Розвиток співтовариств у 60-80-х рр.

У цей час інтеграція розвивається за двома напрямками:

1. Розширення складу держав-членів.

1 січня 1973 року – Великобританія, Ірландія, Данія.

1 січня 1981 року – Греція

1 січня 1986 року – Іспанія, Португалія

2. Інституційні зміни. В 1965 році було укладено договір про злиття органів ЄЕС: Рада Міністрів (Рада ЄС) – законодавчий орган; Парламентська Асамблеє (Європарламент) – також законодавчий орган; Комісія – виконавчий орган; Суд співтовариства.

У 1986 році укладено Єдиний європейський акт. Ним передбачалося:

• Створення єдиного внутрішнього ринку;

• Розширення компетенції співтовариства (додалися соціальна політика, регіональна політика, захист навколишнього середовища тощо);

• Створення Європейської ради – зібрання двічі на рік голів урядів держав-членів.

• Створення суду першої інстанції.

У 1992 році у м. Маастрихт (Нідерланди) був прийнятий договір Про створення ЄС. 1 листопада 1993 року цей договір набув чинності.

Основні положення договору:

1. Створення економічного і валютного союзу і запровадження Євро.

2. Запровадження громадянство Союзу.

3. Назва ЄЕС спрощена до ЄС.

4. Розширяється компетенція Співтовариства: охорона культури, охорона здоров’я, захист прав споживачів, почалося співробітництво у зовнішній політиці, спільній безпеці і правосудді.

З 1 січня 1995 року приєдналися Австрія, Швеція, Фінляндія.

1 травня 2004 року приєдналися Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Мальта, Кіпр.

1 січня 2007 року приєдналися Румунія і Болгарія.

Таким чином, на сьогодні загальна кількість держав-членів ЄС – 27. Кількість населення – 480 млн.

До Маахстриського договору були внесені зміни Амстердамським та Ніццьким договором.

Амстердамський договір прийнято у 1997 році, набув чинності у 1999 році. Основні положення договору:

1. У ст. 7 зроблено акцент на права людини.

2. Проголошення ЄС «простором свободи, безпеки і справедливості».

Ніццька угода укладена у 2000 році, а набула чинності у 2003 році. Основні положення цього договору:

1. Змінено представництво держав в органах ЄС.

2. Затверджено порядок голосування кваліфікованою більшістю.

Лісабонський договір було прийнято у 2007 року. Він ще не набрав сили. Лісабонський договір має замінити собою всі інші договори.

Місце єс серед інших міждержавних організацій

У Європі існує декілька міжнародних організацій регіонального характеру, кожна з яких має свої функції, але всі вони співпрацюють і доповнюють одна одну.

Рада Європи. Заснована у 1949 році. Штаб-квартира у Стразбурзі. Здійснює співробітництво серед європейських країн у правовій, соціальній та культурній сферах. До складу РЄ входять практично всі країни – 43, окрім Білорусії.

За негласним правилом країна-кандидат до ЄС повинна бути членом РЄ.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, прийнята в рамках РЄ, є обов’язковим документом для країн ЄС.

ОБСЄ (попередня назва – Нарада з безпеки та співробітництва у Європі). Здійснює моніторинг дотримання прав людини, свободи слова, прозорості виборів у європейських країнах. Засновано у 1975 році – Заключний Гельсінський акт.

НАТО. Створено у 1949 році на підставі ст. 51 Статуту ООН. НАТО – це система колективної безпеки. На сьогодні НАТО – це гарантія безпеки ЄС. Склад – 26 країн-членів.

Західноєвропейський союз (ЗЄС). Заснована в 1948 році – реорганізована у 1954 році. ЄС розглядає ЗЄС як власні збройні сили і альтернативу НАТО.

ЄСП та Європейська асоціація вільної торгівлі (ЄАВТ)

ЄАВТ заснована у 1960 році як альтернатива співтовариства. На сьогодні членами ЄАВТ є 4 держави: Норвегія, Ісландія, Ліхтенштейн, Швейцарія. У 1992 році країни-члени співтовариств уклали договір з країнами-членами ЄАВТ Про ЄЕП (Європейський економічний простір). Договір набув чинності 1 січня 1994 року. Учасниками цього договору є 30 держав (крім Швейцарії).

ЄЕП – це зона вільної торгівлі і найбільша у світі кількість споживачів. Основні положення договору про ЄЕП:

1. Вільний рух товарів, послуг, капіталів і робочої сили.

2. Лібералізація сільського господарства (торгівлі сільськогосподарськими продуктами).

3. На країни-члени ЄАВТ поширюється дія законодавства ЄС (acquis comminautaire – основа правопорядку співтовариства).

4. Управління ЄЕП здійснюють органи ЄС.

5. Країни-члени ЄАВТ створили для самих себе наглядовий орган.