4. Форми статистичного спостереження

З точки зору організації статистичного спостереження розрізняють три основні організаційні форми:

• звітність;

• спеціально організоване статистичне спостереження;

• реєстр.

1. Звітність – це форма спостереження, при якій кожний суб’єкт діяльності регулярно подає дані в державні органи статистики та відомства у вигляді документів (звітів) спеціально затвердженої форми.

Зміст звіту, форма і термін подання встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики – Державним комітетом статистики України.

Розрізняють типову і спеціалізовану звітність.

• Типова звітність має єдину форму і зміст для всіх підприємств і організацій незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування.

• Спеціалізована звітність властива тим підприємствам чи окремим виробництвам, що мають свої специфічні властивості.

Залежно від рівня затвердження та призначення звітність поділяють на зовнішню і внутрішню.

• Зовнішня – затверджується та збирається органами державної статистики, міністерствами та відомствами.

• Внутрішня – розробляється самим суб’єктом діяльності для власних оперативних потреб.

За періодичністю звітність буває поточна (тижнева, декадна, місячна, квартальна) і річна.

Залежно від терміновості звіти можуть подаватись поштою, телетайпом, електронною поштою.

За порядком проходження звітність поділяється на централізовану і децентралізовану.

Звітність характеризується такими властивостями, як обов’язковість, систематичність і вірогідність.

2. Спеціально організовані статистичні спостереження охоплюють ті сторони суспільного життя, які не відобразились у звітності. До них належать переписи, одноразові обліки, спеціальні обстеження, опитування.

• Переписи проводять періодично або одноразово і дають повну характеристику масового явища станом на якусь дату або певний момент часу.

• Обліки – суспільні спостереження масових даних, які ґрунтуються на даних огляду, опитування та документальних записів.

• Спеціальні обстеження – переважно несуцільні обстеження масових явищ згідно з певною тематикою, що виходить за межі звітності.

• Опитування – це як правило несуцільне спостереження з метою вивчення думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів. Винятком є суцільне опитування всього населення – референдум – масове виявлення щодо принципових соціально-економічних та політичних питань.

3. Статистичний реєстр – це список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстежування. У теперішніх планах держстатистики передбачається складання єдиних державних реєстрів: населення, суб’єктів діяльності, домашніх господарств, земельного фонду, технологій.

5. Види та способи спостереження

Різноманітність соціально-економічних явищ потребує застосування різних видів спостереження. Різновид спостереження визначається ознакою групування. Класифікація статистичних спостережень здійснюється за декількома критеріями.

• За часом реєстрації:

  • поточне – полягає у систематичній реєстрації фактів по мірі їх виникнення;

  • періодичне – проводиться регулярно і здебільшого через рівні проміжки часу;

  • одноразове – проводиться епізодично по мірі виникнення потреби в дослідженні явища.

• За способом одержання статистичних даних:

  • безпосередній облік факторів передбачає безпосередній огляд, перелік, вимірювання, зважування;

  • документальний облік ґрунтується на даних різноманітних документів первинного обліку;

  • опитування респондентів – відповіді на питання формуляра записують зі слів респондента. Опитування буває:

    • експедиційне – спеціально підготовлені реєстратори заповнюють формуляри і одночасно перевіряють правдивість відповідей на питання;

    • самореєстрація – респонденти самі заповнюють статистичні формуляри;

    • кореспондентське – здійснюють спеціальні дописувачі, які заповнюють формуляри згідно з інструкцією;

    • анкетне – анкети респондентам вручають особисто або висилають поштою;

    • інтерв’ю – допускається довільність відповідей респондентів на поставлені питання.

• За повнотою охоплення одиниць сукупності:

  • суцільне – обстеженню і реєстрації підлягають усі без винятку елементи сукупності;

  • несуцільне – обліку підлягають не всі елементи, а тільки певна їх частина. Воно в свою чергу поділяється на види:

    • обстеження основного масиву – охоплює переважну частину елементів сукупності, обсяг значень істотної ознаки, у яких становить понад 50 % всієї досліджуваної сукупності;

    • вибіркове спостереження – обстеженню підлягає певна, випадково відібрана, частина елементів сукупності;

    • монографічне спостереження - передбачає детальне обстеження окремих типових елементів сукупності;

    • анкетне передбачає заповнення респондентами самостійно анкет;

    • моніторинг – спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища.

Окремі види та способи спостереження можуть використовуватись у комплексі, не виключаючи один одного, залежно від підготовленості до певного методу спостереження, сучасних досягнень щодо методології та організації статистичних спостережень.