
- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Кількість споруджень та трудовитрати на фортифікаційне обладнання опорного пункту танкового взводу, що підсилений механізованим відділенням.
- •Нормативи на обладнання фортифікаційних споруд з урахуванням пори року та місцевих умов.
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Нормативи на обладнання фортифікаційних споруд з урахуванням пори року та місцевих умов.
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Тактико-технічні характеристики маскувальних комплектів
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Основні характеристики табельних куткових відбивачів
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи міношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиду-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристики саперних дротів
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Окопний заряд оз-1
1 – пусковий пристрій УП-60; 2 – фугасний заряд з реактивним двигуном; 3 – підривник; 4 – кумулятивний заряд
Основні тактико-технічні характеристики
Маса заряду ОЗ-1, кг - 3,5
Вага ВР кумулятивного заряду, кг - 0,45
Вага ВР фугасного заряду, кг - 0,65
Габаритні розміри заряду ОЗ-1 у бойовому положенні:
- висота, мм - 900
- діаметр основи, мм - 420
Температурний діапазон використання, град - від -50 до+50
Час підготовки заряду до застосування, хв. - 3
Час на влаштування одиночного стрілецького окопу, хв. - 25-40
Заряд ОЗ-1 складається з 4-х вузлів, які збираються в одне ціле перед застосуванням:
- пускового пристрою УП-60,
- фугасного заряду з реактивним двигуном,
- запальника,
- кумулятивного заряду.
Комплект заряду ОЗ-1 переноситься у спеціальній брезентовій сумці, конструкція якої дозволяє розміщувати у ній один заряд у зібраному вигляді або по елементах.
Перед початком бойового застосування заряд встановлюється на поверхні грунту у вертикальному положенні. Перед приведенням заряду в дію із запальника викручується запобіжна чека. Після приведення в роботу пускового пристрою, через 50-80 секунд спалахує пороховий заряд у реактивному двигуні і гази, що створилися, виходять через соплові отвори штовхаючи вниз фугасний заряд. Фугасний заряд разом із конусом вибухача переміщується вниз. Наступним, за спрацюванням механізмів заряду, підривається кумулятивний заряд. Кумулятивний струмінь, що створюється при цьому пробиває в грунті отвір. Фугасний заряд, продовжуючи рухатись вниз під впливом реактивної тяги, встромляється у пробитий отвір, де вибухає за 1,5-3 сек. В результаті підриву заряду ОЗ-1 в ґрунті створюється вирва, заповнена розрихленим ґрунтом, з діаметром на рівні поверхні ґрунту 1-2,5 м, а на глибині 0,3 – 0,4 м – діаметром 0,5-2 м, яку солдат вручну, піхотною лопатою остаточно обладнує під стрілецький окоп.
Глибина рихлення в залежності від категорії ґрунту від 1 до 1,6 м.
Заряди ОЗ-1 у розібраному вигляді в кількості:
- 5 кумулятивних зарядів
- 5 фугасних зарядів з реактивними двигунами;
- 5 запальників у металевій коробці;
- 5 пускових пристроїв УП-60 у пеналах;
- 5 сумок;
- 1 ніж для відкривання металевої коробки упаковані у дерев’яний ящик, загальною вагою 44,5 кг.
Друге навчальне питання: “Виконання розрахунків для визначення маси зарядів вибухових речовин під час підриву деревини, металевих елементів, бетонних та залізобетонних конструкцій“
Розрахунок зарядів для підривання деревини.
Дерев’яні елементи конструкцій (колоди, бруси, двотаврові балки, пакети колод, кущі паль) підриваються зовнішніми зарядами.
Заряди, що застосовуються для підривання дерев’яних елементів, можуть бути:
- контактними:
- неконтактними.
Контактні за своєю формою можуть бути:
- зосередженні;
- подовженні;
- фігурні;
Неконтактні – тільки зосередженні.
Всі перелічені види зарядів можна застосовувати для підриву дерев’яних елементів конструкцій як на повітрі та і під водою.
Вага контактного заряду, необхідного для перебивання колоди, визначається за формулою
C = KD2 – для колоди діаметром до 30 см
де: C – вага заряду в грамах;
D – діаметр колоди в сантиметрах;
K – коефіцієнт, який залежить від породи (міцності) і вологості деревини.
При перебитті
колоди діаметром більше 30 см вага заряду
помножується на величину
.
C
= KD2
х