Висновки

Досліджений в даної роботі теоретичний та практичний матеріал дозволяє зробити висновки про те, що в закордонних країнах найсучаснішою тенденцією розвитку реклами є управління рекламними процесами як комунікаційним феноменом. Управління рекламною в процесі управління комунікацій здійснюється на загальних для науки управління методологічних засадах, основою для яких є системний підхід.

Система комунікацій підприємства спрямована на інформування, переконування, нагадування споживачам про товар підприємства, підтримку його збуту, а також створення позитивного іміджу підприємства.

Мотивами створення рекламного звернення, що має комуніка­тивний характер, є породження потреби, інтересу й бажання прид­бати товар.

Якщо зміст рекламного звернення був сприйнятий і засвоєний, це матиме такі наслідки:

• особа, що сприйняла рекламне звернення, може більш-менш точно запам'ятати зміст звернення, але ніяк не прореагувати на нього;

• рекламне звернення лише підтвердить раніше прийняте рішен­ня про покупку;

• звернення реально вплине на поведінку цільової групи, що може виявитися в пошуках додаткової інформації або в пробній покупці.

Досягнення комунікативних цілей реклами в сучасному суспільстві стає предметом дослідження сфери економічної психології та психології реклами, які, в свою чергу, акцентують увагу на її розгляді під кутом цілеспрямованого впливу на людську психіку, свідомість і поведінку особистості за допомогою чітких методів та способів. Важливим питанням стосовно реклами, з погляду соціологічної науки, є проблема комунікації як процесу, в якому може відбуватися не тільки обмін інформацією, що є корисною для суб’єктів, чи вплив одного суб’єкта на іншого, але й процес їхнього саморозвитку. Стверджується, що сучасний феномен рекламної діяльності дійсно перетнув кордони суто прагматичного, виробничого простору. Реклама фактично стала інформаційно-комунікативним інтегратором соціокультурної дійсності, яка безпосередньо торкається найпотаємніших емоційних глибин людини.

Практична реалізації рекламної діяльності здійснюється в процесі управління роботою маркетингових підрозділів підприємства. Ефективність діяльності служби маркетингу залежить від адекватної його організації. Теорія маркетинг-менеджменту розрізняє три основні види організаційних структур маркетингу: функціональну, товарну та ринкову (сегментну).

Дослідження організації рекламної діяльності на ВАТ «Укрнафта» свідчіть про те, що основна проблема в організації реклами на даному підприємстві полягає в тому, що діюча на підприємстві організаційна структура має ряд недоліків:

недостатньо організований взаємозв'язок і розподіл функцій між економічними службами підприємства: відділом постачання, фінансовим, планово-економічним відділом;

лінійні зв'язки в організаційній структурі недостатньо гнучкі, превалює тверде підпорядкування, прийняття відповідальних рішень, у тому числі приватного характеру зміщено у вищу ланку управління; не організована система делегування повноважень.

Тому перший напрямок трансформування діючої організаційної структури управління підприємством зв'язаний зі скороченням окремих служб і розширенням маркетингових служб підприємства.

Також, на підприємстві недовикористовуються можливості, що надають підприємству сучасні дослідження в сфері ПР.

В сучасному світі, задача створення позитивного іміджу компаній покладена на систему паблік релейшенз, або ПР.

Провести чіткі межі між рекламою, маркетингом і ПР відмовляються навіть фахівці, визнаючи, що вони практично неподільні.

Практика зв'язків з громадськістю може охоплювати такі види діяльності, як прес-посередництво, реклама, робота по зв'язках з громадськістю (це, як правило, типово для державних установ), паблісіті і т.д.

Незважаючи на наявні позитивні моменти в створенні сприятливого іміджу компанії, система ПР має значні вади, серед яких в першу чергу слід зазначити дуже слабку ефективність каналів розповсюдження інформації, які використовує компанія.

Фактично, вся інформація про викладені вище дії компанії розміщується на її сайті та в нечисленних прес-релізах.

Як результат – витрачені на створення позитивного іміджу зусилля виявляються марними.

На нашу думку, створення позитивного іміджу компанії має здійснюватися одночасно як на вітчизняному, так і на закордонному ринку, з більш активним використанням засобів розповсюдження інформації.