
- •Частина 1. Механіка.
- •Механіка розв’язує два основних завдання:
- •Розділ 1. Основи кінематики.
- •§1. Основні поняття кінематики.
- •§2. Найпростіші види прямолінійного руху матеріальної точки.
- •1. Прямолінійний рівномірний рух.
- •2. Рівнозмінний прямолінійний рух.
- •Границі застосовності одержаних формул кінематики.
- •§3. Рух тіла кинутого під кутом до горизонту.
- •§4. Кінематика криволінійного руху.
- •4.1 Рух по колу.
- •§5. Обертальний рух твердого тіла.
- •Розділ 2. Основи динаміки. Вступ в динаміку.
- •§1. Закони руху Ньютона.
- •1.1 Перший закон Ньютона.
- •1.2 Маса і сила. Маса.
- •1.3 Другий закон Ньютона.
- •Межі застосування закону.
- •1.4 Третій закон Ньютона.
- •Границі застосування третього закону.
- •Закони Ньютона не виконуються в таких випадках:
- •§2. Закон збереження імпульсу.
- •§3. Механічний принцип відносності(принцип відносності Галілея). Розглянемо дві системи відліку:
- •Розділ 3. Робота, енергія, закон збереження енергії.
- •§1. Механічна робота.
- •2. Енергія, кінетична і потенціальна енергія.
- •Неконсервативні сили:
- •§3. Потенціальна енергія тіла в гравітаційному полі.
- •§4. Закон збереження і перетворення енергії в механіці.
- •§5. Космічні швидкості.
- •§6. Застосування законів збереження до ударів куль.
- •Абсолютно не пружний удар.
- •Абсолютно пружний удар.
- •Відкриття нейтрона.
- •Розділ 4. Обертальний рух твердого тіла.
- •§1. Основний закон обертального руху абсолютно твердого тіла.
- •§2. Моменти інерції деяких тіл.
- •§3. Закон збереження момента імпульса.
- •Розділ 5. Рівняння руху.
- •§1. Узагальнені координати.
- •§2. Принцип найменшої дії.
- •§3. Функція Лагранжа вільної матеріальної точки.
- •§4. Функція Лагранжа системи матеріальних точок.
- •Частина 2. Молекулярна фізика та основи термодинаміки. Розділ 1. Основи молекулярно-кінетичної теорії газів.
- •§1. Основні положення мкт.
- •§2. Ідеальний газ. Основне рівняння мкт газів(рівняння Клаузіуса).
- •§3. Наслідки з основного рівняння кінетичної теорії ідеального газу.
- •§4. Розподіл числа молекул за швидкостями(розподіл Максвела).
- •§5. Барометрична формула. Розподіл Больцмана.
- •§6. Середня довжина вільного пробігу молекул.
- •§7. Явища переносу в газах. Рівняння переносу.
- •§8. Дифузія.
- •§9. Теплопровідність.
- •§10. Внутрішнє тертя(в’язкість).
§10. Внутрішнє тертя(в’язкість).
Нехай
в ламінарному (такому, що встановився)
потоці газу швидкість течії зменшується
в напрямку осі Ох.
,
де k-
імпульс руху
Уявімо
площадку dS,
вздовж якої дотикаються 2 сусідні шари
газу і позначимо через
і
значення швидкостей на відстанях
від цієї площадки (
>
).
Очевидно, що на хаотичний рух молекул
накладеться швидкість потоку
,
внаслідок чого швидкість молекул
верхнього шару приведе то того, що вони
будуть мати більший імпульс руху, ніж
молекули нижнього шару, тобто
>
, де m
– маса молекули. В процесі хаотичного
руху молекули верхнього шару будуть
переносити свій імпульс руху в нижній
шар, збільшуючи його швидкість.
В результаті цього між шарами виникає внутрішнє тертя, сила якого буде діяти вздовж площадки dS паралельно швидкості потоку.
Застосувавши рівняння переносу (4), відмітивши, що в цьому випадку фізичною характеристикою, що переноситься, є імпульс руху молекул:
Тоді,
так як концентрацію молекул n
можна вважати однаковою у всьому об’ємі
газу, можемо записати, що
(14)
де
-
(15)
де
- зміна імпульсу руху одного шару відносно
іншого, що відбувається за час dt
на площадці dS,
бо зміна імпульсу руху за ІІ законом
Ньютона дорівнює імпульсу діючої сили,
тобто
, де F
– сила взаємодії між шарами газу, що
діє в площині їх дотику, тобто сила
внутрішнього тертя. Тому формулу (15)
можна записати у вигляді :
(16)
Підставивши вирази (14) і (16) в рівняння (4), отримаємо:
(17)
(18)
Тоді
(19)
З формули
(19) слідує, що : сила внутрішнього тертя,
що виникає в площині дотику двох шарів
газу, які ковзають один відносно одного,
пропорційна площі їх дотику dS
і градієнту швидкості
.
Формула (19) називається рівнянням внутрішнього тертя, чи законом Ньютона, бо Ньютон отримав таке ж рівняння з дослідів з рідинами.
Коефіцієнт
пропорційності
називається
коефіцієнтом внутрішнього тертя або
в’язкості.
Вияснимо його фізичний зміст, скориставшись формулою (9), в якій будемо вважати
dS
=1m2
, а
=-1с-1,
тоді отримаємо
=F
, тобто коефіцієнт в’язкості чисельно
дорівнює силі внутрішнього тертя, що
діє на 1m2
площадки
дотикання шарів газу, що рухаються
паралельно при градієнті швидкості
1с-1
.
З формули
(18) і (19) слідує, що коефіцієнт внутрішнього
тертя вимірюється в
.
На завершення підкреслимо, що зіставляючи
формули
Д=,
і
отримаємо співвідношення між коефіцієнтом
переносу
, які також знаходяться у відповідності
з дослідними даними. Це є додатковим
підтвердженням вірності розглянутої
нами МКТ будови речовини.