- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Кількість споруджень та трудовитрати на фортифікаційне обладнання опорного пункту танкового взводу, що підсилений механізованим відділенням.
- •Нормативи на обладнання фортифікаційних споруд з урахуванням пори року та місцевих умов.
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Нормативи на обладнання фортифікаційних споруд з урахуванням пори року та місцевих умов.
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Тактико-технічні характеристики маскувальних комплектів
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Основні характеристики табельних куткових відбивачів
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи міношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиду-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристики саперних дротів
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
Заняття №1:“Обладнання опорного пункту механізованого (танкового) взводу”.
Групове заняття
Навчальні питання:
1. Елементи опорного пункту механізованого (танкового) взводу.
2. Організація та послідовність інженерного обладнання опорного пункту взводу із застосуванням засобів механізації, вручну, в особливих умовах і взимку.
3. Маскування табельними інженерними засобами і місцевими матеріалами бойової техніки, окопів та інших фортифікаційних споруджень.
4. Застосування інженерних засобів захисту від ВТЗ з метою захисту бойової техніки.
Перше навчальне питання: “Елементи опорного пункту механізованого (танкового) взводу”.
Опорний пункт взводу – це район місцевості, на якому механізований (танковий) взвод із засобами посилення розташовується у бойовому порядку і створює:
- систему вогню для ведення кругової оборони;
- систему інженерних загороджень для захисту позицій;
- устатковує його в інженерному відношенні;
- знаходиться в готовності до відбиття наступу противника, з метою нанести йому втрат, утримати позицію яку він займає та створити умови для переходу в наступ.
Взвод обороняє опорний пункт по фронту – до 400 м. та в глибину – до 300 м. Опорний пункт механізованого взводу складається з:
- позицій відділень;
- вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і приданих вогневих засобів;
- командно-спостережного пункту командира підрозділу;
По всьому фронту опорного пункту механізованого взводу відривається суцільна траншея, яка з’єднує одиночні (парні) окопи для особового складу механізованих відділень, окопи для бойових машин піхоти, танків, протитанкових керованих ракетних комплексів (ПТКРК) й інших вогневих засобів та укриття для особового складу.
Від опорного пункту в глибину оборони відривається хід сполучення, який обладнується для ведення вогню.
Траншея, окопи і хід сполучення мають забезпечувати ведення флангового і перехресного вогню по противнику, що атакує, прихований маневр і розосередження вогневих засобів, а також введення противника в оману відносно побудови оборони взводу.
Перша траншея є переднім краєм оборони і обороняється взводами першого ешелону. Вона має забезпечувати добре спостереження за противником, найкращі умови для створення зони суцільного багатошарового вогню всіх видів перед переднім краєм, на флангах, в проміжках і ведення вогню з глибини оборони.
Друга траншея обороняється взводом другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на віддаленні 300-600 м від першої траншеї з таким розрахунком, щоб взвод, який її обороняє, був здатен своїм вогнем підтримувати підрозділи, що займають першу траншею, а також вести вогонь на підходах до переднього краю оборони і прикривати вогнем загородження перед ним.
Третя (четверта) траншея обороняється взводами рот другого ешелону батальйону. Вона обладнується на віддаленні 600-1000 м від другої (третьої) траншеї з таким розрахунком, щоб розташовані в ній вогневі засоби могли вести вогонь у смузі між другою третьою (четвертою) траншеями, а на окремих ділянках і перед переднім краєм оборони.
Хід сполучення використовується для прихованого маневру підрозділами, ведення бою з противником, що вклинився в оборону, евакуації поранених і постачання боєприпасів та продовольства.
Опорний пункт танкового взводу складається з:
- вогневих позицій танків і приданих засобів.
Схема опорного пункту танкового взводу
Придані танковому взводу механізовані підрозділи, зазвичай займають позиції попереду танків, або у проміжках між ними та на флангах взводу.
Проміжки між позиціями і опорними пунктами взводів прикриваються інженерними загородженнями. БМП і танки в опорному пункті взводу розташовуються по фронту і в глибину з інтервалом до 200 м.
Вогневі позиції для них обираються з урахуванням умов місцевості, як на передніх, так і на зворотних схилах висот з таких міркувань, щоб забезпечувалось:
- спостереження за противником і ведення вогню на граничну дальність прямим наведенням із гармат, кулеметів і ПТКРК;
- взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту;
- кругова оборона;
- приховане розташування вогневих засобів і маскування.
БТР займають вогневі позиції, як правило, в глибині опорного пункту так, щоб забезпечувалась можливість ведення вогню із кулеметів переважно в сторони флангів і в проміжки.
Придане механізованому взводу протитанкове відділення може розташовуватися на позиціях механізованих відділень, а гранатометне відділення – у проміжках між ними або на фланзі опорного пункту взводу. Передбачається можливість маневру цих відділень в ході бою на найбільш небезпечний напрямок і для заняття кругової оборони.
В опорному пункті взводу і на його флангах можуть займати вогневі позиції протитанкові засоби і танки, які не підпорядковані командиру взводу.
Вогневі позиції повинні бути приховано розташовані та ретельно замасковані.
Інженерне обладнання місцевості, яку займає підрозділ, містить заходи щодо улаштування споруд:
- для ведення вогню – окопи та позиції;
- для захисту особового складу – відкриті та перекриті щілини, окопи, бліндажі, сховища, траншеї та ходи сполучення;
- для захисту транспортних машин – окопи, сховища та укриття.
Черговість інженерного обладнання встановлюється командиром взводу. Воно повинне починатися негайно одразу після прибуття підрозділу в призначений район або на позицію.
Друге навчальне питання: “Організація та послідовність інженерного обладнання опорного пункту танкового взводу із застосуванням засобів механізації, вручну, в особливих умовах і зимою”.
Шляхом розповіді та показу підготовлених плакатів роз’яснити, як організується фортифікаційне обладнання опорного пункту танкового взводу із застосуванням засобів механізації і використанням табельних засобів та місцевих матеріалів. Окремі положення навчальних питань, з метою більш глибокого усвідомлення їх змісту обговорюються з тими, хто навчається шляхом співбесіди.
Інженерне обладнання місцевості є одним з найважливіших заходів забезпечення бою, що сприяє стійкості й активності оборони. Воно має відповідати бойовому порядку і характеру майбутнього бою.
Ефективність інженерних споруд стосовно захисту особового складу та бойової техніки від звичайних засобів ураження доцільно розглянути на прикладі танкового окопу.
Окоп закриває земляною товщею ходову частину і найбільш слабку броню корпусу. Висота частини танка, розташованого в окопі, що піднімається над бруствером, складає 0,9-1 м, тоді як висота танка, що атакує, досягає 2,7 м. При однакових балістичних даних гармат дальність прямого пострілу по танку, що атакує, дорівнює 2100 м, а дальність прямого пострілу по укритому в окопі танку - 1000 м. Тому, перш ніж танк, що атакує, вийде на дистанцію прямого пострілу до танка, який розташований в окопі, він повинний пройти близько 1000 м, обстрілюваний танком з окопу. Важливо і те, що площа цілі, яку представляє танк, що атакує, досягає 6м2, а площа танка, що знаходиться в окопі, близько 1,5м2, тобто в чотири рази менше.
Інженерне обладнання місцевості включає:
- обладнання окопів, траншей, ходів сполучення для особового складу;
- обладнання основних і запасних вогневих позицій танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), гармат і інших вогневих засобів,
- командно-спостережного пункту командира взводу,
- бліндажу,
- інженерних загороджень і маскування.
При не стійкому ґрунті окопи підсилюються одягом крутостей.
Опорні пункти, траншеї, вогневі позиції і ходи сполучення обладнуються з урахуванням:
- вигідних умов місцевості,
- вимог захисту від зброї масового ураження і запалювальних засобів.
Вони мають забезпечувати ведення фронтального, флангового, кинджального і перехресного вогню.
Послідовність і терміни інженерних робіт визначаються старшими командирами в залежності від умов обстановки, наявності часу, сил і засобів.
Взвод приступає до інженерного обладнання опорного пункту після вибору командиром взводу вогневих позицій танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), позицій відділень, установок протитанкових керованих ракет, гармат, гранатометів і визначення танкам та іншим вогневим засобам - секторів обстрілу, а відділенням смуг вогню.
Під час переходу до оборони за умов безпосереднього зіткнення з противником механізовані (танкові) підрозділи здійснюють інженерні роботи в ході бою під вогнем противника. У цих умовах необхідно як найшвидше виконувати інженерні роботи, щоб скоротити можливі втрати особового складу від вогню противника. Танкові підрозділи, що знаходяться в другому ешелоні, відривають окопи і на вогневих рубежах.
Під час переходу до оборони за умов відсутності зіткнення з противником, інженерне обладнання опорного пункту механізованого (танкового) взводу здійснюється в наступній послідовності:
У першу чергу:
- встановлюються дротяні й інші загородження перед переднім краєм опорного пункту (вогневими позиціями) взводу;
- розчищаються смуги огляду та обстрілу;
- відриваються одиночні (парні) окопи для стрільців, кулеметників, снайпера і гранатометників, які з’єднуються в окоп на відділення, а в подальшому обладнується суцільна траншея;
- обладнуються окопи на основних вогневих позиціях танків, БМП (БТР), ПТКРК та інших вогневих засобів;
- облаштовується командно-спостережний пункт взводу;
- відриваються і обладнуються перекриті щілини на відділення і кожний екіпаж;
- встановлюються загородження на флангах та в глибині опорного пункту взводу.
В другу чергу
- відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), ПТКРК й інших вогневих засобів, а також ходи сполучення до танків, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів), до командно-спостережного пункту взводу і в тил;
- обладнуються бліндажі на кожне відділення (екіпаж, обслугу);
- обладнується суцільна траншея в батальйонному районі оборони;
- додатково встановлюються загородження перед переднім краєм, на флангах й у проміжках між сусідніми опорними пунктами.
Надалі:
- опорний пункт взводу, позиції відділень та вогневих засобів удосконалюються у бойовому та господарчому відношенні, хід сполучення в тил пристосовується для ведення вогню;
- улаштовується бліндаж на командно-спостережному пункті взводу;
- обладнуються фальшиві вогневі позиції, ділянки траншей та інші об’єкти
За умов відсутності зіткнення з противником для риття окопів для танків, БМП (БТР), траншеї, ходу сполучення застосовуються землерийні машини, вибухові речовини та вбудоване бульдозерне обладнання.
Окоп для стрільби з автомата стоячи.
На обладнання окопу піхотною лопатою необхідно 2,5 люд.-год., саперною лопатою – 1,5 люд.-год.
Окоп для стрільби з кулемета стоячи.
На обладнання окопу піхотною лопатою необхідно 4 чол.-год., саперною лопатою – 2,5 чол.-год.
Окоп для ручного протитанкового гранатомета.
На обладнання окопу піхотною лопатою необхідно 2,5 люд.-год., саперною лопатою – 1,5 люд.-год.
Окоп для танка з круговим обстрілом.
На обладнання окопу (без бліндажа) за допомогою танка з бульдозерним обладнанням необхідно
0,6 маш./год. і 5 люд./год.
Окоп для БМП з круговим обстрілом.
На обладнання саперною лопатою необхідно 65 люд/год. або з застосуванням ПЗМ-3 0,3 маш./год.
і 8 люд./год.
Перекрита щілина на екіпаж (відділення).
На обладнання щілини з перекриттям з колод потрібно: при ритті піхотною лопатою - 50 (45) люд.-год.; саперною лопатою – 24 (20) люд.-год. Матеріали: круглий ліс - 2,4 (2,3) м3, дріт діаметром 3 - 4 мм - 4 кг. (цифри в дужках визначені для обладнання перекритої щілини на екіпаж).
Під час переходу до оборони за умов відсутності зіткнення з противником, інженерне обладнання опорного пункту танкового взводу, який посилений механізованим відділенням здійснюється у наступній послідовності:
У першу чергу:
- встановлюються дротяні та інші загородження перед переднім краєм опорного пункту (вогневими позиціями) взводу;
- розчищається місцевість для покращення умов спостереження і ведення вогню;
- влаштовуються одиночні (парні) окопи для стрільців, кулеметників, снайпера і гранатометників, які з’єднуються в окоп на відділення, а надалі обладнується суцільна траншея;
- відриваються та обладнуються окопи на основних вогневих позиціях танків, БМП (БТР), ПТКРК й інших вогневих засобів;
- влаштовується командно-спостережний пункт взводу (КСП мв);
- відриваються і обладнуються перекриті щілини на відділення і кожний екіпаж;
- встановлюються загородження на флангах та у глибині опорного пункту взводу.
У другу чергу відриваються:
- окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях для танків, БМП (БТР), ПТКРК та інших вогневих засобів, а також ходи сполучення до танків, вогневих позицій БМП, (БТР), до КСП взводу і в тил;
- улаштовуються бліндажі на танковий взвод і на кожне відділення;
- додатково улаштовуються загородження перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між сусідніми опорними пунктами.
Надалі:
- на основних вогневих позиціях обладнуються декілька майданчиків для ведення вогню, вогневі позиції для танків, що кочують;
- позиція відділення та вогневих засобів удосконалюється у бойовому та господарчому відношенні, хід сполучення в тил пристосовується для ведення вогню;
- обладнуються фальшиві вогневі позиції, ділянки траншей та інші об’єкти
- готуються шляхи маневру на запасні (тимчасові) вогневі позиції та інші об’єкти.
В умовах відсутності зіткнення з противником для риття окопів для танків, БМП (БТР), траншеї, ходу сполучення застосовується вбудоване бульдозерне обладнання, землерийні машини та вибухові речовини.
Під час переходу до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, інженерне обладнання опорного пункту взводу розпочинається негайно, одразу після уточнення на місцевості позицій підрозділу та приданих вогневих засобів, а також напрямків стрільби. Воно здійснюється приховано, у такий же черговості , в стислі терміни і з повним напруженням сил. Взвод обладнує опорний пункт , як правило, під прикриттям свого вогню, а також вогню приданих і підтримуючих засобів.
Інженерне обладнання позицій розпочинається з розбивки і трасування фортифікаційних споруд.
Після цього здійснюється риття землерийними машинами траншей і ходів сполучення на усьому фронті оборони підрозділів.
Траншеї вручну обладнуються основними і запасними майданчиками для кулеметів, окопчиками для стрільців, гранатометників, укриттями для особового складу і нішами для боєприпасів.
Командно-спостережний пункт, вогневі позиції для танків (БМП, БТР) і бліндаж також відриваються землерийними машинами з наступним дообладнанням їх вручну.
Для риття траншей і ходів сполучення використовується:
- швидкохідна траншейна машина (БТМ-3),
- полкова землерийна машина (ПЗМ-3).
Для риття котлованів під різні споруди, окопів і укриттів для техніки застосовуються:
- екскаватор ЕОВ-4421,
- котловинна машина МДК-3 і танковий бульдозер-снігоочищувач ТБС-86.
Роботами з обладнання траншей, ходів сполучення, котлованів, окопів і укриттів для техніки керують командири підрозділів, у розпорядження яких виділена інженерна техніка.
Усі позиції (споруди) готуються для захисту особового складу від запалювальної зброї і ретельно маскуються, для чого використовуються місцеві матеріали, табельні засоби пожежегасіння і маскувальні засоби.
Перед переднім краєм оборони підрозділів, у проміжках між опорними пунктами і на флангах за розпорядженням старших командирів інженерно-саперними підрозділами встановлюються мінно-вибухові і невибухові (дротяні) загородження, лісові завали, їжаки, надовби, ескарпи і т.п.). Усі роботи з інженерного обладнання мають проводитись приховано, з максимальним використанням засобів механізації, збірних інженерних споруджень, конструкцій і місцевих будівельних матеріалів.