10. Іспит

Іспит проводиться у письмовій формі, з наступним обговоренням. Структура екзаменаційного білета: екзаменаційний білет складається з двох частин. Перша – тестові питання (10 тестових завдань, 20 балів); друга – два теоретичні питання (по 15 балів кожне).

Шкала перерахування оцінок

Таблиця 1

Оцінка в балах	Оцінка за іспит	Код оцінки	Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за залік
90–100	відмінно	5	А	зараховано
81–89	дуже добре	4	B	зараховано
71–80	добре		C
61–70	задовільно	3	D	зараховано
51-60	достатньо		E
31–50				Допускається до здачі заліку (іспиту)
До 30 (за роботу в семестрі)	незадовільно (оцінка автоматично виставляється у відомість)	2	FХ	Не зараховано
Сума балів після здачі по талону №1, 2 (0-50)	незадовільно	2	FХ	Не зараховано
Сума балів після здачі по талону «К» (0-50)	незадовільно	2	F	Не зараховано

Теоретичні питання:

1. Традиція компаративістський досліджень у соціології.

2. Неомарксистський напрям у соціології міжнародних відносин.

3. Соціологія міжнародних відносин про глобальні тенденції сучасності.

4. Видозміни міжнародних конфліктів у сучасному світі.

5. Ф.Фукуяма vs. С.Ф.Гантінгтон.

6. Теорія третьої хвилі (О. та Х.Тоффлери).

7. Різновиди акторів на міжнародній арені. Етатизм vs. “світове громадянське суспільство”.

8. Теорія мережевого суспільства (М.Кастельс).

9. Міжнародні відносини як особливий різновид суспільних відносин. Визначення міжнародних відносин та їх види.

10. Співвідношення міжнародних відносин та внутрішньосуспільних відносин.

11. Об`єкт соціології міжнародних відносин.

12. Співвідношення соціології та соціології міжнародних відносин. Предмет соціології міжнародних відносин.

13. Соціологія міжнародних відносин і теорія міжнародних відносин.

14. Емпірична соціологія та її значення для розбудови соціологічних теорій.

15. Системний підхід в соціології та в аналізі міжнародних відносин.

16. Типи і структури міжнародних систем.

17. Закономірності функціонування і трансформації міжнародних систем.

18. Учасники/автори/актори міжнародних відносин.

19. Проблема методу в соціології міжнародних відносин.

20. Системний підхід: статичний вираз.

21. Системний підхід: динамічний вираз.

22. Моделювання і теорія ігор.

23. Контент-аналіз, івент-аналіз, метод когнітивного картування.

24. Спостереження, вивчення документів, порівняння, експеримент.

25. Міжнародні відносини і проблема їх закономірностей.

26. Ціннісне коло Ш. Шварца як інструмент компаративного дослідження

27. Інтелектуальна біографія Р. Інглегарта

28. Інтелектуальна біографія П. Норріс

29. Застосування шкали національної дистанції для дослідження конфліктогенного потенціалу міжнаціональних відносин

30. Барометер толерантності у кросс-національних дослідженнях (Р. Інглегарт, П. Норріс)

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Оцінювання рівня знань студентів на семінарських заняттях та під час заліку проводиться за чотирибальною системою.

Повна відповідь на питання, яка оцінюється на ”відмінно”, має відповідати таким вимогам:

• розгорнутий, вичерпний виклад змісту питання;

• повне перелічення необхідних для розкриття змісту питання категорій та законів;

• правильне розкриття змісту категорій та законів, механізму їх взаємозв’язку і взаємодії;

• здатність здійснювати порівняльний аналіз різних теорій, концепцій, підходів і самостійно робити логічні висновки та узагальнення, знання історії створення теорій та еволюції поглядів їх представників;

• уміння користуватись методами наукового аналізу соціальних явищ, процесів і характеризувати їх риси та форми виявлення;

• демонстрація здатності висловлення та аргументування власного ставлення до альтернативних поглядів на дане питання;

• використання актуальних статистичних даних, матеріалів останніх подій в соціальній сфері країни та за її межами;

• знання необхідних законів і нормативних матеріалів України, міжнародних та міждержавних угод, обов’язкове посилання на них під час розкриття питань;

• знання точних назв і функцій національних та міжнародних соціальних і соціологічних установ, історії їх створення і ролі при вирішенні проблем, які ставляться у конкретному питанні.

Відповідь на питання оцінюється на ” добре”, якщо:

• порівняно з відповіддю на найвищий бал вона не відповідає хоча б одному пункту з-поміж указаних вище (якщо його врахування потрібне для вичерпного розкриття питання);

• при в цілому правильному розкритті змісту питання за зазначеними вимогами все ж таки студентом допущені помилки під час використання цифрового матеріалу, посилання на конкретні історичні періоди та факти, неточності у формулюванні термінів і категорій, проте з допомогою викладача він швидко орієнтується і знаходить правильні відповіді.

Відповідь на питання оцінюється на ” задовільно”, якщо:

• порівняно з відповіддю на найвищий бал вона не відповідає двом пунктам з-поміж указаних вище (якщо їх урахування потрібне для вичерпного розкриття питання);

• одночасно мають місце обидва типи недоліків, які окремо характеризують критерії оцінки ”добре”;

• відповідь малообгрунтована, неповна;

• студент не знайомий з законодавчими матеріалами, матеріалами преси з відповідних питань;

• студент лише з допомогою викладача може зрозуміти та виправити свої помилки.

Відповідь на питання оцінюється на ”незадовільно”, якщо:

• порівняно з відповіддю на найвищий бал вона не відповідає трьом чи більше пунктам з-поміж указаних вище (якщо їх урахування потрібне для вичерпного розкриття питання);

• одночасно мають місце два чи більше типи недоліків, які окремо характеризують критерії оцінки ”задовільно”;

• у відповіді відсутні належні докази і аргументи, зроблені висновки не відповідають загальноприйнятим, хибні;

• характер відповіді дає підставу стверджувати, що студент не знає правильної відповіді;

• допущені грубі помилки і студент не може їх виправити.