- •1. Рівняння Клапейрона:
- •2. Рівняння Менделєєва-Клапейрона:
- •1. Ізотермічний процес
- •2. Ізобарний процес
- •Контрольні питання
- •Література
- •Термодинаміка План
- •Контрольні питання
- •Література
- •Агрегатні стани речовини План
- •2. Питома теплота плавлення
- •3. Питома теплота пароутворення
- •Контрольні питання:
- •Література
- •Електростатика План
- •2. Діелектрики в електричному полі
- •Контрольні питання
- •Література
- •Електродинаміка План
- •Контрольні питання
- •Література
- •Електромагнетизм План
- •Контрольні питання
- •Література
- •Коливання та хвилі План
- •Контрольні питання
- •Література
- •Оптика План
- •Геометрична (променева) оптика
- •Хвильова оптика
- •Контрольні питання
- •Література
- •Елементи теорії відносності План
- •Контрольні питання
- •Література
- •Атом і атомне ядро План
- •Контрольні питання
2. Діелектрики в електричному полі
Діелектрики не містять колективізованих електронів і не проводять струм. Є два основних типа діелектриків.
1) Такі, що складаються з полярних молекул (диполів, тобто "здвоєних електричних полюсів"), які при відсутності зовнішнього поля розташовані хаотично (а);приклади: дистильована вода, кам'яна сіль. Зовнішнє поле чинить орієнтуючу дію на диполі в діелектрику (б).

2) Такі, що складаються з електрично нейтральних молекул (а). Під дією зовнішнього поля ядра атомів такої речовини зсуваються в один бік, електрони — в інший. Деформуюча дія поля перетворює молекули діелектрика в диполі (б).

Процеси (1) і (2) реагування діелектриків на зовнішнє електричне поле називаються поляризацією діелектрика.
Спрощено: поляризація — це перехід діелектрика з електрично-нейтрального стану в наелектризований. Поляризація типу (1) — орієнтаційна, типу (2) — деформаційна.
Діелектрична проникність
У діелектрик зовнішнє електричне поле проникає, хоч і ослаблюючись при цьому:
![]()
![]()
Фізична величина, що показує, у скільки разів напруженість поля, в якому знаходиться діелектрик, більша, ніж напруженість поля, яке проникло в діелектрик, називається діелектричною проникністю:
![]()
Наприклад:
![]()
Діелектрик послаблює взаємодію зарядів:

- тобто
показує,
у скільки разів діелектрик послаблює
взаємодію
зарядів.
Формула закону Кулона для випадку взаємодії зарядів у діелектрику:
![]()
Потенціал електростатичного поля

Умовно назвемо "нескінченністю" настільки віддалену від заряду q ділянку простору, що в ній практично не виявляється дія заряду q на qп. Фізична величина, що чисельно дорівнює роботі електростатичного поля при віддаленні одиничного пробного заряду з деякої точки поля на "нескінченність", називається потенціалом уданої точки поля.

де
Ŵ-потенціальна
енергія електричної взаємодії зарядів
qп
і
q
на
"°°" і в точці 1.
Отже:
- величина,
що чисельно дорівнює значенню потенціальної
енергії одиничного пробного заряду
в деякій точці поля.
(Потенціал — енергетична характеристика "роботоспроможності" поля,скалярна величина.)
![]()
Робота електростатичного поля по переміщенню заряду

У точках
1 і 2:
.
Електричне поле заряду q,
переносячи
qп
з
точки 1 у точку 2, здійснює роботу
A1,2.
Виразимо її з:
![]()
Позначимо
(зміна
потенціалу), тоді:
![]()
З точки зору механіки A1,2 = Fел∆r. Отже:
![]()
Потенціальність електростатичного поля
При
перенесенні заряду qп
силами
електричного
поля заряду q
по замкненому контуру
1, 2, 3, 4, 1 здійснюється робота:
A1.2,3,4,1 =A1,2 +-A2,3 + A3,4 +A4,1 .
На ділянках 2→3 і 4→1 сили електричного поля, внаслідок їх перпендикулярності ділянкам, не здійснюють роботи, а на ділянці 3→4 "працює" зовнішня сила. Сила Fел , гальмуючи рух, здійснюює від'ємну роботу: A3,4=A1,2. Отже: A1.2,3,4,1= 0, тобто сили електростатичного поля потенціальні.
Електрична ємність
У навчальних посібниках для школи стверджується, що електроємність С — характеристика тільки системи провідників (не менше двох), що суперечить фізиці.

При наповненні чаші об'ємом V2 у ній виявиться більше води, ніж у чаші об'ємом V1<V2 (а). Подібно до цього, на металевій пластині площею S2 виявиться більше заряду, ніж на пластині площею S1<S2 при такій же густині заряду (б).
Таким чином, електрична місткість (ємність) провідника визначається його розмірами.
Здавалося
б, можна говорити і про електричну
місткість діелектрика, однак фізична
величина, названа електроємністю, може
бути характеристикою лише провідників.
Пояснимо це. Нехай металева пластина
містить заряд q1,
внаслідок чого потенціал будь-якої її
точки
,
(а).
При внесенні додаткового заряду ∆q
на
праву
частину пластини (б) збільшує потенціал
всіх точок пластини (завдяки
розтіканню цього ∆q
по
всій пластині), тобто
![]()
Але для
двох пластин різної площі однакова
добавка ∆q
викличе
різну зміну
потенціалу (тим більшу, чим менша площа
пластини). Перехід від пропорційності
до рівності відбувається за допомогою
коефіцієнта
:
![]()
![]()
Величина
С
(від
"сарасitу"
—
ємність), чисельно рівна заряду, надання
якого провіднику збільшує потенціал
будь-якої його точки на 1 вольт, називається
електричною ємністю.
Отже, електрична ємність С (точніше — обернена їй величина) — коефіцієнт пропорційності між потенціалом будь-якої точки провідного тіла і його повним зарядом.
У
діелектриків пропорційності немає:
збільшення q
деякої
частини діелектричного
тіла не впливає на
решти
його ділянок. Отже, до діелектриків
незастосовний і коефіцієнт С.
![]()
1 фарад — дуже велика ємність (таку ємність мала б поодинока металева куля, радіус якої = в 1500 разів перевищував радіус Землі (!). Користуються частинами цієї одиниці: мкФ и пФ (1 мкФ = 10 -6 Ф, 1пФ =10-12Ф).
Способи збільшення ємності. Конденсатори
Електроємність
поодинокого провідника дуже мала.
Способи збільшення
ємності зрозумілі з урахуванням поведінки
провідників і діелектриків в електричному
полі: якщо поблизу даного провідника
розташувати
інший, а між ними ввести діелектрик, то
така система (конденсатор) накопичить
при зарядці значно більший заряд. Це
пояснюється накладанням на поле даного
провідника поляризаційного поля
діелектрика і поля, наведеного в другому
провіднику. При цьому потенціал системи,
що
заряджається (а отже й робота по
привнесенню нових "порцій" заряду),
зменшується порівняно з випадком зарядки
поодинокого провідника,
тобто відбувається збільшення ємності.
Конденсатор — пристрій, який дозволяє у малій ділянці простору накопичити великий заряд. Конденсатор складається з двох близько розташованих провідників, відділених шаром діелектрика.
Для
будь-яких двох провідників:
- різниця
потенціалів цих
провідників
(або напруга).
Різновиди конденсаторів. Ємність плоского конденсатора
У залежності від форми провідників, конденсатори бувають плоскі, сферичні й циліндричні. Найбільш поширені плоскі конденсатори. Формулу ємності плоского конденсатора легко одержати логічно:
![]()
![]()


З’єднання
конденсаторів
Іноді для того, щоб підібрати конденсатор потрібної у схемі ємності, іноді — для підвищення "електричної міцності" (збільшення напруги пробою) кілька конденсаторів з'єднують разом, а) Паралельне з'єднання

При такому з'єднанні кількох конденсаторів їх пластини (обкладки) з'єднують у дві групи. При зарядці такої батареї конденсаторів заряд кожного конденсатора пропорційний його ємності, а заряд батареї дорівнює сумі зарядів окремих конденсаторів:
![]()
(пластини кожної групи утворюють немовби одну пластину). Напруги на всіх конденсаторах однакові:
U1=U2=…=Un=U
Поділивши перше рівняння на друге, одержимо:
C=C1+C2+…+Cn
-у загальному вигляді
(тобто паралельне з'єднання конденсаторів дозволяє одержувати великі ємності).
Послідовне
з'єднання
При цьому:
q1=q2=…=qn=q
U=U1+U2+…+Un
Ділення рівняння (2) на (1) дає:
![]()
Якщо в батарею послідовно з'єднано n конденсаторів однакової ємності, то ємність батареї в n разів менша ємності кожного конденсатора, і небезпека електричного пробою також в n разів зменшується.
Енергія електростатичного поля
Для прикладу розрахуємо енергію поля зарядженого конденсатора як роботу, здійснювану полем конденсатора у процесі його розряджання. Формула роботи розряджання подібна до формули, наведеної на стор. 62, однак у даному випадку треба розглядати середнє значення напруги на конденсаторі, яка змінюється від Uдо 0.
![]()
Виражаючи
з формули
спочатку
q,
потім
U,
одержимо
ще:
![]()
Конкретно
для плоского конденсатора
(користуючись
формулою його ємності та формулою
):
![]()
де V— об'єм простору між обкладками конденсатора.
