- •Модуль 1. Теоретичні основи міжнародної торгівлі
- •Тема 1. Меркантилізм як предтеча теорії міжнародного торговельного обміну
- •1.1. Історична детермінованість, сутність та оцінка основних положень меркантилістської теорії
- •1.2. Значення теорії меркантилістів
- •Етапи врівноваження сальдо торговельного балансу країн
- •Тема 2. Класичні теорії міжнародної торгівлі
- •2.1. Теорія абсолютних переваг а. Сміта
- •2.2. Теорія порівняльних переваг д. Рікардо
- •2.3. Торгівля в умовах зростаючих витрат заміщення
- •Тема 3. Неокласичні теорії та їх значення в міжнародній торгівлі
- •3.1. Теорія співвідношення чинників виробництва Хекшера – Оліна
- •Припущення класичних теорій зовнішньої торгівлі
- •Виробництва та ідентичним попитом
- •3.2. Теорема про вирівнювання цін на фактори виробництва
- •Виробничих ресурсів під впливом зовнішньої торгівлі
- •3.3. Емпірична перевірка теорії Хекшера – Оліна: парадокс Леонтьєва та його пояснення
- •Затрати капіталу та праці в експортних та імпортозаміщующих галузях сша на 1 млн. Дол. Сша
- •Тема 4. Альтернативні теорії міжнародної торгівлі
- •4.1. Гіпотеза імітаційного лага м. Познера
- •4.3. Концепція с. Ліндера
- •4.4. Теорія м. Кемпа
- •4.5. Модель п. Кругмена
- •4.6. Теорія конкурентних переваг м. Портера
Виробництва та ідентичним попитом
Країни І та II виробляють капіталомісткий товар Y та трудомісткий товар X, причому країна II має надлишок капіталу, а країна І — праці. Різні умови виробництва характеризуються різними кривими трансформації виробничих потужностей (РРF1 – для країни І та РРF2 – країни II), причому крива РРF1 більшою мірою видовжена відносно осі 0Х порівняно з віссю 0Y. Крива РРFII більшою мірою видовжена відносно осі 0Y, ніж осі 0Х. Ідентичні умови попиту зображені єдиною для двох країн кривою байдужості ІС0. Як бачимо, товар X у країні І є дешевшим порівняно з країною II, а товар Y – у країні II порівняно з країною І. Для того щоб обидві країни виграли від взаємної торгівлі, необхідно, щоб вони обмінювалися товарами на основі співвідношення цін, яке лежить в інтервалі між внутрішніми умовами торгівлі обох країн до встановлення торговельних відносин, тобто (РX : РY)І < (РX : РY)int, < (РХ : РY)II. Взаємна торгівля дасть їм можливість вийти на нові рівні споживання СI та СII, які характеризуватимуться однією точкою С.
Виробництво в країні І характеризуватиметься точкою РI, а в країні II – точкою РII. Країна І експортуватиме Х2Х3 одиниць товару X та імпортуватиме Y1Y2 одиниць товару У. Експорт та імпорт країни II характеризуватиметься відповідно обсягами Y2Y3 та X1Х2.
Оскільки аналогічний випадок уже розглядався тоді, коли характеризувалася неокласична теорія міжнародної торгівлі, то зараз обмежимось лише короткими висновками.
По-перше, взаємний обмін буде вигідним обом країнам тоді, коли вони обмінюватимуться товарами на основі умов міжнародної торгівлі (РX : РY)іnt, які визначаються співвідношенням (РX : РY)I,< (РX : РY)іnt < (РX : РY)II. У цьому випадку країни І та II експортуватимуть відповідно Х2Х3 одиниць товару X та Y2Y3 одиниць товару Y, а імпортуватимуть – Y1Y2 одиниць товару Y та Х1X2 одиниць товару X.
По-друге, країна І збільшить виробництво товару X, зменшивши при цьому обсяги випуску товару Y. Країна II нарощуватиме виробництво товару Y на Y1Y2 одиниць та відмовиться від частини випуску товару X.
По-третє, рівень добробуту обох країн збільшиться і відобража-тиметься тепер спільною точкою С, що лежить на новій кривій байдужості.
У даному випадку до аналогічних результатів можна прийти, користуючись як фізичним, так і ціновим способами визначення надлишку певного фактора виробництва.
Як бачимо, маємо висновок, який Олін сформулював таким чином: «Товари, які вимагають для свого виробництва значних видатків у формі надлишкових факторів виробництва і невеликих видатків дефіцитних факторів, експортуються в обмін на товари, що виробляються з використанням факторів виробництва у зворотній пропорції. Так у прихованому вигляді експортуються надлишкові та імпортуються дефіцитні фактори виробництва» [4].
Це положення цілком логічно витікає із сформульованих на початку теми цілої низки вихідних припущень. У зв'язку з цим слід зауважити, що відсутність того чи іншого обмеження може привести до того, що реальна структура зовнішньої торгівлі певної країни суттєво відрізня-тиметься від теоретичних висновків.