створити корисні (або негативні) соціальні ефекти ланцюгових реакцій, які виходять далеко за межі контактного трудового колективу, і спричиняти масові рухи (наприклад, страйки, різні творчі починання). З одного боку, ці явища характеризують процес діяльності, їх можна розглядати і як результат, продукт, оскільки вони є породженням психіки людини;
в) прирощення до знань, умінь, навиків, ставлення людей, які створюються в ході педагогічної, організаційної, просвітницької, художньо-виховної роботи.
Продукти діяльності кожного окремого працівника (або групи людей) — це не проста, різнорівнева система. Тому під час дослідження треба складати деталізовану програму. Крім деталізованої програми аналізу, треба акцентувати увагу на такі чинники:
а) систематичність, всебічність при підборі фактів;
б) вивчення зазначених фактів об'єктів, які розглядають відповідно до умов життя та діяльності суб'єктів дослідження;
в) обов'язковість не тільки опису виявленого факту, а й констатування того, за яких умов виник цей продукт, яким був рівень підготованості суб'єкта діяльності, рівень самостійності (що було жорстко зумовлено й виникло внаслідок власної активності) та стан.
Варто зауважити, що метод аналізу (саме психологічного) продуктів трудової діяльності у своєрідній формі розвинутий у палеоархеології — є цікаві реконструкції психіки первісної людини за археологічними знахідками [9].