- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Кількість споруджень та трудовитрати на фортифікаційне обладнання опорного пункту танкового взводу, що підсилений механізованим відділенням.
- •Нормативи на обладнання фортифікаційних споруд з урахуванням пори року та місцевих умов.
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Нормативи на обладнання фортифікаційних споруд з урахуванням пори року та місцевих умов.
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Тактико-технічні характеристики маскувальних комплектів
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Основні характеристики табельних куткових відбивачів
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи міношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиду-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристики саперних дротів
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Метальні вибухові речовини (пороха)
Метальними ВР (порохами) називаються такі речовини, основною формою вибухового перетворення яких являється горіння.
Пороха розподіляються на димні та бездимні.
Димний порох застосовується для виготовлення вибивних зарядів в осколкових і в сигнальних мінах, а також для виготовлення вогнепровідного шнура і запальників реактивних зарядів. Він представляє собою механічну суміш калієвої селітри (75%), деревного вугілля (15%) і сірки (10%). В залежності від зерен порох ділиться на дрібнозернистий і крупнозернистий.
Димний порох сильно гігроскопічний , під дією вологи відволожується і при вологості вище 2% становиться не придатним для застосування. Висушений (після зволоження ) порох має знижені якості. При зберіганні і застосуванні димного пороху внаслідок високої здібності його до запалювання необхідно додержуватися особливі заходи обережності.
Бездимні пороха застосовуються для виготовлення зарядів, що використовуються в різних реактивно-метальних установках, а також в артилерійських і стрілецьких боєприпасах.
При відсутності бризантних ВР пороха можуть застосовуватися (у вигляді внутрішніх зарядів) і для здійснення підривних робіт. Детонація порохових зарядів протікає нормально тільки в тому випадку, якщо ініціювання їх здійснюється достатнім проміжним детонатором , а проміжки між зернами пороху заповнені рідиною (вода, розчин повареної або іншої солі).
В ході виконання ряду задач підрозділи інженерних військ застосовують заряди вибухових речовин (ВР), здійснюють вибухи. Найбільш часто це буває при руйнуванні металевих, залізобетонних і дерев’яних мостів, пошкодженні покрить доріг, дамб, гідротехнічних та інших споруд, при відриванні котлованів для споруд, улаштуванні спусків до переправ на водних перешкодах з крутими і бетонованими берегами і т.п.
Для підривання частіше за все застосовується пресований тротил в шашках: розміром 50х50х100 мм, вагою 400 г і розміром 25х50х100 мм, вагою 200 г., а також бурових (циліндричних) діаметром 30 мм, вагою 75 г. Із цих шашок виготовляють заряди необхідної форми і величини.
Для цієї мети застосовують і вибухову речовину – пластит-4, зовнішньо представляє собою однорідну тістоподібну масу світло-кремового кольору. Пластид-4 поставляється у війська у вигляді брикетів розміром 70х70х145 мм, вагою 1 кг, обгорнутих папером. Брикети по 32 шт. упаковані в дерев’яні ящики
Димний (мисливський) порох у підривній справі застосовується в основному у вибивних зарядах осколкових мін, в сигнальних мінах і підривниках реактивних зарядів, а також у вогнепровідних шнурах.
Зарядом називається визначена кількість ВР, що підготовлена для здійснення вибуху.
За формою заряди бувають:
- зосередженні;
- подовженні;
- фігурні;
- і кумулятивні: зосередженні кумулятивні; подовжені кумулятивні.
Вага любого заряду залежить від якості матеріалу і розмірів об’єкту, що підривається і в кожному випадку визначається розрахунком.
Форма заряду визначається конструктивними особливостями об’єкту, що підривається і умовами здійснення підривних робіт.
За розташуванням відносно об’єктів, що підриваються заряди діляться на:
- внутрішні;
- зовнішні.
Внутрішніми є заряди, що закладаються всередині об’єктів, що підриваються або їхніх частин, зовнішніми – заряди, що розташовані на зовнішніх поверхнях об’єктів або на деякій відстані від них.
Зовнішні заряди в залежності від того, чи укладаються вони впритул до об’єкту, що підривається або розташовуються на тій або іншій відстані від них, розподіляються на:
- контактні;
- і неконтактні.
Ініціювання внутрішніх зарядів доцільно проводити за можливістю ближче до їх геометричного центру.
Зовнішні заряди любої форми мають ініціюватися, як правило, з боку, протилежній об’єкту, що підривається.
Зосередженні заряди за формою нагадують куб або паралелепіпед, довжина якого не перевищує його найменшого поперечного розміру більше ніж в 5 разів. Вони можуть виготовлятися у військах або постачаються у готовому вигляді (стандартні заряди).
Подовжені заряди мають форму витягнутих паралелепіпедів або циліндрів, довжина яких в 5 і більше разів перевищує їхній найменший поперечний розмір. Подовжені заряди постачаються з промисловості у готовому вигляді (стандартні заряди) або можуть виготовлятися у військах.