Принцип пропорційності і принцип субсидіарності

Вони закріплені в установчих договорах (ст. 5 Договору про ЄСп, ст. 2 Договору про ЄС + Протокол про застосування принципів субсидіарності і пропорційності від 1992 року + Декларація про застосування принципів субсидіарності і пропорційності).

Принципи пропорційності і субсидіарності не є принципами права ЄС, це принципи діяльності ЄС та ЄСп.

Головним у визначенні змісту принципу пропорційності є те, що співтовариства здійснюють свою юрисдикцію тільки в межах тих повноважень, які передані їм державами-членами за установчими договорами. Діяльність співтовариства не повинна виходити за межі необхідної діяльності для досягнення цілей, зазначених в установчих договорах. Тобто, дії або акти, які приймаються співтовариством, повинні бути пропорційними тим цілям, на досягнення яких вони спрямовані.

Звідси випливає:

1. Засоби для досягнення цілей не повинні бути надмірними.

2. Під час вибору методів досягнення мети слід спочатку використати більш м’які засоби, а лише потім переходити на більш жорсткі.

Принцип субсидіарності (додатковості) використовується разом з принципом пропорційності. Субсидіарність в ЄС в певній мірі стосується розмежування компетенції між державами-членами, з одного боку, і співтовариствами з іншого. Принцип субсидіарності не використовується в сфері виключної компетенції співтовариств (за межами виключної компетенції співтовариств).

Субсидіарність передбачає, що у всіх тих випадках, коли досягнення цілей, які стоять перед співтовариством, неможливе лише через зусилля держав-членів (кожної держави окремо), у всіх випадках, коли необхідним є об’єднання дій усіх держав-членів, рішення проблеми і здійснення таких дій покладається на співтовариство.

Однією із головних умов застосування принципу субсидіарності є необхідність спільних дій держав членів.

З іншого боку, коли досягнення мети не потребує колективних зусиль держав-членів, коли це можливо на рівні держави-члена співтовариство повинно утримуватися від будь-яких дій, що можуть зашкодити реалізації суверенітету держав.

Принципи субсидіарності і пропорційності можуть захищатися у судовому порядку.

Держави-члени, які вступають до ЄС, не втрачають суверенітет, лише передають на користь міждержавного утворення частину своїх суверенних повноважень (найбільше в економічній).

Правовий статус громадян єс

Маастрихтський договір (Договір про ЄС) запровадив унікальний для конституційного і міжнародного права інститут громадянства ЄС. Однак зміст цього інституту розкривається в Договорі про ЄСп (ч. 2 ст. 2, ст. 17, 21).

Громадяни ЄС – це громадяни держав-членів ЄС.

Тема 3. Правова природа єс

ЄС є організацією, яку можна віднести до категорії організації особливого роду.

ЄС є утворенням, яке містить у собі ознаки принаймні трьох міждержавних організацій: федерація, конфедерація, міжнародна організація. При цьому, ЄС вироблено власні ознаки, які не притаманні переліченим організаціям.

Право, яке формується в рамках ЄС та ЄСп має наднаціональний характер та пряму дію в правопорядках держав-членів.