2.4. Організаційна складова управління рекламною діяльністю

Практична організація управління рекламною діяльністю на ВАТ «Укрнафта» здійснюється фахівцями відділу маркетингу.

Відділ маркетингу очолюється заступником директора по маркетингу.

Структуру і штати відділу затверджує директор підприємства, виходячи з умов і особливостей виробництва, а також обсягу робіт, покладених на відділ.

Задачі:

Розробка короткострокової, середньострокової і довгострокової стратегії маркетингу й орієнтація працівників на виконання вимог споживачів послуг.

Організація реклами і стимулювання збуту послуг.

Функції:

Аналіз і прогнозування основних факторів потенційних ринків збуту послуг: комерційно-економічних, включаючи економічну ситуацію і фінансовий стан потенційних покупців, реальний платоспроможний попит на послуги і співвідношення попиту та пропозиції на конкретні види продукції.

Дослідження споживчих властивостей послуг і збір інформації про задоволеність ними покупців.

Виявлення передових тенденцій у світовому виробництві по профілю підприємства.

Виявлення системи взаємозв'язків між різними факторами, що впливають на стан ринку й обсяг продаж.

Аналіз конкурентноздатності послуг підприємства, зіставлення їхніх споживчих властивостей, ціни, витрат виробництва з аналогічними показниками конкуруючих послуг, що пропонуються іншими підприємствами.

Виявлення системи взаємозв'язків між різними факторами, що впливають на стан ринку й обсяг продаж.

Розрахунок місткості ринку для послуг підприємства.

Координація й узгодження дій усіх функціональних відділів у виробленні єдиної комерційної політики.

Збір, систематизація й аналіз усієї комерційно-економічної інформації з кон’юнктури потенційних ринків збуту послуг підприємства; створення інформаційно-статистичного банку даних по маркетинг.

Визначення географічного розміщення потенційних споживачів.

Визначення питомої ваги послуг основних конкурентів у загальному обсязі збуту на даному ринку.

Дослідження структури, складу й організації робіт, збутової мережі, що обслуговує даний ринок.

Організація зворотного зв'язку зі споживачами: вивчення думки споживачів і їхніх пропозицій по поліпшенню послуг.

Аналіз мотивів визначеного відношення споживачів до пропонованих їм послуг.

Аналіз сильних і слабких сторін конкуруючих послуг.

Розробка стратегії реклами по кожній послузі і плану проведення рекламних заходів.

Організація реклами за допомогою засобів масової інформації; організація і підготовка статей для журналів, газет, радіо.

Аналіз дієвості реклами, її впливу на збут послуг, інформованість споживачів про послуги підприємства; розробка пропозицій по удосконалюванню реклами.

Вивчення передового досвіду реклами і стимулювання попиту в країні і за рубежем.

Аналіз стану реалізації послуг підприємства, виявлення послуг що не мають достатнього збуту, визначення причин цього.

Проведення порівняльного аналізу витрат обігу, виявлення і ліквідація економічно необґрунтованих витрат.

Формування нових потреб з метою розширення ринку і пошук нових форм застосування послуг.

Розробка пропозицій по створенню принципово нових послуг.

Складання річних, квартальних і усередині місячних планів надання послуг відповідно до договорів і контроль за їх виконанням.

Важливим аспектом діяльності відділу маркетингу є інформаційне забезпечення.

Уся маркетингова діяльність практично зв'язана з обробкою інформаційних потоків, будь те дані про стан галузі в якій працює підприємство, дані про кількість конкурентів на ринку, про обсяги продажів і т.д.

Важливою стадією процесу маркетингового дослідження є визначення вимог до інформації.

Маркетингова інформації розділяється на первинну і вторинну.

Інформація, що витягається з різного роду документів, називається вторинної на противагу первинної інформації, що збирається фірмою безпосередньо. Хоча вторинні джерела інформації і різноманітні, вони не дозволяють зібрати всі дані, необхідні для знання іноземних ринків, тому потрібно додаткова або уточнена інформація, зібрана на місці (рис. 2.7).

Дослідження ринку — лише один з компонентів роботи зі збору інформації, де різні джерела, що знаходяться під контролем фірми, використовуються надалі відповідно до потреб підприємства, інтегруються, як правило, у глобальну систему інформації.

Умовно дослідження можна розділити на два типи: якісні і кількісні. При якісному дослідженні ринку ретельно аналізується вузьке коло питань. Кількісне дослідження припускає одержання відповідей на довгий список питань, що охоплюють весь цільовий ринок. Передбачається, що якісне дослідження ставить правильні питання, а кількісне — відповідає на них. Тому вважається, що якісне дослідження — предтеча сьогодення. Прихильники даного підходу проголошують необхідність кількісної оцінки всіх значимих показників, у противному випадку вони нібито не мають істотного значення. У теж час якісне дослідження з визначення не дозволяє одержати повне представлення про ринок, а виходить, вимагає зваженого підходу.

Рис. 2.7 Організація системи інформації для маркетингових досліджень для ВАТ «Укрнафта»

У цілому можна відзначити, що діюча на підприємстві організаційна структура має ряд недоліків:

недостатньо організований взаємозв'язок і розподіл функцій між економічними службами підприємства: відділом постачання, фінансовим, планово-економічним відділом;

лінійні зв'язки в організаційній структурі недостатньо гнучкі, превалює тверде підпорядкування, прийняття відповідальних рішень, у тому числі приватного характеру зміщено у вищу ланку управління; не організована система делегування повноважень;

здійснення діяльності підприємства носить проектний характер, при цьому побудова організаційної структури управління не враховує обслуговування відразу декількох об'єктів.

У даному случає лінійно-функціональний тип побудови організаційної структури є менш ефективним, чим організаційна структура, що має проектні ланки, тобто посадових осіб, що відповідають за виконання якогось визначеного проекту, зв'язаних з функціональними службами і лінійними керівниками. При цьому контроль за виконання кожного визначеного проекту підсилюється, і одночасно збільшується ефективність роботи функціональних служб, оскільки вони не розсіюють свою увагу на приватних питаннях виконання окремих проектів.

Перераховані недоліки діючої організаційної структури управління свідчать про необхідність її трансформації.

Рекомендації з перетворення діючої оргструктури будуть дані з урахуванням вивчення різних типів організаційних структур, їхніх достоїнств і недоліків, принципів побудови оптимальної організаційної структури для існуючих умов зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства.

Оптимальна структура – це та, котра щонайкраще дозволяє організації ефективно взаємодіяти з зовнішнім середовищем, продуктивно і доцільно розподіляти і направляти зусилля своїх співробітників, і таким чином, задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей з високою ефективністю.