Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекц. №1 Підпр. пр..doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
06.11.2018
Размер:
114.69 Кб
Скачать

5. Принципи підприємницької діяльності

Підприємництво здійснюється на основі таких принципів:

- вільного вибору підприємцем видів підприємницької ді­яльності. Суб'єкт підприємницької діяльності самостійно вирі­шує, якими видами діяльності йому займатися, з огляду на об­меження, встановлені чинним законодавством (наприклад ді­яльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз, може здійснювати­ ся тільки державними підприємствами та організаціями);

- самостійного формування підприємцем програми діяль­ності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

- вільного найму підприємцем працівників. Цей принцип обмежується положеннями спеціального законодавства про зайнятість, що містить положення, якими обмежуються трудові права іноземних громадян та осіб без громадянства — ст. 8 За­кону України від 1 березня 1991 р. «Про зайнятість населення» передбачена необхідність отримання дозволу на працевлаштування у державній службі зайнятості України;

- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. За порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості продукції та інших правил здійснення господарської діяльності підприємство та приватний підприємець самостійно несуть відповідальність, передбачену законодавством України (див. ознаку № 4 підпри­ємницької діяльності);

- вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. Цей принцип суттєво обмежується шляхом встановлення правил щодо цільового використання коштів суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи, обме­жень на проведення операцій у готівкових коштах та ін.;

- самостійного здійснення підприємцем зовнішньоеконо­мічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд. Цей принцип обмежу­ється, зокрема, положеннями Закону України від 23 вересня 1994 р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валю­ті», ст. 1 якого встановлені правила щодо обов'язкового зараху­вання на їх валютні рахунки в уповноважених банках виручки резидентів у іноземній валюті у терміни виплати заборгованос­тей, зазначених в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

6. Види підприємницької діяльності.

При розмежуванні підприємницької діяльності за видами допускається застосування різних ознак і, відповідно, критеріїв класифікації підприємницької діяльності.

  • За ознакою предмета діяльності учасників відповідних право­відносин підприємницьку діяльність можна класифікувати на:

- виробничу підприємницьку діяльність, тобто діяльність, у процесі якої виробляється певна продукція;

- невиробничу підприємницьку діяльність, у межах якої ви­діляють: -діяльність із виконання робіт, надання послуг (виконання ремонтних робіт, надання інформаційних послуг, здійснен­ня транспортних перевезень); -діяльність із зайняття торгівлею; -інша невиробнича діяльність, зокрема діяльність на фінансовому ринку.

  • За ознакою суб'єкта — учасника відповідних правовідносин підприємницька діяльність поділяється на:

- підприємництво без створення юридичної особи (просте). Воно здійснюється фізичними особами, що набули в установленому порядку статусу суб'єкта підприємницької діяльності;

- підприємництво зі створенням юридичної особи (склад­ не).

  • Залежно від наявності обмежень у зайнятті підприємниць­кою діяльністю, останню можна поділити на:

1) вільну підприємницьку діяльність. Для провадження такої діяльності не потрібна згода (дозвіл) держави в особі уповнова­жених нею органів. Така діяльність провадиться за принципом «дозволено все, що не заборонено законом». При цьому, наприклад, державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяль­ності не є дозволом на зайняття підприємницькою діяльністю, оскільки здійснюється за заявочним принципом. У той же час виготовлення печатки суб'єктом підприємницької діяльності вимагає дозволу відповідного органу внутрішніх справ, що є своєрідним обмеженням у провадженні підприємницької діяль­ності;

2) дозвільну підприємницьку діяльність, провадження якої потребує певної згоди державних органів. Дозвільною є також діяльність, що провадиться з обмеженнями, встановленими за­конодавством, які, в свою чергу, можна поділити на:

- обмеження, пов'язані з організаційно-правовою формою підприємців (наприклад, згідно зі ст. 4 Закону України від 7 лютого 1991 р. «Про підприємництво» проведення ломбардних операцій може здійснюватися повними товариствами);

- обмеження, пов'язані з формою власності суб'єкта підприємництва (наприклад, діяльність, пов'язана з виготовлен­ням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, видо­буванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об'єктів права державної власності, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями);

- обмеження, пов'язані з необхідністю придбання ліцензії. Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, містить­ ся у ст. 9 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;

- обмеження діяльності, пов'язані із необхідністю придбання патенту (види діяльності, що підлягає патентуванню, а також порядок патентування визначається Законом «Про патентуван­ня деяких видів підприємницької діяльності»).