1.2. Значення теорії меркантилістів

Наприкінці ХVІІІ ст. наукова цінність поглядів меркантилістів була поставлена під сумнів. Так, зокрема, англійський економіст Давід Х'юм (David Hume) вказав на два слабких боки меркантилістської логіки.

По-перше, в реальному житті кількість золота та срібла, накопичена окремою нацією, не має вирішального значення; важливішим є обсяг товарів і послуг, які можна придбати за золото та срібло. Очевидно, що в загальному випадку потреби споживачів задовольняються не дорогоцінними металами й коштовностями, а тими товарами та послугами, які можна на них купити. Саме споживання цих конкретних продуктів і є метою суспільства кожної країни.

Якщо ж іти за логікою меркантилістів, які виступали за максимально широкий розвиток експорту та обмеження імпорту, то можна припустити, що в кінцевому підсумку одні нації сконцентрували б у себе всі товари, котрі виробляються у світі, тоді як нація меркантилістів акумулювала б усі світові запаси золота.

Друге зауваження Давіда Х'юма стосувалося життєздатності меркантилістської політики в довготерміновому плані. Якщо припустити, що країна протягом певного часу може мати позитивне сальдо торговельного балансу, то можна зробити висновок, що приплив золота та срібла призвів би до збільшення пропозиції грошей і зростання цін.

У свою чергу, зростання цін неминуче зробило б товари даної країни менш привабливими для закордонних споживачів, тоді як позиції імпортних товарів на внутрішньому ринку країни посилилися б. Але такий ціновий ефект призвів би до припинення припливу золота та срібла, тобто повноцінних грошей у країну.

Рух золота між країнами буде механізмом економічного розвитку, внаслідок чого розмір експорту прагнутиме до балансу з обсягом імпорту і торговельне сальдо дорівнюватиме нулю.

Виходячи з моделі Х'юма «ціна – золото – струм», врівноваження сальдо торговельного балансу кожної країни відбувається в чотири етапи (табл. 1.1.) [7].

Таблиця 1.1

Етапи врівноваження сальдо торговельного балансу країн

Вихідна ситуація	Країна І (Експорт > Імпорту )	Країна II (Експорт < Імпорту)
Етап 1	Чистий приплив золота	Чистий відтік золота
Етап 2	Зростання грошової маси	Скорочення грошової маси
Етап 3	Зростання цін і зарплати	Скорочення цін і зарплати
Етап 4	Зростання імпорту і скорочення експорту	Скорочення імпорту і зростання експорту
Результат	Експорт = Імпорту	Експорт = Імпорту

Ця концепція діє за таких умов:

1) наявність прямого зв'язку між кількістю грошей в обігу і рівнем цін (кількісна теорія грошей);

2) повна зайнятість у кожній країні;

3) попит на товари еластичний за ціною (зростання цін призводить до скорочення витрат на товари і навпаки);

4) існує ситуація «чистої» конкуренції на ринку як товарів, так і факторів виробництва;

5) національні валюти вільно обертаються в золото і навпаки («золотий стандарт» валютної системи).

За наявності таких умов врівноваження торговельного балансу відбувається автоматично.

Таким чином, обмеженість меркантилізму полягає в тому, що меркантилісти не змогли зрозуміти, що збагачення однієї нації може відбуватися не тільки за рахунок зубожіння інших, з якими вона торгує, що міжнародна економіка розвивається, а тому розвиток країн можливий не тільки за рахунок перерозподілу вже існуючого багатства, а й за рахунок його нарощування.

Незважаючи на недоліки, меркантилістська теорія в той час мала й деякі позитивні риси:

1) концепція меркантилізму була першою спробою створити теорію міжнародної торгівлі, що прямо погоджувала торговельні відносини з внутрішньоекономічним розвитком країни, її економічним зростанням;

2) меркантилісти розробили одну з можливих моделей розвитку міжнародної торгівлі на підставі товарного характеру виробництва. Вони заклали основу категоріального апарату, який використовується в сучасних теоріях міжнародної торгівлі, передусім у неомеркантилізмі;

3) вперше описано те, що в сучасній економіці називається «платіжним балансом».

Подальшого розвитку теорії міжнародної торгівлі набули в працях економістів класичної школи. Критику поглядів та політики меркантилістів продовжив А. Сміт.