Тема 2. Загальна характеристики єс та єсп

1. Будова ЄС.

2. Поняття опори ЄС.

3. Засоби забезпечення організаційної єдності ЄС.

4. Співвідношення ЄС та ЄСп.

5. Принципи, на яких заснований ЄС та їх правове значення.

6. Завдання і цілі ЄС та ЄСп. Їх правове значення.

7. Правосуб’єктність ЄСп.

8. Правосуб’єктність ЄС.

9. Правове регулювання набуття членства в ЄС. Процедура набуття членства в ЄС.

10. Компетенція ЄС та ЄСп.

11. Принцип субсидіарності та принцип пропорційності. Компетенція ЄС та ЄСп.

12. Правовий статус держав-членів ЄС. Питання про суверенітет держав-членів.

13. Правовий статус громадян ЄС.

Ще при розробці договору про ЄС було запропоновано поширити Європейську інтеграцію на чотири нові напрямки:

1. Спільне громадянство;

2. Економічний і валютний союз;

3. Спільну закордонну політику і політику безпеки;

4. Співпрацю правоохоронних і судових органів (у кримінальній сфері).

Виникли ключове питання: «Чи поширювати на ці галузі компетенцію співтовариств, а якщо ні, то яким має бути співвідношення цих галузей із співтовариством?»

Зрештою, як компроміс, вирішили таку галузь як економічний і валютний союз залишити ЄСп, а решту галузей – вирішувати за межами ЄСп. Однак всі ці галузі були віднесені до ЄС.

У рамках ЄС одні і ті самі керівні органи (інститути) – Комісія ЄС, Рада ЄС, Європейський Парламент, Суд ЄСП, Рахункова Палата – мали діяти з різним обсягом повноважень, за різними процедурами та з різними правовими наслідками, в залежності від того, в якій саме галузі інтеграції здійснюється співпраця.

Таким чином, унікальність будови ЄС є результатом компромісу між прибічниками повної передачі суверенітету і прибічниками часткової передачі суверенітету на користь ЄС.

Для того, щоб зрозуміти правову природу ЄС, необхідно добре знати будову ЄС. Будову ЄС передають у вигляді античного храму.

Суд ЄСп називається саме так, тому що він не вирішує питання 2 та 3 опори.

Не плутати: Рада ЄС, Європейська Рада і Рада Європи.

Рада Європи – не вивчається у курсі Право ЄС.

Рада ЄС – це інститут ЄС та ЄСп, законодавчий орган. Складається із міністрів країн, які входять до складу ЄС.

З 1993 року, Європейська Рада – не є інститутом, по суті, це орган, який надає імпульсу політичного співробітництва (ст. 13, 14 Договору про ЄС). Його рішення не є обов’язковими.

При всій різниці між різними опорами ЄС не можна стверджувати, що союз не становить єдиного цілого. Опори не є закритими організаційними структурами, оскільки були запроваджені певні об’єднуючі елементи.

Засоби забезпечення організаційної єдності.

1. Єдність нормативного масиву – установчі договори Союзу і співтовариств:

• Містять численні посилання один на одного.

• Із ст.ст. 48, 49 Договору про ЄС випливає, що договори про створення ЄСп та ЄС «становлять договори, на яких ґрунтується союз».

• Встановлено єдину процедуру перегляду установчих договорів як Союзу, так і співтовариств (ст. 48 Договору про ЄС).

• Деякі правові інститути в цілому регулюються Договором про ЄС, а в Установчому договорі про ЄСп встановлено лише окремі специфічні положення.

Існує правопорядок ЄС в цілому

Існує єдиний нормативний фундамент для усіх трьох опор – це, власне, Договір про ЄС (Розділи 1,7,8).

2. Єдині цілі (ст. 2 Договору про ЄС).

3. Єдині принципи-цінності (ч. 1 ст. 6 Договору про ЄС) – свободи, демократії, захисту прав людини, верховенства права і т.д.

4. Встановлена практика одночасного приєднання нової держави до Договору про ЄСп та Договору про ЄС.

5. Встановлена єдина процедура та єдині критерії набуття членства у ЄСп та ЄС.

6. Управління Союзом і співтовариствами здійснюються єдиною системою органів (ч. 1 ст. 3 Договору про ЄС).

7. Діяльність ЄС фінансується з єдиного бюджету (ст. 28,41 Договору про ЄС). И лише як виняток допускається автономне фінансування державами-членами окремих заходів в другій і третій опорах.

8. Процедура ухвалення рішень.

1 опора¹ 2 опора 3 опора

(соціально-економічна) (спільна політика безпеки і (співробітництво по-

С

1. ЄСП

1) ЄСВС

2) ЄЕС (з 1993 р. ЄСп)

3) Євратом

пільна зовнішня політика) ліцейських органів у судовій сфері)

1. Ступінь передачі суверенітету – найвищий, тобто держави повністю передають свої права в економічній сфері

2. Співробітництво носить наднаціональний характер (комуні тарний метод співробітництва).

3. Рішення приймаються Радою кваліфікованою більшістю.

4. Рішення співтовариств автоматично стають частиною національних правопорядків і мають пріоритет щодо національного права.

5. Національні суди захищають суб’єктивні права приватних осіб, гарантовані правом співтовариств.

6. Можливість вирішення спорів судовими органами Союзу.Усі спори щодо тлумачення і застосування установчих договорів співтовариств вирішуються судовими органами союзу, які мають обов’язкову юрисдикцію (Суд ЄСп, суд першої інстанції, спеціалізовані судові палати).

1. Співпраця здійснюється без обмеження або з мінімальним обмеженням суверенних прав

2. Співробітництво має міжурядовий характер.

3. Майже усі рішення мусять отримати одноголосне схвалення

4. Рішення Союзу імплементуються в національні правопорядки за загальними правилами, що застосовуються до норм міжнародного права.

5. Національні суди можуть захищати суб’єктивні права приватних осіб, гарантовані правом Союзу відповідно до загальних правил, відповідно до загальних правил, що застосовуються при захисті суб’єктивних прав міжнародним правом.

6. Судові органи Союзу або взагалі не мають обов’язкової юрисдикції вирішувати спори (2 опора), або їхня юрисдикція дуже обмежена (3 опора).