
- •1 Навчальне питання. Мета інженерного забезпечення. Завдання інженерного забез-
- •Кількість споруджень та трудовитрати на фортифікаційне обладнання опорного пункту танкового взводу, що підсилений механізованим відділенням.
- •Нормативи на обладнання фортифікаційних споруд з урахуванням пори року та місцевих умов.
- •Потреба у маскувальних комплектах для приховування різних об'єктів визначається в залежності від габаритів техніки:
- •2 Навчальне питання. Порядок і зміст роботи командира підрозділу по організації інженерного забезпечення бою.
- •Тема 2: “Інженерне обладнання та маскування позицій”.
- •Маскування бойової техніки в окопі під фон місцевості.
- •Основні т.Т.Х. Землерийних і траншейних машин
- •1. Розрахунок трудовитрат особового складу на фортифікаційне обладнання:
- •Значення коефіцієнту Кгр
- •Значення коефіцієнту Кд
- •Значення коефіцієнту Кз
- •Значення коефіцієнту Кп
- •2. Розрахунок трудовитрат техніки на фортифікаційне обладнання:
- •Продуктивність інженерних машин.
- •«Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах».
- •Нормативи на обладнання фортифікаційних споруд з урахуванням пори року та місцевих умов.
- •Засоби маскування та їх застосування для маскування об’єктів
- •Маскування танка табельним маскувальним комплектом
- •Маскування техніки за допомогою універсальної безкаркасної маски «Шатер»:
- •Маски військового виготовлення
- •Маска-перекриття з тепловим екраном:
- •Дорожні маски:
- •Траншейні маски
- •Тактико-технічні характеристики маскувальних комплектів
- •Маскувальне фарбування техніки та об’єктів
- •Інструменти для фарбування поверхні вручну:
- •Основні характеристики табельних куткових відбивачів
- •Влаштування лінійних масок-перешкод із куткових відбивачів ому:
- •Застосування рослинності й створення плям на місцевості
- •Маскування техніки в рідколіссі:
- •Тема 3: “Інженерні загородження, їх улаштування та подолання”.
- •Загальні відомості
- •Основні системи дистанційного мінування іноземних армій і характеристика мінних полів, що встановлюються ними.
- •Протитанкові міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Протипіхотні міни, які встановлюються системами дистанційного мінування
- •Сучасні тенденції щодо розробки нових протитанкових мін:
- •Міни та мінні поля Збройних сил України
- •Основні тактико-технічні характеристики мін серії тм- 62
- •Встановлення протитанкового мінного поля
- •Станок (вигляд знизу):
- •Станок (вигляд ззаду):
- •Принцип роботи пкм Основні тактико-технічні характеристики комплекту пкм:
- •Технічні характеристики, загальна будова та порядок застосування засобів розвідки і розмінування
- •6. Засоби розвідки водних перешкод:
- •Індивідуальні засоби для подолання мінно-вибухових загороджень, що встановлені дистанційними системами мінування.
- •Машини для розвідки і подолання мінно-вибухових загороджень
- •Дорожний Індукційний міношукач дим-м в робочому положенні
- •Тактико-технічні характеристики установок розмінування
- •Основні тактико-технічні характеристики міношукачів
- •Підготовка до роботи міношукача імп.
- •Пошук мін міношукачем імп:
- •Склад комплектів розмінування кр-і і кр-о
- •Чотирилапа кішка.
- •Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
- •Позначення проходів односторонніми із світловими сигналами (розміри в см):
- •Третє навчальне питання: «Невибухові загородження. Протитанкові невибухові загородження, їх будова та порядок влаштування».
- •Дротяні мережі на низьких колах («спотикач»)
- •Дротяні забори
- •Дротові спіралі
- •Дротові їжаки
- •Дріт «внаброс»
- •Малопомітні дротяні мережі (мзп)
- •Загородження, які швидко влаштовуються, з гірлянд гладкого (колючого дроту)
- •Тема 4: “ Підривні роботи ”
- •Типи вибухів:
- •Особливості хімічного вибуху:
- •Основні властивості вибухових речовин
- •Вимоги до вибухових речовин:
- •Ініціюючі вибухові речовини
- •Бризантні вибухові речовини
- •Вибухові речовини підвищеної потужності
- •Вибухові речовини нормальної потужності
- •Вибухові речовини пониженої потужності
- •Метальні вибухові речовини (пороха)
- •Характеристики стандартних зосереджених і подовжених зарядів
- •Характеристики кумулятивних зарядів
- •Підривні зосередженні заряди (розміри в мм)
- •Підривні подовжені заряди (розміри в мм)
- •Підривні кумулятивні заряди (розміри в мм)
- •Розташування тротилових шашок при виготовлення зарядів у тканинних оболонках:
- •Подовжений заряд із пластиду-4 з відрізком дш:
- •Подовжений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Зосереджений кумулятивний заряд з пвв-4:
- •Способи і засоби підривання.
- •Вогневий спосіб підривання.
- •Капсуль-детонатор №8-а:
- •Характеристики-капсулів-детонаторів
- •Запалювальні трубки, що виготовляються у військах:
- •Обтискання капсуля-детонатора на вогнепровідному шнуру
- •Запалювання звичайним сирником
- •Характеристики запалювальних трубок
- •Підривання детонуючим шнуром
- •Підривання детонуючого шнуру
- •Тротилова шашка, що підготовлена до безкапсульного підривання детонуючим шнуром «бойовик»
- •Зростки детонуючого шнуру:
- •Електродетонатори:
- •Характеристики саперних дротів
- •Характеристика деяких кабелів
- •Перевірка цілісності жили саперного дроту
- •Конденсаторна підривна машинка кпм-1а.
- •Пульт-пробник для перевірки підривних машинок кпм-1а:
- •Заходи безпеки під час проведення підривних робіт
- •Окопний заряд оз-1
- •Основні тактико-технічні характеристики
- •Значення коефіцієнта к
- •Підривання колоди зосередженим зарядом:
- •Підривання колоди кільцевим зарядом з пластичної вр:
- •Підривання складеного дерев’яного бруска:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення фігурним зарядом:
- •Підривання дерев’яних балок двотаврового січення зосередженими зарядами:
- •Підривання зосередженого куща паль контактним зарядом:
- •Підривання плоского пакету колод зовнішнім зарядом:
- •Підривання пакету із двох колод:
- •Підривання розосередженого куща палів неконтактним зарядом:
- •Підривання (викорчовування пенька):
- •Розрахунок зарядів для підривання сталевих елементів конструкцій.
- •Підривання сталевого листа подовженим зарядом:
- •Підривання стального сердечника зарядом із пластичної вр:
- •Підривання стального тросу парними зосередженими зарядами і тротилових шашок:
- •Підривання стального троса кільцевим зарядом із пластичної вр:
- •Перебивання стального листа під водою кумулятивним подовженим зарядом із захищеною порожниною:
- •Розрахунок зарядів для підривання елементів конструкцій з цегли, каміння, бетону і залізобетону.
- •Підривання залізобетонної балки зовнішнім зосередженим зарядом:
- •Значення коефіцієнта міцності матеріалів а
- •Підривання залізобетонної плити зовнішнім подовженим зарядом:
- •Розташування шпурового заряду в елементі, що підривається:
- •Значення коефіцієнта к
Чотирилапа кішка.
1) шнур; 2) лапи, які складуються Кішка складається із стержня, чотирьох відкидних лап та фасонної гайки для закріплення лап в складеному положенні. До стержня кішки прикріплене кільце для прив’язування мотузки. Маса кішки 580 г.
Для зняття міни з місця установки її захоплюють кішкою за найбільш зручну і безпечну деталь (наприклад, за ручку міни) і обережно з укриття або положення «лежачи» на відстані не менше 30 м від міни зсувають з місця встановлення.
Для розвідки або знищення протипіхотних мін натяжної дії кішка береться в руку так, щоб лапи (кігті) були притиснуті до стрижня, але фасонна гайка була звільнена і не утримувала їх. Після кидка кішки лапи вільно розкриваються і при підтягуванні її мотузкою заціплюються за натягнутий дріт мін. Наявність мін визначають по їх вибухах.
Чорно-біла стрічка з бавовняної тканини довжиною 100 м призначається для позначення проходу в мінних полях. Ширина стрічки 43 мм. Чорні і білі ділянки стрічки мають довжину по 0,5 м. Крім того, через кожні 5 м на стрічці є позначки 5, 10, 15, 20 і т. д. відповідно відстані в метрах від початку стрічки.
Стрічка намотується на спеціальну котушку, що переноситься в брезентовому чохлі. При роботі котушка зі стрічкою прикріплюється до поясного ременя сапера, а вільний кінець стрічки кріпиться дротяною шпилькою до ґрунту. Стрічка розмотується з котушки по мірі руху сапера.
Прапорці призначені для позначення виявлених мін.
Полотнища прапорців металеві (пластмасові), трьохкутної форми, червоного кольору, з білою опуклою літерою «М»
Металеві стрижні прапорців мають по дві скоби для нарощування їх при встановленні їх у високу рослинність. Прапорці переносяться в брезентових чохлах по 10 шт. в кожному.
Ножиці для різання дроту використовуються під час пророблення проходів в дротових загородженнях.
Для пророблення проходу вручну призначають відділення із засобами пошуку, обладнанням для знешкодження (знищення) мін і позначення проходу.
При оснащенні міношукачами
Пророблення проходу в мінному полі відділенням, яке
оснащене міношукачами (розміри в мм)
1-6 - номери розрахунку з міношукачами; 7 – командир відділення; 8 – чорно-біла стрічка;
9 – односторонній знак для позначення проходу.
У протитанкових мінних полях можуть бути встановлені протипіхотні осколочні міни з розтяжками. Для їх тралення 1 і 6 номери мають кішку з мотузкою довжиною 30 метрів. Тільки після тралення протипіхотних мін в смузі наміченого проходу на глибину 10 – 15 метрів розрахунок розпочинає пошук протитанкових мін. Операцію повторюють до кінця пророблення проходу на всю глибину мінного поля.
Відділення розгортається уступом праворуч або ліворуч. 1-й номер, витримуючи завданий напрямок по наміченому орієнтиру (азимуту), рухається вперед, проводить пошук мін міношукачем та позначає ліву (праву) межу проходу чорно-білою стрічкою.
Уступом праворуч (ліворуч) від 1-го номеру на відстані 10 – 15 метрів один від одного просуваються інші номери. Вони орієнтуються по кінцям чорно-білої стрічки (довжиною 15 м), прикріплених до поясного ременю кожного номеру. Останній 6-й номер для позначення правої (лівої)межі проходу тягне за собою чорно-білу стрічку, яку змотує з котушки. 1-й номер, закінчивши пошук, залишається для охорони проходу; 2-й і 3-й номери повертаються на вихідний рубіж, орієнтуючись по чорно-білій стрічці, розтягнутої 1-м номером, беруть знаки і позначають ними межі проходу: 2-й – ліворуч, 3-й – праворуч.
При оснащенні міношукачами і щупами відділення розподіляється на три розрахунки по два номера в кожному.
Пророблення проходу в мінному полі відділенням, який має міношукачі і щупи (розміри в м):
1 – номери розрахунку зі щупами; 2 – номери розрахунків з міношукачами; 3 – командир відділення;
4 – чорно-біла стрічка; 5 – односторонній знак для позначення проходу.
При виході до границі мінного поля 1-й розрахунок, витримуючи заданий напрямок, здійснює пошук мін у смузі шириною 2,5-3 м (перші номери щупами, другі міношукачами). Кожний номер 1-го розрахунку тягне за собою чорно-білу стрічку довжиною 15 м, прикріплену до поясного ременя. 1-й номер 2-го розрахунку й 2-й номер 3-го розрахунку тягнуть за собою чорно-білі стрічки, що розмотують з котушок, цими стрічками позначають границі проходу.
У протитанкових мінних полях можуть бути встановлені протипіхотні осколочні міни з розтяжками. Для їхнього тралення призначають двох чоловік з кішками. Тільки після тралення протипіхотних мін у смузі наміченого проходу на глибину 15-20 м розрахунки розпочинають пошук протитанкових мін. Операції повторюють до закінчення пророблення проходу на всю глибину мінного поля.
Виявлені міни або витягають і видаляють за межі проходу, або позначають з метою наступного їх стягування кішками або знищення на місці накладними зарядами.
Проходи в мінних полях перед переднім краєм позначають односторонніми знаками, що мають бути добре видимими з боку наших військ і непомітними з боку противника.