Література

1. Глущик С. В. Сучасні ділові папери: навч. посіб. для вищ. серед. учб. закл. / С. В. Глущик, О. В. Дияк, С. В. Шевчук. – К. : А.С.К., 2003. – 400 с.

2. Зубков М. Г. Сучасна українська ділова мова: підруч. для вищ. та серед. спец. навч. закл. / М. Г. Зубков. – 4-те вид. – Х. : Торсінг, 2003. – 448 с.

3. Кацавець Г. М. Мова ділових паперів : підруч. для студ. вищ. навч. зал. / Г. М. Кацавець, Л. М. Паламар. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К. : Алерта, 2006. – 327 с.

4. Мозговий В. І. Українська мова у професійному спілкуванні : Модульний курс / В. І. Мозговий. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : ЦНЛ, 2006. – 592 с.

5. Анніна І. О. Російсько-український словник / І. О. Анніна, Г. Н. Горюшина, І. С. Гнатюк. – К. : Абрис, 2003. – 1424 с.

6. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь : ВТФ „Перун”, 2003. – 896.

7. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь : ВТФ „Перун”, 2005. – 1728 с.

8. Єрмоленко С. Я. Українська мова : короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, О. Г. Тодор : за ред. С. Я. Єрмоленко. – К. : Либідь, 2001. – 222 с.

9. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики : Словники XXI століття / С. Караванський. – К. : Вид. центр „Академія”, 1998.

10. Кисельова О. О. Російсько-український словник географічних термінів / О. О. Кисельова. – Луганськ, 1998.

11. Російсько-український словник наукової термінології. Біологія. Хімія. Медицина. – К. : Наук. думка, 1996. – 694 с.

12. Скрипник Л. Г. Власні імена людей : словник-довідник / Л. Г. Скрипник, Н. П. Дзятківська. – К. : Наук. думка, 1996. – 336 с.

13. Словник іншомовних слів / уклад. С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. – К. : Наук. думка, 2000. – 267 с.

14. Словник синонімів української мови : в 2 т. / А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. – К. : Наук. думка, 2001. – Т. 1. – 1027 с., Т. 2. – 960 с.

15. Українська мова. Енциклопедія / редкол. В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співавтори), М. П. Зяблюк та ін. – К. : „Укр. енцикл.”, 2000. – 752 с.

16. Фразеологічний словник української мови : у 2 кн. / В. М. Білоноженко, В. О. Винник, І. С. Гнатюк, В. Й. Горобець та ін. – К. : Наук. думка, 1999. – Кн.. 1. – 528 с., Кн.. 2. – 1999. – 981 с.

17. Шевчук С. В. Російсько-український словник ділового мовлення / С. В. Шевчук. – К. : Вища шк., 2001.

Заняття 6

Стилі сучасної української літературної мови у

професіональному спілкуванні.

Орфографія

Контрольні питання

1. Функціональні стилі сучасної української мови.

2. Основні ознаки функціональних стилів.

3. Правопис слів іншомовного походження.

Завдання мисленнєво-творчого та тренувального характеру

1. Підготуйтеся до висвітлення контрольних питань.

2. Прочитайте виразно тексти. Визначте тему, головну думку кожного тексту. Випишіть ключові слова й словосполучення. Визначте стиль текстів, тип мовлення, обґрунтуйте свій вибір. До якої тематичної групи належать слова, що найбільш яскраво передають головну думку?

а) Гіллястий кущ або невелике (2 – 4 м заввишки) дерево родини жимолостевих. Плід – червона куляста кістянка. Цвіте в травні-червні. Поширена по всій території України. Широко вирощується на присадибних ділянках. У плодах є цукор, флавоноїди, пектинові, дубильні речовини, вітамін С, β-каротин. Плоди цієї рослини (свіжі, протерті з цукром, перероблені на джем, сік тощо) вживають при нервовому збудженні, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі й спазмах судин (З книги).

б) Ця квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь ніздрювату снігову скоринку, прогріваючи собі тісненьку й скромну проталину, пнеться цупкий паросток, схожий на цибульку. Сьогодні – це біло-зеленаво-жовтуватий хвостик, завтра – це вже довгий зелений листок з тоненькою стрілкою всередині. Ще за день брунька на кінці стрілочки розквітає враз твердою білою кашкою. У квітні визорює так густо, що земля знову стає біла й зелена від рясного холодного цвіту (За Ю. Смоличем).

в) Оскільки мова – це концентрація мудрості й досвіду, то втрата її веде до порушення суспільної гармонії, законів людської еволюції. Вона неповторна гілка на древі людства, з пониженням якої хиріє й зубожіє все древо. Втрата народом мови – це трагедія всіх трагедій, бо тоді губиться весь попередній досвід, зафіксований у ній. Культура змінює свій генетичний код, а народ відчужується від традицій, звичаїв, духу предків, потрапляє в іншу духовну атмосферу й свідомо чи несвідомо страждає (К. Мотрич).

3. Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Сформулюйте визначення понять екологічна культура, екологічна етика, екологія душі. Яка наука вивчає ці поняття? У якому класі варто пропонувати учням для вивчення ці поняття?

У витворах природи – хай то буде сніжинка, чи кристал, чи рослинка, чи струмок, який тече між трав’янистими берегами, – криється краса гармонії.

Нині дедалі більшого значення для людства набуває екологічна етика як самостійний і особливий елемент духовної культури кожної особистості. Без додержання вимог екологічної етики неможливе екологічно правильне регулювання взаємозв’язків людства та природи, екологічна культура людини.

Сьогодні виникло нове, дещо незвичне поняття – екологія душі. Під ним розуміють виховання з раннього дитинства гуманного ставлення до всього навколо, до матері-природи, відродження найкращих народних звичаїв, обрядів, любов до рідної мови, пісні, поетичного слова.

Сенс людського життя – у досягненні краси, гармонії, у самовираженні. Якщо кожен з нас щодня робитиме щось досконаліше, ніж учора, й робитиме це свідомо, то це його зосередження неминуче відобразиться в його свідомості, змінить його поведінку на краще.

Гармонія з природою схожа на гармонію з другом – ви не можете потискувати йому праву руку й рубати ліву (З підручника „Основи екології”).

Продовжіть текст власними міркуваннями про гармонію людини з природою.

4. Доберіть українські відповідники до іншомовних слів.

Аномалія, генеза, горизонт, ембріон, інфекція, клумба, ландшафт, масштаб, вакабулярій, теологія, нотабене, пейзаж, фактор.

5. Напишіть твір-мініатюру „Мій університет (факультет, інститут)”, уживаючи слова іншомовного походження: атестат, диплом, пріоритет, декан, директор, інновація, модуль, інформація, фонд, спеціаліст, стипендія, контракт, принцип, ситуація.