9.3. Рекомендована тематика індивідуальних науково-дослідних завдань

1. Основні принципи періодизації історико-філософського процесу.

2. Платонівська “ідеальна держава” і сучасність.

3. Проблема людської діяльності у філософії Л.Феєрбаха.

4. Феноменологія Гуссерля.

5. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

6. Філософські традиції Києво-Могилянської академії.

7. Г.С. Сковорода – народний філософ.

8. Історіософія В. Липинського.

9. “Вольовий націоналізм” Дмитра Донцова.

10. Філософія І.Франка.

11. Еволюція філософських уявлень про субстанції світу.

12. Проблематичність людського буття.

13. Категорії діалектики як універсальні форми мислення.

14. Основні принципи сучасної наукової гносеології.

15. Особливість соціального.

16. Сутність та основні характеристики суспільства.

17. Проблеми соціального у світовій філософській думці.

18. Взаємодія людини з природою у процесі виробництва.

19. Географічне середовище: сутність поняття та його структура.

20. Характерні ознаки та параметри розвитку народонаселення.

21. Суб’єктивний ідеалізм І.Фіхте.

22. “Філософія життя” як напрям некласичної філософії кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

23. Духовний потенціал української ідеї.

24. Проблема національної еліти в історіософії Д.Донцова.

25. Мистецтво- форма свідомості чи переживання?

26. Антропоцентризм як світоглядна риса Т.Г. Шевченка.

27. Українська міфологія як світогляд .

10. Перелік питань, що виносяться на екзамен

1. Специфіка філософського знання. Відмінності між науковими та філософськими методами: класифікація наукових методів. Поняття методології та парадигми.

2. Структурні елементи філософського знання: онтологія, гносеологія, аксіологія. Призначення філософії в суспільстві (функції філософії).

3. Поняття світогляду та його структура: особливості міфологічного світогляду та мислення; релігійний та філософський світогляд.

4. Світоглядна модель у духовній культурі Давньої Індії. Філософія як пошук гармонії Універсаму і суб’єктивного духу (брахману й атману).

5. Особливості сприйняття світу в Китайській культурі та філософії (конфуціанство, даосизм, легізм).

6. Аксіологічний зріз дійсності в давньокитайській філософії.

7. Давньогрецька філософія як вираз європейського світосприйняття. Онтологічна проблематика досократівської філософії.

8. Тлумачення універсальної основи світу в Мілетській філософській школі. Принципи філософії Геракліта.

9. Символіка чисел у піфагорійців як шлях до теоретичного філософського світогляду.

10. Вчення про буття в Елейській школі. Атомізм Демокріта як синтез філософії Елейської школи.

11. Моральна філософія Сократа та його метод.

12. Раціоналістичні та ірраціоналістичні ідеї Платона.

13. Основні ідеї раціоналістичної філософії Арістотеля.

14. Філософія періоду занепаду Давньої Греції та Риму.

15. Епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм.

16. Християнський світогляд та неоплатонічна філософія: теоцентризм християнського світогляду. Зв’язок неоплатонізму та християнства.

17. Філософія періоду патристики. Аврелій Авґустин.

18. Схоластика. Питання сумісності віри та розуму: полеміка навколо універсалій (реалізм та номіналізм).

19. Філософія Т. Аквінського. Принцип гармонії віри та розуму.

20. Філософія доби Відродження та Нового часу

21. Проблема методу в філософії Нового часу (Ф. Бекон, Р. Декарт).

22. Раціоналізм та емпіризм як основні методології в розвитку гносеології Нового часу.

23. Проблема субстанції в філософії Нового часу (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Ляйбніц).

24. Ідеї соціальної філософії у Просвітництві (Т. Гоббс, Д. Локк, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо, К. Гельвецій).

25. Французький матеріалізм ХVІІІ ст. (Д. Дідро).

26. Теорія пізнання та етика І. Канта: особливості пізнавального процесу за

І. Кантом.

27. Й.Фіхте. Проблема активності людини.

28. Ф. Шеллінг. Філософія ірраціоналізму як опозиція раціоналізму і вираз неоплатонічної філософської традиції. Основні натурфілософські ідеї Шеллінга.

29. Особливості філософської системи Г. Геґеля та його діалектичного методу. Абсолютна ідея як рушій розвитку у Г.Гегеля.

30. Принципи /закони/ діалектики.

31. Антропологізм Л. Фейєрбаха як заперечення ідеалізму класичної німецької філософії.

32. Позитивізм та його еволюція. Зміна предмету та завдань філософії в ІІ, ІІІ позитивізмі.

33. Основні ідеї марксистської філософії.

34. Ірраціоналістична філософія другої половини ХІХ – ХХ ст.

35. Філософія життя (А. Шопенґауер, Ф. Ніцше).

36. Екзистенціалізм, предмет і завдання. (С. К’єркеґор, М. Гайдеґґер, А. Камю, Ж.-П. Сартр).

37. Класичний та новітній психоаналіз: основні завдання.

38. Філософські ідеї в Україні Княжої доби (ідеї творів Йоана Дамаскіна „Джерело знань” та Іларіона Київського „Слово про Закон і Благодать”).

39. Вираз неоплатонічної традиції у філософському вченні Г. Сковороди (філософія як мудрість, символіка та антитетика, вчення про дві натури та три світи, вчення про людину та її шлях до щастя).

40. Соціально-філософська проблематика в Україні XIX-початку XX століть: романтична соціософська концепція творів „Історія Русів” та „Книги Буття українського народу”; соціальні концепції в Україні на соціалістичної орієнтації (І.Франко, М.Драгоманов); консервативні концепції суспільного розвитку (П.Куліш, В.Липинський); ліберально-націоналістичні концепції в Україні (Т.Зіньківський, М.Міхновський).

41. Історичний традиціоналізм Д. Донцова.

42. Філософський сенс проблеми буття. Підходи до розуміння структури буття та його сутності.

43. Простір, рух та час як характеристики буття.

44. Свідомість як філософська категорія.

45. Структура та функції свідомості.

46. Специфіка філософії пізнання.

47. Зміст і форми філософського вчення про розвиток. Загальні ознаки і людські критерії розвитку.

48. Прогрес і регрес.

49. Основні закони діалектики: взаємного проникнення протилежностей; взаємного переходу кількості і якості; заперечення заперечення.

50. Різноманітність історичних форм діалектики та її філософських антиподів - софістики, еклектики, метафізики.

51. Принципи, закони і категорії філософії.

52. Принципи діалектики: загального зв'язку, розвитку, детермінізму й індетермінізму, історизму, системності, цілісності.

53. Категорії діалектики: причина і наслідок, одиничне і загальне, необхідність і випадковість, сутність і явище, форма і зміст, можливість і дійсність, елемент і система.

54. Проблема життя, смерті і безсмертя у сучасній філософії.

55. Предмет соціальної філософії. Соціальна філософія та соціологія: їх відмінності.

56. Суспільство та його еволюція в філософії позитивізму (О. Конт,

57. Г. Спенсер, К. Поппер).

58. Суспільство як об’єкт філософського аналізу. Відношення „суспільство і природа”.

59. Поняття „глобалістика” та головні причини її виникнення. Сучасні концепції і образи глобального світу. Позитивні та негативні сторони феномену глобалізації.

60. Сучасні тлумачення сутності культури. Натуралізм. Соціологізм. Аксіологізм. Перспективи культуро-цивілізаційного поступу. Українська культура: перспектива розвитку чи асиміляція?