Тактико-технічні характеристики маскувальних комплектів

Тактико-технічні характеристики	МКТ-Т	МКТ-Л МКТ-П МКТ-С	МКС-2М МКС-2П (ТС-75)	МКТ-2Л МКТ-2П
Тип маскувального покриття	Транспорантний	Літній, пустельний, сніговий	Літній, пустельний	Літній, пустельний
Основа	тканина	тканина	синтетика	синтетика
Вага (кг)	40-45	60	100	100
% заповнення	40-50	90	70	70
Час розгортання (хв.)	5-8	8-10	10-12	10-12
Габарити (м): Кількість/довжина/ширина	12-3х6	12-3х6	2-12х9	2-12х9
Площа, що накривається	18х12	18х12	18х12	18х12
Розрахунок, осіб	6-8	5-6	5-6	5-6
Кількість комплектів, що завантажуються на ЗІЛ-131	50	40	30	30
Призначення	Для приховування об’єктів від оптичної розвідки на рослинних фонах	Для приховування об’єктів від оптичної розвідки на місцевих фонах	Для приховування об’єктів від оптичної розвідки на фонах свіжої та вигорілої рослинності	Для приховування об’єктів від оптичної розвідки на фонах свіжої та вигорілої рослинності

Маскувальне фарбування техніки та об’єктів

Маскувальне фарбування застосовують з метою:

- зменшення помітності техніки й споруджень або спотворення їхнього зовнішнього вигляду;

- надання об’єктам маскування кольорів і малюнку навколишньої місцевості;

- підвищення правдоподібності макетів техніки й фальшивих споруджень.

Основними видами маскувального фарбування є захисне, деформуюче, імітуюче фарбування.

Захисне фарбування - однокольорове фарбування, найбільш близьке за кольорами до переважного фону місцевості.

Воно застосовується для фарбування рухливих об’єктів, а також споруджень, розташованих на одноманітній за кольорами фонах місцевості.

Деформуюче фарбування - багатокольорове фарбування плямами різної форми й розмірів, які подібні за кольорами до основних плям фону місцевості.

Таке фарбування застосовується для маскування рухливих об’єктів (техніки й озброєння) під час дій військ на різноманітних за кольорами та яскравості фонах і складаються з основних кольорів і одного-двох контрастних відносно нього додаткових кольорів.

Для літнього, весняного й осіннього деформуючого фарбування застосовується трикольорове фарбування: основні кольори займають близько 50% поверхні об’єкта, а два інших по 25%. Зимове двокольорове фарбування складається з плям білого й темного (коричневого, сірого або зеленого) кольору. Площа білого фарбування займає до 75% поверхні об'єкта.

Поперечні розміри плям не мають бути менш 0,5 м і не повинні перевищувати 2 м. Плями розташовують несиметрично, так, щоб осі їх становили з контуром об’єкта кути 30—60°. Плями повинні переходити з однієї поверхні об'єкта на іншу (суміжну), не збігаючись своїми центрами з виступаючими (вхідними) кутами об'єкта, який офарбують. При цьому плями темних кольорів повинні по можливості накладатися на люки, оглядові щілини й інші темні деталі об'єкта.

Імітуюче фарбування - багатобарвне фарбування, що зображує на поверхні, яку фарбують, кольоровий малюнок навколишнього фона або зруйнованого об'єкта. Виконується вона головним чином інженерно-маскувальними підрозділами.

Для маскувального фарбування озброєння, техніки й споруджень у польових умовах застосовують польову фарбувальну станцію (ПОС), що монтується на автомобілі й причепи, а також фарбувальні агрегати, фарбопульти, кисті, валики.

Маскувальне фарбування техніки здійснюють за допомогою ПОС на пунктах маскувального фарбування або вручну силами розрахунків бойових машин у районах розташування підрозділів.

Витрата сил для деформуючого фарбування бойової техніки залежить від її типу й застосовуваних засобів.

За допомогою ПОС можна пофарбувати 10-15 одиниць бойової техніки в годину. Вручну для фарбування однієї бойової машини (танка, БМП, БТР) потрібно:

- при літньому фарбуванні 2,5-5 люд.-год. (с фарборозпилювачем: 0,5-1 люд.-год.);

- при зимовому фарбуванні - 4-7 люд.-год. (с фарборозпилювачем - 0,8-1,5 люд.-год.).

При організації маскувального фарбування спочатку готують поверхню техніки під фарбування, для чого її очищають від бруду й пилу, знежирюють бензином і просушують, закривають промасленим папером або плівкою прибори спостереження, скло, фари, габаритні вогні й бортові номери. Місця, уражені корозією, зачищають металевими щітками й покривають ґрунтовкою.

Потім здійснюють розмітку деформуючих плям, їхнє фарбування, перевіряють якість фарбування й усувають виявлені дефекти.