
- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Кількість споруджень та трудовитрати на фортифікаційне обладнання опорного пункту танкового взводу, що підсилений механізованим відділенням.
- •Нормативи на обладнання фортифікаційних споруд з урахуванням пори року та місцевих умов.
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Нормативи на обладнання фортифікаційних споруд з урахуванням пори року та місцевих умов.
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Тактико-технічні характеристики маскувальних комплектів
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Основні характеристики табельних куткових відбивачів
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи міношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиду-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристики саперних дротів
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
1 – заряд із пластиту, що обгорнутий тканиною; 2 – шпагат; 3 – запалювальна трубка
Заряд має бути розташований так, щоб він перекривав всю ширину (діаметр) стержня і мав висоту не менше 2,5 товщини стержня.
У випадку застосування пластиту для перебивання сталевих стержнів заряди розраховуються, як заряди з тротилових шашок, зі зменшенням у два рази.
Сталеві троси перебивають парними зосередженими зарядами з тротилових шашок, прикріпленими з протилежних сторін тросу, зі зсувом одного відносно іншого.
Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
1 – заряди; 2 – відрізки детоную чого шнура; 3 – запалювальні трубки; 4 – шпагат (дріт)
Підрив обох зарядів має бути здійснений одночасно за допомогою детонуючого шнуру. Вага кожного з двох зарядів, що призначаються для перебивання тросу, визначається таким же чином як і для сталевих стержнів.
Для перебивання тросів доцільно застосовувати кільцеві заряди з пластичної ВР.
Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
1 – заряд з пластиту; 2 –за кріплення заряду бинтом або смугою із тканини; 3 – запалювальна трубка
Трос перебивається одним кільцевим зарядом, вага якого визначається за формулою:
C = 10D3 зі зменшенням на 1/4.
При підриванні сталевих елементів під водою при будь-яких їх заглибленнях маса контактних зарядів збільшується у два рази.
Сталеві листи товщиною більше 5 см і броньові листи під водою доцільно підривати кумулятивними подовженими зарядами. При цьому їхню масу можна не збільшувати, але порожнини мають бути захищенні від заповнення водою.
Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
1 – заряд; 2 – вставка з пінопласту
Не заповнені водою стальні труби й пустотілі колони підривають, як звичайно, але заряд зменшується у 1,5 рази.
Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
Елементи конструкцій з цегли, каменю, бетону і залізобетону підриваються зовнішніми контактними (зосередженими, подовженими, кумулятивними) і неконтактними зарядами, а також внутрішніми зарядами, які розташовуються в нішах, борознах, рукавах, шпарах, шпурах і т.п.
Нішею називають виробку (виїмку) в конструкції, яка має форму і розміри, наближені до форми і розмірів заряду.
Рукавом називають горизонтальну або злегка нахилену виробку, глибина якої є більшою, чим глибина ніші, але не перевищує 5,0 м; поперечний переріз рукавів або кругле діаметром не менше 10 см, або прямокутне з розміром сторін від 10 см й більше.
Шпарою називається циліндричне поглиблення діаметром більше 7,5 см при глибині до 5 м, або поглиблення тієї ж форми і будь-якого діаметра при глибині більше 5 м.
Шпуром називається циліндричне поглиблення діаметром до 7,5 см і глибиною до 5 м.
Розрахунок зосереджених контактних зарядів для підривання цегляних, кам’яних, бетонних і залізобетонних конструкцій типу колон, стовпів, балок і т.п. при їхній ширині, що не перевищує подвійну товщину, розраховуються за формулою:
C = ABR3
де С – вага заряду в кілограмах;
А – коефіцієнт, який залежить від властивостей матеріалу, що підривається і ВР, що застосовується;
В – коефіцієнт, який залежить від розташування заряду і називається коефіцієнтом забивки;
R – необхідний радіус руйнування в метрах.