Додаткова

1. Ананьин В.А. Социальный прогресс. Безопасность. Этнонациональный фактор. (Социально- философский анализ) / Киевский военный ин-т управления и связи / Н.Н Мокляк (ред.). — К., 1997.

2. Арон Реймон. Вступ до філософії історії: Есе про межі історичної об'єктивності / післямова та прим.: Оксана Йосипенко (пер.з фр.,післямова та прим.), Сергій Йосипенко (пер.з фр.,післямова та прим.). — Нове вид., переглянуте та анотоване Сільвією Мезюр — К. : Український Центр духовної культури, 2005.

3. Бек У. Что такое глобализация? Ошибки глобализма - ответы на глобализацию / Пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника; Общ. ред. и послесл. А. Филиппова - М.: Прогресс-Традиция, 2001

4. Бойченко І.В., Романенко О.В., Бойченко М. І., Куценко В. І., Багінський В. В. Цивілізація: структура і динаміка / Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України ; Київський ін-т бізнесу та технологій ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / Іван Васильович Бойченко (заг.ред.). — К. : Видавець КУПРІЯНОВА О.О., 2003. Вебер Макс. Избранное. Образ общества. — М. : Юрист, 1994.

5. Габермас Юрген. Залучення іншого: Студії з політичної теорії / Андрій Дахній (пер.з нім.). — Л. : Астролябія, 2006.

6. Хабермас Юрген. Будущее человеческой природы. На пути к либеральной евгенике? / М.Л. Хорьков (пер.с нем.). — М. : Весь Мир, 2002.

7. Цивілізація: структура і динаміка: Монографія / За заг. ред. І.В. Бойченка; Ін - т філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України. - К.: КУПРІЯНОВА О. О., 2003.

Тематика рефератів

1. Сутність концепцій історичного процесу.

2. Суспільний прогрес та його критерії.

3. Особливості та характер прояву соціальних суперечностей.

4. Типи соціального прогресу.

5. Форми соціального передбачення.

6. Детермінізм та індетермінізм у тлумаченні історичних процесів.

7. Фактори глобальних процесів розвитку суспільства.

8. Сутнісні характеристики та класифікація основних глобальних проблем сучасності.

Питання для перевірки знань

1. Що становить сутність суспільного прогресу?

2. Назвіть основні відмінності між історичними типами соціального прогресу.

3. Яку роль відіграє наукове передбачення у прогнозуванні майбутнього суспільства?

4. Які проблеми суспільного розвитку можна назвати глобальними?

5. Порівняйте основні типи глобальних проблем сучасності. Вирішення яких глобальних проблем є актуальними для розвитку людської цивілізації на початку ХХІ ст.?

8. Самостійна робота студентів (срс)

8.1.Загальні положення та методичні вказівки

Організація самостійної роботи студентів передбачає вирішення наступних важливих завдань:

• формування навиків продуктивного спілкування в умовах навчального процесу, що у тій чи іншій мірі являються наближеними до реальних умов;

• розвиток вміння аргументувати свою точку зору, чітко формулювати та ясно викладати свої думки;

• становлення здібностей до аналізу складних ситуацій, здатності виділення основних та другорядних причин їх виникнення, вміння знаходити засоби та способи їх вирішення;

• удосконалення процесів уваги, пам`яті, а також мислення.

Основними видами організації самостійної роботи є:

• вивчення лекційного матеріалу, основою якого є конспект лекцій викладача;

• вирішення завдань, які даються в ході проведення семінару викладачем (див. зміст питань у планах семінарських занять);

• виконання домашніх завдань та настанов, котрі подаються викладачем наприкінці лекції;

• написання глосарія – словника, в якому відображується коротке роз`яснення термінів та понять по заданій темі;

• написання «філософських портретів» та філософських ессе, що пов`язано з формулюванням певного поняття;

• огляди по темі – письмовий короткий літературний огляд на 1-2 сторінки з рекомендованої теми з використанням додаткового матеріалу з різноманітних видань, а також з інформаційних ресурсів Інтернету.

• підготовка до семінарських занять;

• підготовка рефератів з окремих проблем філософії..

Оскільки з матеріалу, котрий подає викладач на лекції, студент запам`ятовує, як правило, не більше 60-65 %, що зумовлено певними людськими фізіологічними можливостями, остільки важливим засобом переведення інформації з короткочасного виду запам`ятовування у довгочасний виступає потреба закріплення лекційного матеріалу (читання конспекту лекцій, написання окремих розділів лекції на чернетці, повторення фрагментів лекції вголос, за умов чого задіюється зорова пам`ять). Рекомендується проводити дану процедуру дій або в день прослуховування лекції, або не пізніше 48 годин після лекції.

При вивченні лекційного матеріалу не варто обмежуватись лише записами у конспекті, а слід використати матеріал із рекомендованої викладачем літератури – посібників, монографічної та науково-популярної літератури. Це пов`язано і з тим, що на лекції викладач не в стані висвітлити всі питання та проблеми обраної теми, в силу чого певна частину матеріалу виноситься на самостійне опрацювання у поза навчальний час. Саме тому курсантам , студентам та слухачам напередодні проведення семінарських занять і рекомендується ознайомитись із змістом навчальної та наукової літератури. В даному випадку важливе значення відіграє вміння студента володіти методикою конспектування.

Конспектувати слід тексти тієї літератури, котра подається у планах семінарських занять та у завдання по самостійному вивченню дисципліни. Конспект повинен відображати структуру твору, логіку та аргументацію автора, виявляти основні центральні ідеї твору та відношення курсанта, студента чи слухача до нього. Велике значення надається зовнішньому оформленню конспекту – необхідними являються широкі його поля, знаходження конспектованих матеріалів у єдиному блоці (з цією метою заводяться для конспектів окремі зошити), графічне виділення основних елементів конспектованих робіт. Вихідні дані конспектованих працю слід приводити повністю (автор, назва, рік видання, сторінки). Цитовані фрагменти повинні співпадати зі сторінками конспектованого видання. У конспекті слід чітко виділяти цитати, вільний переказ тексту, власні зауваження чи коментарі інших авторів.

Важливим елементом організації самостійного вивчення навчальної дисципліни виступає підготовка рефератів. Тематика рефератів вказується як у планах проведення семінарських занять, так і в методичних посібниках для самостійного вивчення дисципліни. Термін «реферат» походить з латинського refero, що перекладається як «відтворювати, доповідати, повідомляти». Саме тому під рефератом розуміється короткий виклад матеріалу по певній проблемі, скорочений зміст книги. Рефератом прийнято також називати доповідь з оглядом готових матеріалів.

Реферування передбачає виклад чужих точок зору, зроблених вченими висновків. але не забороняє висловлювати власну точку зору, оскільки само по собі ставить мету вироблення відношення курсанта, студента чи слухача до проблеми, котра вивчається. Реферат відрізняється від таких видів письмових робіт, як курсові та дипломні роботи менший обсяг власної творчості. У ньому дається лиш е первісне осмислення та узагальнення певного обсягу інформації, що накопичена вченими та викладено в опублікованій літературі.

Підготовка письмових домашніх робіт передбачає особливий вид творчого завдання – «філософського портрету». Дане завдання планується виконувати у рамках вивчення тих тем загального курсу, які розкривають особливості становлення філософської, логічної та релігієзнавчої думки, ознайомлення з основними історичними школами, напрямками філософської науки як специфічного комплексу конкретно філософського, релігієзнавчого та раціонально-логічного знання. .

Для організації самостійного вивчення навчальної дисципліни передбачено проведення групових та індивідуальних консультацій викладачем у поза навчальний час.