3. Зміст курсу

“Філософія”

Тема 1. Філософія, її предмет і роль у суспільстві

Специфіка філософського знання. Відмінності між науковими та філософськими методами: класифікація наукових методів. Поняття методології та парадигми. Структурні елементи філософського знання: онтологія, гносеологія, аксіологія. Призначення філософії в суспільстві (функції філософії).

Поняття світогляду та його структура: особливості міфологічного світогляду та мислення; релігійний та філософський світогляд. Зв’язок культури та світогляду. Філософія як рефлексія духовності в культурі. Національна філософія.

Тема 2. Особливості світогляду та філософських ідей в культурах Стародавнього Сходу та Заходу

Світоглядна модель у духовній культурі Давньої Індії. Філософія як пошук гармонії Універсаму і суб’єктивного духу (брахману й атману). Філософські школи.

Особливості сприйняття світу в Китайській культурі та філософії (конфуціанство, даосизм, легізм). Аксіологічний зріз дійсності в давньокитайській філософії.

Давньогрецька філософія як вираз європейського світосприйняття. Поняття: Космос, Хаос, архе та Логос. Онтологічна проблематика досократівської філософії. Тлумачення універсальної основи світу в Мілетській філософській школі. Принципи філософії Геракліта. Символіка чисел у піфагорійців як шлях до теоретичного філософського світогляду. Вчення про буття в Елейській школі. Атомізм Демокріта як синтез філософії Елейської школи.

Тема 3. Ідеї античної філософії та доби еллінізму.

Моральна філософія Сократа та його метод. Раціоналістичні та ірраціоналістичні ідеї Платона. Основні ідеї раціоналістичної філософії Арістотеля. Філософія періоду занепаду Давньої Греції та Риму. Епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.

Тема 4. Середньовічна філософія.

Християнський світогляд та неоплатонічна філософія: теоцентризм християнського світогляду. Зв’язок неоплатонізму та християнства. Філософія періоду патристики. Аврелій Авґустин. Схоластика. Питання сумісності віри та розуму: полеміка навколо універсалій (реалізм та номіналізм). Філософія

Т. Аквінського. Принцип гармонії віри та розуму.

Тема 5. Філософія доби Відродження та Нового часу

Антропоцентризм філософії Відродження. Неоплатонівська філософська традиція (Д.Бруно, М. Кузанський). Гуманізм культури Ренесансу. Осмислення суспільного буття в соціально-політичних концепціях. Соціально-політичні погляди мислителів Ренесансу (Н.Макіавеллі, Т.Кампанелла, Т.Мор).

Вплив науки на формування світоглядної парадигми ХVII ст. Проблема методу в філософії Нового часу (Ф. Бекон, Р. Декарт). Раціоналізм та емпіризм як основні методології в розвитку гносеології Нового часу. Проблема субстанції в філософії Нового часу (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Ляйбніц).

Тема 6. Просвітництво та основні ідеї німецької класичної філософії

Ідеї соціальної філософії у Просвітництві (Т. Гоббс, Д. Локк, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, К. Гельвецій). Природа та сутність соціальних законів і людських взаємин. Теорія “суспільного договору”, правової держави та громадянського суспільства. Французький матеріалізм ХVІІІ ст. (Д. Дідро).

Теорія пізнання та етика І. Канта: особливості пізнавального процесу за

І. Кантом. Чуттєвість як людська здатність пізнавати світ. Феномен („Річ у собі”) та ноумен („річ для нас”); розсудок, апріорні категорії; наукове знання за І. Кантом; вчення про ідеї; концепція категоричного імперативу.

Й.Фіхте. Проблема активності людини. Ф. Шеллінг. Філософія ірраціоналізму як опозиція раціоналізму і вираз неоплатонічної філософської традиції. Основні натурфілософські ідеї Шеллінга.

Особливості філософської системи Г. Геґеля та його діалектичного методу. Абсолютна ідея як рушій розвитку у Г.Гегеля. Принципи /закони/ діалектики.

Антропологізм Л. Фейєрбаха як заперечення ідеалізму класичної німецької філософії.